1 А Петро та Іван на дев'яту годину молитви йшли разом у храм.

Pedro y Juan subían juntos al Templo a la hora novena, que era la de la oración.

2 І несено там чоловіка одного, що кривий був з утроби своєї матері. Його садовили щоденно в воротях храму, що Красними звалися, просити милостині від тих, хто до храму йшов.

Había un hombre, cojo de nacimiento, que era llevado y dejado cada día a la puerta del Templo que se llama la Hermosa, para que pidiera limosna a los que entraban en el Templo.

3 Я к побачив же він, що Петро та Іван хочуть у храм увійти, став просити в них милостині.

Éste, cuando vio a Pedro y a Juan que iban a entrar en el Templo, les rogaba que le dieran limosna.

4 П етро ж із Іваном поглянув на нього й сказав: Подивися на нас!

Pedro, con Juan, fijando en él los ojos, le dijo: —Míranos.

5 І той подивився на них, сподіваючися щось дістати від них.

Entonces él los miró atento, esperando recibir de ellos algo.

6 Т а промовив Петро: Срібла й золота в мене нема, але що я маю, даю тобі: У Ім'я Ісуса Христа Назарянина устань та й ходи!

Pero Pedro dijo: —No tengo plata ni oro, pero lo que tengo te doy: en el nombre de Jesucristo de Nazaret, levántate y anda.

7 І , узявши його за правицю, він підвів його. І хвилі тієї зміцнилися ноги й суглобці його!...

Entonces lo tomó por la mano derecha y lo levantó. Al instante se le afirmaron los pies y tobillos;

8 І , зірвавшись, він устав та й ходив, і з ними у храм увійшов, ходячи та підскакуючи, і хвалячи Бога!

y saltando, se puso en pie y anduvo; y entró con ellos en el Templo, andando, saltando y alabando a Dios.

9 Н арод же ввесь бачив, як ходив він та Бога хвалив.

Todo el pueblo lo vio andar y alabar a Dios.

10 І пізнали його, що це той, що при Красних воротях храму сидів ради милостині. І вони переповнились жахом та подивом із того, що сталось йому!

Y lo reconocían que era el que se sentaba a pedir limosna a la puerta del Templo, la Hermosa; y se llenaron de asombro y espanto por lo que le había sucedido. Segundo discurso de Pedro

11 А тому, що тримався він Петра та Івана, увесь народ зачудований збігся до них на той ґанок, який Соломоновим зветься.

Mientras el cojo que había sido sanado tenía asidos a Pedro y a Juan, todo el pueblo, atónito, concurrió a ellos al pórtico que se llama de Salomón.

12 І , побачивши це, промовив Петро до народу: Мужі ізраїльські! Чого ви дивуєтесь цим, та чого ви на нас позираєте так, ніби те, що він ходить, ми зробили своєю силою чи благочестям?

Al ver esto Pedro, habló al pueblo: «Israelitas, ¿por qué os admiráis de esto? ¿o por qué ponéis los ojos en nosotros, como si por nuestro poder o piedad hubiéramos hecho andar a éste?

13 Б ог Авраамів, та Ісаків, та Яковів, Бог наших батьків, Сина Свого прославив, Ісуса, Якого ви видали, і відцуралися перед Пилатом, як він присудив був пустити Його.

El Dios de Abraham, de Isaac y de Jacob, el Dios de nuestros padres, ha glorificado a su Hijo Jesús, a quien vosotros entregasteis y negasteis delante de Pilato, cuando éste había resuelto ponerlo en libertad.

14 А ле ви відцурались Святого та Праведного, і домагалися видати вам душогубця.

Pero vosotros negasteis al Santo y al Justo, y pedisteis que se os diera un homicida,

15 Н ачальника ж життя ви забили, та Його воскресив Бог із мертвих, чого свідками ми!

y matasteis al Autor de la vida, a quien Dios resucitó de los muertos, de lo cual nosotros somos testigos.

16 І через віру в Ім'я Його вздоровило Ім'я Його того, кого бачите й знаєте. І віра, що від Нього, принесла йому вздоровлення це перед вами всіма.

Por la fe en su nombre, a éste, que vosotros veis y conocéis, lo ha confirmado su nombre; y la fe que es por él ha dado a éste esta completa sanidad en presencia de todos vosotros.

17 А тепер, браття, знаю, що вчинили ви це з несвідомости, як і ваші начальники.

»Pero ahora, hermanos, sé que por ignorancia lo habéis hecho, como también vuestros gobernantes.

18 А Бог учинив так, як Він провіщав був устами Своїх усіх пророків, щоб терпіти Христові.

Pero Dios ha cumplido así lo que antes había anunciado por boca de todos sus profetas: que su Cristo habría de padecer.

19 П окайтеся ж та наверніться, щоб Він змилувався над вашими гріхами,

Así que, arrepentíos y convertíos para que sean borrados vuestros pecados; para que vengan de la presencia del Señor tiempos de consuelo,

20 щ об часи відпочинку прийшли від обличчя Господнього, і щоб послав заповідженого вам Ісуса Христа,

y él envíe a Jesucristo, que os fue antes anunciado.

21 щ о Його небо мусить прийняти аж до часу відновлення всього, про що провіщав Бог від віку устами всіх святих пророків Своїх!

A éste, ciertamente, es necesario que el cielo reciba hasta los tiempos de la restauración de todas las cosas, de que habló Dios por boca de sus santos profetas que han sido desde tiempo antiguo,

22 Б о Мойсей провіщав: Господь Бог вам Пророка підійме від ваших братів, як мене; у всім Його слухайтеся, про що тільки Він вам говоритиме!

pues Moisés dijo a los padres: “El Señor vuestro Dios os levantará profeta de entre vuestros hermanos, como a mí; a él oiréis en todas las cosas que os hable,

23 І станеться, що кожна душа, яка не послухала б того Пророка, знищена буде з народу.

y toda alma que no oiga a aquel profeta será desarraigada del pueblo.”

24 Т ак само всі пророки від Самуїла й наступних, скільки їх говорило, також провіщали ці дні.

»Y todos los profetas desde Samuel en adelante, cuantos han hablado, también han anunciado estos días.

25 С ини ви пророків і того заповіту, що Бог вашим батькам заповів, промовляючи до Авраама: І в насінні твоїм усі народи землі благословлені будуть!

Vosotros sois los hijos de los profetas y del pacto que Dios hizo con nuestros padres diciendo a Abraham: “En tu simiente serán benditas todas las familias de la tierra.”

26 В оскресивши Свого Отрока, Бог послав Його перше до вас, щоб вас поблагословити, щоб кожен із вас відвернувся від злих своїх учинків!

A vosotros primeramente, Dios, habiendo levantado a su Hijo, lo envió para que os bendijera, a fin de que cada uno se convierta de su maldad.»