1 П омандруйте по вулицях Єрусалиму, і розгляньтеся та розпізнайте, і на майданах його пошукайте: чи не знайдете там людини, чи нема там такого, що чинить за правом, що правди шукає, то Я їм пробачу!

“ Roam to and fro through the streets of Jerusalem, And look now and take note. And seek in her open squares, If you can find a man, If there is one who does justice, who seeks truth, Then I will pardon her.

2 К оли ж вони кажуть: Як живий Господь, то справді клянуться неправдою.

“And although they say, ‘As the Lord lives,’ Surely they swear falsely.”

3 Х іба ж очі Твої не для правди, о Господи? Уразив Ти їх, але їм не болить, понищив Ти їх, та відмовились узяти поуку вони, обличчя свої поробили від скелі твердішими, відмовилися навернутись!

O Lord, do not Your eyes look for truth? You have smitten them, But they did not weaken; You have consumed them, But they refused to take correction. They have made their faces harder than rock; They have refused to repent.

4 А Я думав: Це прості лиш люди, безглузді, вони бо не знають дороги Господньої, права Бога свого.

Then I said, “They are only the poor, They are foolish; For they do not know the way of the Lord Or the ordinance of their God.

5 П іду но собі до вельможних і з ними помовлю, бо знають дорогу Господню вони, право Бога свого, та й вони усі разом зламали ярмо, а шлеї пірвали!

“I will go to the great And will speak to them, For they know the way of the Lord And the ordinance of their God.” But they too, with one accord, have broken the yoke And burst the bonds.

6 Т ому лев лісовий їх поб'є, погубить їх вовк степовий, пантера чигає на їхні міста: кожен, хто вийде із них, пошматований буде, бо помножились їхні гріхи, їхні відступства численними стали!

Therefore a lion from the forest will slay them, A wolf of the deserts will destroy them, A leopard is watching their cities. Everyone who goes out of them will be torn in pieces, Because their transgressions are many, Their apostasies are numerous.

7 Х іба через це Я пробачу тобі: твої діти Мене полишили, і присягаються тим, хто не Бог. Я їх нагодував, а вони чужоложать і натовпом ходять до дому блудниці,

“Why should I pardon you? Your sons have forsaken Me And sworn by those who are not gods. When I had fed them to the full, They committed adultery And trooped to the harlot’s house.

8 в олочаться, мов жеребці відгодовані: кожен ірже до жони свого ближнього...

“They were well-fed lusty horses, Each one neighing after his neighbor’s wife.

9 Ч и ж оцього Я не покараю? говорить Господь. І хіба над народом, як цей, не помститься душа Моя?

“Shall I not punish these people,” declares the Lord, “And on a nation such as this Shall I not avenge Myself?

10 З беріться на мури його та й понищте, але не вчиняйте кінця їм! Усуньте підпори його, бо вони не для Господа,

“Go up through her vine rows and destroy, But do not execute a complete destruction; Strip away her branches, For they are not the Lord’s.

11 б о зраджуючи, Мене зрадив Ізраїлів дім та дім Юдин, говорить Господь.

“For the house of Israel and the house of Judah Have dealt very treacherously with Me,” declares the Lord.

12 В они відцуралися Господа та говорили: Немає Його, й зло не прийде на нас, ні меча, ані голоду ми не побачимо!

They have lied about the Lord And said, “ Not He; Misfortune will not come on us, And we will not see sword or famine.

13 А пророки поробляться вітром, і немає в них слова Господнього, отак їм пороблено буде!

“The prophets are as wind, And the word is not in them. Thus it will be done to them!” Judgment Proclaimed

14 Т ому вирікає отак Господь Бог Саваот: За те, що говорите слово таке, ось Я в уста твої вкладу слово Своє за огонь, а народ цей то дрова, і він пожере їх!

Therefore, thus says the Lord, the God of hosts, “Because you have spoken this word, Behold, I am making My words in your mouth fire And this people wood, and it will consume them.

15 О сь Я приведу іздалека народа на вас, о доме Ізраїлів, каже Господь, це сильний народ, стародавній це люд, люд, що мови його ти не знаєш, і не зрозумієш, що він говоритиме.

“Behold, I am bringing a nation against you from afar, O house of Israel,” declares the Lord. “It is an enduring nation, It is an ancient nation, A nation whose language you do not know, Nor can you understand what they say.

16 Й ого сагайдак, як відчинений гріб, усі хоробрі вони.

“Their quiver is like an open grave, All of them are mighty men.

17 І він пожере твоє жниво та хліб твій, поїсть він синів твоїх та дочок твоїх, худобу дрібну та худобу велику твою пожере, з'їсть твого виноградника й фіґу твою, понищить мечем твердинні міста твої, на які ти надієшся...

“They will devour your harvest and your food; They will devour your sons and your daughters; They will devour your flocks and your herds; They will devour your vines and your fig trees; They will demolish with the sword your fortified cities in which you trust.

18 Т а й за тих днів, говорить Господь, не зроблю Я із вами кінця!

“Yet even in those days,” declares the Lord, “I will not make you a complete destruction.

19 І буде, як скажуть: За що Господь, Бог наш зробив нам усе це? то ти скажеш до них: Як Мене ви покинули, і служите в вашому краї богам чужоземним, так чужинцям служити ви будете в краї не вашому!...

It shall come about when they say, ‘Why has the Lord our God done all these things to us?’ then you shall say to them, ‘As you have forsaken Me and served foreign gods in your land, so you will serve strangers in a land that is not yours.’

20 С повістіть в домі Якова це, та оголосіть це в Юдеї, говорить Господь.

“Declare this in the house of Jacob And proclaim it in Judah, saying,

21 П очуй же оце, ти народе безумний й безсердий, який має очі й не бачить, має вуха й не чує!

‘Now hear this, O foolish and senseless people, Who have eyes but do not see; Who have ears but do not hear.

22 Ч и Мене ви боятись не будете, каже Господь, чи тремтіти не будете перед лицем Моїм? Мене, що пісок поклав за границю для моря, за вічну межу, якої воно не перейде: хоч повстануть, та не переможуть, і шумітимуть хвилі його, але не переступлять її!

‘Do you not fear Me?’ declares the Lord. ‘Do you not tremble in My presence? For I have placed the sand as a boundary for the sea, An eternal decree, so it cannot cross over it. Though the waves toss, yet they cannot prevail; Though they roar, yet they cannot cross over it.

23 А серце в народа цього неслухняне та непокірне, відпали вони та й пішли.

‘But this people has a stubborn and rebellious heart; They have turned aside and departed.

24 І не сказали вони в своїм серці: Біймося ж Господа, нашого Бога, який дає дощ, дощ ранній та пізній часу його, стереже нам уставлені тижні для жнив.

‘They do not say in their heart, “Let us now fear the Lord our God, Who gives rain in its season, Both the autumn rain and the spring rain, Who keeps for us The appointed weeks of the harvest.”

25 В аші провини оце відхилили, а ваші гріхи від вас стримали цеє добро.

‘Your iniquities have turned these away, And your sins have withheld good from you.

26 Б о в народі Моєму безбожники є, чигають вони, немов той птахолов, вони сітки розставили, хапають людей...

‘For wicked men are found among My people, They watch like fowlers lying in wait; They set a trap, They catch men.

27 Я к клітка, наповнена птахами, так доми їхні повні омани, тому повиростали та збагатились вони!

‘Like a cage full of birds, So their houses are full of deceit; Therefore they have become great and rich.

28 П отовстіли вони та погладшали, переступають також міру злого, справедливо вони не судили сирітського суду, і мають поводження! і не помагають убогим у їхній справі.

‘They are fat, they are sleek, They also excel in deeds of wickedness; They do not plead the cause, The cause of the orphan, that they may prosper; And they do not defend the rights of the poor.

29 Ч и ж оцього Я не покараю? говорить Господь. І хіба над народом, як цей, не помститься душа Моя?

‘ Shall I not punish these people ?’ declares the Lord, ‘On a nation such as this Shall I not avenge Myself?’

30 Ч удне та страшне стало в краї:

“An appalling and horrible thing Has happened in the land:

31 п ророки віщують неправду, при помочі їхній панують священики, і народ Мій оце так кохає! І що зробите ви, як кінець тому прийде?

The prophets prophesy falsely, And the priests rule on their own authority; And My people love it so! But what will you do at the end of it?