1 П існя. Псалом. Синів Кореєвих. Для дириґетна хору. На „Махалат лефннот". Пісня навчальна Гемана езрахеяннина. (88-2) Господи, Боже спасіння мого, вдень я кличу й вночі я перед Тобою:

Jehová, Dios de mi salvación, día y noche clamo delante de ti.

2 ( 88-3) хай молитва моя дійде перед обличчя Твоє, нахили Своє ухо до зойку мого,

¡Llegue mi oración a tu presencia! ¡Inclina tu oído hacia mi clamor!,

3 ( 88-4) душа бо моя наситилась нещастями, а життя моє зблизилося до шеолу!

porque mi alma está hastiada de males y mi vida cercana al seol.

4 ( 88-5) Я до тих прирахований став, що в могилу відходять, я став, немов муж той безсилий...

Soy contado entre los que descienden al sepulcro; soy como un hombre sin fuerza,

5 ( 88-6) Я кинений серед померлих, немов оті трупи, що в гробі лежать, що про них Ти не згадуєш більш, і потяті вони від Твоєї руки...

abandonado entre los muertos, como los pasados a espada que yacen en el sepulcro, de quienes no te acuerdas ya y que fueron arrebatados de tu mano.

6 ( 88-7) Умістив Ти мене в глибочезну могилу, до пітьми в глибинах.

Me has puesto en el hoyo profundo, en tinieblas, en lugares profundos.

7 ( 88-8) На мене лягла Твоя лють, і Ти всіма Своїми ламаннями мучив мене... Села.

Sobre mí reposa tu ira y me sumerges en todas tus olas. Selah

8 ( 88-9) Віддалив Ти від мене знайомих моїх, учинив Ти мене за огиду для них... Я замкнений і не виходжу,

Has alejado de mí a mis conocidos; me has hecho repugnante para ellos; encerrado estoy sin poder escapar.

9 ( 88-10) стемніло з біди моє око... Я кожного дня Тебе кличу, о Господи, простягаю до Тебе руки свої!...

Mis ojos enfermaron a causa de mi aflicción. Te he llamado, Jehová, cada día; he extendido a ti mis manos.

10 ( 88-11) Чи Ти чудо вчиниш померлим? Чи трупи встануть і будуть хвалити Тебе? Села.

¿Manifestarás tus maravillas a los muertos? ¿Se levantarán los muertos para alabarte? Selah

11 ( 88-12) Хіба милість Твоя буде в гробі звіщатись, а вірність Твоя в аввадоні?

¿Será proclamada en el sepulcro tu misericordia o tu verdad en el Abadón?

12 ( 88-13) Чи познається в темряві чудо Твоє, а в краю забуття справедливість Твоя?

¿Serán reconocidas en las tinieblas tus maravillas y tu justicia en la tierra del olvido?

13 ( 88-14) Та я кличу до Тебе, о Господи, і вранці молитва моя Тебе випереджує...

Mas yo a ti he clamado, Jehová, y de mañana mi oración se presenta delante de ti.

14 ( 88-15) Для чого, о Господи, кидаєш душу мою, ховаєш від мене обличчя Своє?

¿Por qué, Jehová, desechas mi alma? ¿Por qué escondes de mí tu rostro?

15 ( 88-16) Нужденний я та помираю відмалку, переношу страхіття Твої, я ослаблений став...

Yo estoy afligido y menesteroso; desde la juventud he llevado tus terrores, he estado lleno de miedo.

16 ( 88-17) Перейшли надо мною Твої пересердя, страхіття Твої зруйнували мене,

Sobre mí han pasado tus iras y me oprimen tus terrores.

17 ( 88-18) вони оточають мене, як вода, увесь день, вони разом мене облягають...

Me han rodeado como aguas continuamente; a una me han cercado.

18 ( 88-19) друга й приятеля віддалив Ти від мене, знайомі мої як та темрява!...

Has alejado de mí al amado y al compañero, y a mis conocidos has puesto en tinieblas.