1 Д ля дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом. (49-2) Слухайте це, всі народи, візьміть до ушей, усі мешканці всесвіту,

Hear this, all ye people; give ear, all ye inhabitants of the world:

2 ( 49-3) і людські сини й сини мужів, разом багатий та вбогий,

Both low and high, rich and poor, together.

3 ( 49-4) мої уста казатимуть мудрість, думка ж серця мого розумність,

My mouth shall speak of wisdom; and the meditation of my heart shall be of understanding.

4 ( 49-5) нахилю своє ухо до приказки, розв'яжу свою загадку лірою!

I will incline mine ear to a parable: I will open my dark saying upon the harp.

5 ( 49-6) Чому маю боятись у день лихоліття, як стане круг мене неправда моїх ошуканців,

Wherefore should I fear in the days of evil, when the iniquity of my heels shall compass me about?

6 ( 49-7) які на багатство своє покладають надію, і своїми достатками хваляться?

They that trust in their wealth, and boast themselves in the multitude of their riches;

7 ( 49-8) Але жодна людина не викупить брата, не дасть його викупу Богові,

None of them can by any means redeem his brother, nor give to God a ransom for him:

8 ( 49-9) бо викуп їхніх душ дорогий, і не перестане навіки,

(For the redemption of their soul is precious, and it ceaseth for ever:)

9 ( 49-10) щоб міг він ще жити навіки й не бачити гробу!

That he should still live for ever, and not see corruption.

10 ( 49-11) Та люди побачать, що мудрі вмирають так само, як гинуть невіглас та неук, і лишають для інших багатство своє...

For he seeth that wise men die, likewise the fool and the brutish person perish, and leave their wealth to others.

11 ( 49-12) Вони думають, ніби доми їхні навіки, місця їхнього замешкання з роду до роду, іменами своїми звуть землі,

Their inward thought is, that their houses shall continue for ever, and their dwelling places to all generations; they call their lands after their own names.

12 ( 49-13) та не зостається в пошані людина, подібна худобі, що гине!

Nevertheless man being in honour abideth not: he is like the beasts that perish.

13 ( 49-14) Така їхня дорога глупота для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку. Села.

This their way is their folly: yet their posterity approve their sayings. Selah.

14 ( 49-15) Вони зійдуть в шеол, і смерть їх пасе, немов вівці, а праведники запанують над ними від рання; подоба їхня знищиться, шеол буде мешканням для них...

Like sheep they are laid in the grave; death shall feed on them; and the upright shall have dominion over them in the morning; and their beauty shall consume in the grave from their dwelling.

15 ( 49-16) Та визволить Бог мою душу із влади шеолу, бо Він мене візьме! Села.

But God will redeem my soul from the power of the grave: for he shall receive me. Selah.

16 ( 49-17) Не лякайся, коли багатіє людина, коли збільшується слава дому її,

Be not thou afraid when one is made rich, when the glory of his house is increased;

17 ( 49-18) бо, вмираючи, не забере вона всього, її слава не піде за нею!

For when he dieth he shall carry nothing away: his glory shall not descend after him.

18 ( 49-19) Хоч вона свою душу за життя свого хвалить, і славлять тебе, як для себе ти чиниш добро,

Though while he lived he blessed his soul: and men will praise thee, when thou doest well to thyself.

19 ( 49-20) вона прийде до роду батьків своїх, що світла вони не побачать навіки!

He shall go to the generation of his fathers; they shall never see light.

20 ( 49-21) Людина в пошані, але нерозумна, подібна худобі, що гине!

Man that is in honour, and understandeth not, is like the beasts that perish.