1 П омандруйте по вулицях Єрусалиму, і розгляньтеся та розпізнайте, і на майданах його пошукайте: чи не знайдете там людини, чи нема там такого, що чинить за правом, що правди шукає, то Я їм пробачу!

«Recorred las calles de Jerusalén, mirad ahora e informaos; buscad en sus plazas a ver si halláis un solo hombre, si hay alguno que practique la justicia, que busque la verdad, y yo lo perdonaré.

2 К оли ж вони кажуть: Як живий Господь, то справді клянуться неправдою.

Aunque digan: “Vive Jehová”, juran en falso.»

3 Х іба ж очі Твої не для правди, о Господи? Уразив Ти їх, але їм не болить, понищив Ти їх, та відмовились узяти поуку вони, обличчя свої поробили від скелі твердішими, відмовилися навернутись!

Jehová, ¿no miran tus ojos la verdad? Los azotaste, y no les dolió; los consumiste, y no quisieron recibir corrección; endurecieron sus rostros más que la piedra, y no quisieron convertirse.

4 А Я думав: Це прості лиш люди, безглузді, вони бо не знають дороги Господньої, права Бога свого.

Entonces yo dije: «Ciertamente, éstos son pobres, han enloquecido pues no conocen el camino de Jehová, el juicio de su Dios.

5 П іду но собі до вельможних і з ними помовлю, бо знають дорогу Господню вони, право Бога свого, та й вони усі разом зламали ярмо, а шлеї пірвали!

Iré a los grandes y les hablaré, porque ellos conocen el camino de Jehová, el juicio de su Dios. ¡Pero ellos también quebraron el yugo, rompieron las coyundas!

6 Т ому лев лісовий їх поб'є, погубить їх вовк степовий, пантера чигає на їхні міста: кожен, хто вийде із них, пошматований буде, бо помножились їхні гріхи, їхні відступства численними стали!

»Por tanto, el león de la selva los matará, los destruirá el lobo del desierto, el leopardo acechará sus ciudades. Cualquiera que salga de ellas, será arrebatado, porque sus rebeliones se han multiplicado, se han aumentado sus traiciones.

7 Х іба через це Я пробачу тобі: твої діти Мене полишили, і присягаються тим, хто не Бог. Я їх нагодував, а вони чужоложать і натовпом ходять до дому блудниці,

»¿Cómo te he de perdonar por esto? Tus hijos me dejaron y juraron por lo que no es Dios. Los sacié y adulteraron, y en compañías se juntaron en casa de prostitutas.

8 в олочаться, мов жеребці відгодовані: кожен ірже до жони свого ближнього...

Como caballos bien alimentados, cada cual relinchaba tras la mujer de su prójimo.

9 Ч и ж оцього Я не покараю? говорить Господь. І хіба над народом, як цей, не помститься душа Моя?

¿No había de castigar esto?, dice Jehová. De una nación como ésta, ¿no se había de vengar mi alma?

10 З беріться на мури його та й понищте, але не вчиняйте кінця їм! Усуньте підпори його, бо вони не для Господа,

Escalad sus muros y destruid, pero no del todo; quitad las almenas de sus muros porque no son de Jehová.

11 б о зраджуючи, Мене зрадив Ізраїлів дім та дім Юдин, говорить Господь.

Porque resueltamente se rebelaron contra mí la casa de Israel y la casa de Judá, dice Jehová.»

12 В они відцуралися Господа та говорили: Немає Його, й зло не прийде на нас, ні меча, ані голоду ми не побачимо!

Negaron a Jehová, y dijeron: «Él no existe, y no vendrá mal sobre nosotros ni veremos espada ni hambre.»

13 А пророки поробляться вітром, і немає в них слова Господнього, отак їм пороблено буде!

Los profetas serán como viento, porque no hay en ellos palabra; así se hará a ellos.

14 Т ому вирікає отак Господь Бог Саваот: За те, що говорите слово таке, ось Я в уста твої вкладу слово Своє за огонь, а народ цей то дрова, і він пожере їх!

Por tanto, así ha dicho Jehová, Dios de los ejércitos: «Por haber dicho esto, yo pongo mis palabras en tu boca como fuego, y a este pueblo como leña, y los consumirá.

15 О сь Я приведу іздалека народа на вас, о доме Ізраїлів, каже Господь, це сильний народ, стародавній це люд, люд, що мови його ти не знаєш, і не зрозумієш, що він говоритиме.

»Yo traigo sobre vosotros gente de lejos, casa de Israel, dice Jehová; gente robusta, gente antigua, gente cuya lengua ignoras y no entenderás lo que diga.

16 Й ого сагайдак, як відчинений гріб, усі хоробрі вони.

Su aljaba es como un sepulcro abierto; todos son valientes.

17 І він пожере твоє жниво та хліб твій, поїсть він синів твоїх та дочок твоїх, худобу дрібну та худобу велику твою пожере, з'їсть твого виноградника й фіґу твою, понищить мечем твердинні міста твої, на які ти надієшся...

Comerá tu mies y tu pan, comerá a tus hijos y a tus hijas; comerá tus ovejas y tus vacas, comerá tus viñas y tus higueras, y a espada convertirá en nada tus ciudades fortificadas en que confías.

18 Т а й за тих днів, говорить Господь, не зроблю Я із вами кінця!

»No obstante, en aquellos días, dice Jehová, no os destruiré del todo.

19 І буде, як скажуть: За що Господь, Бог наш зробив нам усе це? то ти скажеш до них: Як Мене ви покинули, і служите в вашому краї богам чужоземним, так чужинцям служити ви будете в краї не вашому!...

Y cuando digan: “¿Por qué Jehová, el Dios nuestro, hizo con nosotros todas estas cosas?”, entonces les dirás: “De la manera que me dejasteis a mí y servisteis a dioses ajenos en vuestra tierra, así serviréis a extraños en tierra ajena.”

20 С повістіть в домі Якова це, та оголосіть це в Юдеї, говорить Господь.

»Anunciad esto en la casa de Jacob y hacedlo oír en Judá, diciendo:

21 П очуй же оце, ти народе безумний й безсердий, який має очі й не бачить, має вуха й не чує!

Oíd ahora esto, pueblo necio y sin corazón, que tiene ojos y no ve, que tiene oídos y no oye.

22 Ч и Мене ви боятись не будете, каже Господь, чи тремтіти не будете перед лицем Моїм? Мене, що пісок поклав за границю для моря, за вічну межу, якої воно не перейде: хоч повстануть, та не переможуть, і шумітимуть хвилі його, але не переступлять її!

¿A mí no me temeréis?, dice Jehová. ¿No os amedrentaréis ante mí, que puse la arena por límite al mar, por estatuto eterno que no quebrantará? Se levantarán tempestades, mas no prevalecerán. Bramarán sus olas, mas no lo traspasarán.

23 А серце в народа цього неслухняне та непокірне, відпали вони та й пішли.

Pero este pueblo tiene corazón falso y rebelde; se apartaron y se fueron.

24 І не сказали вони в своїм серці: Біймося ж Господа, нашого Бога, який дає дощ, дощ ранній та пізній часу його, стереже нам уставлені тижні для жнив.

Y no dijeron en su corazón: “Temamos ahora a Jehová, Dios nuestro, que da lluvia temprana y tardía en su tiempo, y nos guarda los tiempos establecidos de la siega.”

25 В аші провини оце відхилили, а ваші гріхи від вас стримали цеє добро.

Vuestras iniquidades han estorbado estas cosas; vuestros pecados apartaron de vosotros el bien,

26 Б о в народі Моєму безбожники є, чигають вони, немов той птахолов, вони сітки розставили, хапають людей...

porque hay en mi pueblo malhechores que acechan como quien pone lazos, que tienden trampas para cazar hombres.

27 Я к клітка, наповнена птахами, так доми їхні повні омани, тому повиростали та збагатились вони!

Como jaula llena de pájaros, así están sus casas llenas de engaño; así se han hecho poderosos y ricos.

28 П отовстіли вони та погладшали, переступають також міру злого, справедливо вони не судили сирітського суду, і мають поводження! і не помагають убогим у їхній справі.

Engordaron y se pusieron lustrosos, y sobrepasaron los hechos del malo. No juzgaron la causa, la causa del huérfano, y sin embargo, prosperaron. ¡La causa de los pobres no juzgaron!

29 Ч и ж оцього Я не покараю? говорить Господь. І хіба над народом, як цей, не помститься душа Моя?

Dice Jehová: ¿No castigaré esto? ¿De tal gente no se vengará mi alma?

30 Ч удне та страшне стало в краї:

»Cosa espantosa y fea es hecha en el país:

31 п ророки віщують неправду, при помочі їхній панують священики, і народ Мій оце так кохає! І що зробите ви, як кінець тому прийде?

los profetas profetizan mentira y los sacerdotes dominan por manos de ellos. ¡Y mi pueblo así lo quiere! ¿Qué, pues, haréis cuando llegue el fin?»