1 Д ля дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом. (49-2) Слухайте це, всі народи, візьміть до ушей, усі мешканці всесвіту,

Oíd esto, pueblos todos; escuchad, todos los habitantes del mundo,

2 ( 49-3) і людські сини й сини мужів, разом багатий та вбогий,

tanto los plebeyos como los nobles; el rico y el pobre juntamente.

3 ( 49-4) мої уста казатимуть мудрість, думка ж серця мого розумність,

Mi boca hablará sabiduría, y el pensamiento de mi corazón inteligencia.

4 ( 49-5) нахилю своє ухо до приказки, розв'яжу свою загадку лірою!

Inclinaré al proverbio mi oído; declararé con el arpa mi enigma.

5 ( 49-6) Чому маю боятись у день лихоліття, як стане круг мене неправда моїх ошуканців,

¿Por qué he de temer en los días de adversidad, cuando la iniquidad de mis opresores me rodee?

6 ( 49-7) які на багатство своє покладають надію, і своїми достатками хваляться?

Los que confían en sus bienes y de sus muchas riquezas se jactan,

7 ( 49-8) Але жодна людина не викупить брата, не дасть його викупу Богові,

ninguno de ellos podrá, en manera alguna, redimir al hermano ni pagar a Dios su rescate

8 ( 49-9) бо викуп їхніх душ дорогий, і не перестане навіки,

(pues la redención de su vida es de tan alto precio que no se logrará jamás),

9 ( 49-10) щоб міг він ще жити навіки й не бачити гробу!

para que viva en adelante para siempre, sin jamás ver corrupción,

10 ( 49-11) Та люди побачать, що мудрі вмирають так само, як гинуть невіглас та неук, і лишають для інших багатство своє...

pues se ve que aun los sabios mueren; que perecen del mismo modo que el insensato y el necio, y dejan a otros sus riquezas.

11 ( 49-12) Вони думають, ніби доми їхні навіки, місця їхнього замешкання з роду до роду, іменами своїми звуть землі,

Su íntimo pensamiento es que sus casas serán eternas, y sus habitaciones para generación y generación. ¡Dan sus nombres a sus tierras!

12 ( 49-13) та не зостається в пошані людина, подібна худобі, що гине!

Pero el hombre no gozará de honores para siempre. ¡Es semejante a las bestias que perecen!

13 ( 49-14) Така їхня дорога глупота для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку. Села.

Este su camino es locura; con todo, sus descendientes se complacen en el dicho de ellos. Selah

14 ( 49-15) Вони зійдуть в шеол, і смерть їх пасе, немов вівці, а праведники запанують над ними від рання; подоба їхня знищиться, шеол буде мешканням для них...

Como a rebaños que son conducidos al seol, la muerte los pastoreará. Los rectos se enseñorearán de ellos por la mañana, se consumirá su buen parecer y el seol será su morada.

15 ( 49-16) Та визволить Бог мою душу із влади шеолу, бо Він мене візьме! Села.

Pero Dios redimirá mi vida del poder del seol, porque él me tomará consigo. Selah

16 ( 49-17) Не лякайся, коли багатіє людина, коли збільшується слава дому її,

No temas cuando se enriquece alguno, cuando aumenta la gloria de su casa,

17 ( 49-18) бо, вмираючи, не забере вона всього, її слава не піде за нею!

porque cuando muera no llevará nada ni descenderá tras él su gloria.

18 ( 49-19) Хоч вона свою душу за життя свого хвалить, і славлять тебе, як для себе ти чиниш добро,

Aunque, mientras viva, llame dichosa a su alma y sea alabado porque prospera,

19 ( 49-20) вона прийде до роду батьків своїх, що світла вони не побачать навіки!

entrará en la generación de sus padres, y nunca más verá la luz.

20 ( 49-21) Людина в пошані, але нерозумна, подібна худобі, що гине!

El hombre que goza de honores y no entiende, semejante es a las bestias que perecen.