1 І було Самуїлове слово для всього Ізраїля. І вийшов Ізраїль на війну проти филистимлян, та й таборував при Евен-Гаезері, а филистимляни таборували в Афеку.

Thus the word of Samuel came to all Israel. Now Israel went out to meet the Philistines in battle and camped beside Ebenezer while the Philistines camped in Aphek.

2 І вишикувались филистимляни навпроти Ізраїля, а коли бій став тяжкий, то Ізраїль був побитий перед филистимлянами. І вони побили в боєвому шикові на полі близько чотирьох тисяч чоловіка.

The Philistines drew up in battle array to meet Israel. When the battle spread, Israel was defeated before the Philistines who killed about four thousand men on the battlefield.

3 І прийшов народ до табору, а Ізраїлеві старші сказали: Чому вдарив нас Господь сьогодні перед филистимлянами? Візьмімо собі з Шіло ковчега Господнього заповіту, і нехай ввійде поміж нас, і нехай спасе нас із рук наших ворогів.

When the people came into the camp, the elders of Israel said, “ Why has the Lord defeated us today before the Philistines? Let us take to ourselves from Shiloh the ark of the covenant of the Lord, that it may come among us and deliver us from the power of our enemies.”

4 І послав народ до Шіло, і понесли звідти ковчега заповіту Господа Саваота, що сидить на херувимах. А там були двоє Ілієвих синів, Хофні та Пінхас, із ковчегом Божого заповіту.

So the people sent to Shiloh, and from there they carried the ark of the covenant of the Lord of hosts who sits above the cherubim; and the two sons of Eli, Hophni and Phinehas, were there with the ark of the covenant of God.

5 І сталося, як ковчег заповіту Господнього прибув до табору, то ввесь Ізраїль скрикнув великим окриком, аж застогнала земля!

As the ark of the covenant of the Lord came into the camp, all Israel shouted with a great shout, so that the earth resounded.

6 А филистимляни почули голос окрику, та й сказали: Що це за голос цього великого окрику в єврейському таборі? І довідалися вони, що Господній ковчег прибув до табору.

When the Philistines heard the noise of the shout, they said, “What does the noise of this great shout in the camp of the Hebrews mean ?” Then they understood that the ark of the Lord had come into the camp.

7 І полякалися филистимляни, і говорили: Бог прибув до табору! І сказали вони: Біда нам, бо такого, як це, не було ще ніколи!

The Philistines were afraid, for they said, “God has come into the camp.” And they said, “ Woe to us! For nothing like this has happened before.

8 Б іда нам! Хто нас урятує від руки цих потужних богів? Оце вони, ті боги, що вдарили були Єгипет усякою поразою у пустині!

Woe to us! Who shall deliver us from the hand of these mighty gods? These are the gods who smote the Egyptians with all kinds of plagues in the wilderness.

9 З міцніться та будьте мужні, филистимляни, щоб ви не служили євреям, як вони служили вам. І будьте мужні, і воюйте!

Take courage and be men, O Philistines, or you will become slaves to the Hebrews, as they have been slaves to you; therefore, be men and fight.”

10 І воювали филистимляни. І був побитий Ізраїль, і кожен утікав до свого намету. І та поразка була дуже велика. І впало з Ізраїля тридцять тисяч піхоти.

So the Philistines fought and Israel was defeated, and every man fled to his tent; and the slaughter was very great, for there fell of Israel thirty thousand foot soldiers.

11 А Божий ковчег був узятий, і два Ілієві сини, Хофні та Пінхас, полягли...

And the ark of God was taken; and the two sons of Eli, Hophni and Phinehas, died.

12 І побіг один веніяминівець із бою, і прибув того дня до Шіло; а одежа його була подерта, і порох на голові його.

Now a man of Benjamin ran from the battle line and came to Shiloh the same day with his clothes torn and dust on his head.

13 І прибув він, аж ось Ілій сидить на стільці при дорозі й виглядає, бо серце йому тремтіло за Божого ковчега. А той чоловік прийшов, і розповів у місті, і закричало все місто!

When he came, behold, Eli was sitting on his seat by the road eagerly watching, because his heart was trembling for the ark of God. So the man came to tell it in the city, and all the city cried out.

14 А Ілій почув голос того крику та й сказав: Що це за голос того натовпу? А той чоловік поспішив і прийшов, та й розповів Ілієві.

When Eli heard the noise of the outcry, he said, “What does the noise of this commotion mean ?” Then the man came hurriedly and told Eli.

15 А Ілій був віку дев'ятидесяти й восьми літ, а очі його померкли, і він не міг бачити.

Now Eli was ninety-eight years old, and his eyes were set so that he could not see.

16 І сказав той чоловік до Ілія: Я той, що прибіг із бою, і я втік сьогодні з бойових лав. І сказав Ілій: Що то сталося, мій сину?

The man said to Eli, “I am the one who came from the battle line. Indeed, I escaped from the battle line today.” And he said, “ How did things go, my son?”

17 І відповів вісник і сказав: Ізраїль побіг перед филистимлянами, і сталась велика поразка в народі. І обидва сини твої, Хофні та Пінхас, полягли. А ковчег Божий узятий!

Then the one who brought the news replied, “Israel has fled before the Philistines and there has also been a great slaughter among the people, and your two sons also, Hophni and Phinehas, are dead, and the ark of God has been taken.”

18 І сталося, як згадав він про Божого ковчега, то впав Ілій зо стільця навзнак при брамі, зламався карк йому, і він помер, бо той муж був старий та тяжкий. А він судив Ізраїля сорок літ.

When he mentioned the ark of God, Eli fell off the seat backward beside the gate, and his neck was broken and he died, for he was old and heavy. Thus he judged Israel forty years.

19 А невістка його, Пінхасова жінка, була важка, близька до родів. І як зачула вона ту звістку, що взятий Божий ковчег і помер тесть її та чоловік її, то впала на коліна, та й породила, бо прийшли на неї породільні болі її.

Now his daughter-in-law, Phinehas’s wife, was pregnant and about to give birth; and when she heard the news that the ark of God was taken and that her father-in-law and her husband had died, she kneeled down and gave birth, for her pains came upon her.

20 А як настав час смерти її, то казали ті, що стояли при ній: Не бійся, бо ти породила сина! Та вона не відповіла, і не взяла цього до серця свого.

And about the time of her death the women who stood by her said to her, “ Do not be afraid, for you have given birth to a son.” But she did not answer or pay attention.

21 І вона назвала ім'я тому хлопцеві: Іхавод, кажучи: Відійшла Ізраїлева слава! Бо почула про взяття Божого ковчегу, і про тестя свого та про мужа свого,

And she called the boy Ichabod, saying, “ The glory has departed from Israel,” because the ark of God was taken and because of her father-in-law and her husband.

22 т а й сказала: Відійшла слава від Ізраїля, бо взятий Божий ковчег.

She said, “The glory has departed from Israel, for the ark of God was taken.”