1 У мову я склав був з очима своїми, то як буду дивитись на дівчину?

“I have made a covenant with my eyes; How then could I gaze at a virgin?

2 І зверху яка доля від Бога, чи спадщина від Всемогутнього із висот?

“And what is the portion of God from above Or the heritage of the Almighty from on high?

3 Х іба не загибіль для кривдника, і хіба не нещастя злочинцям?

“Is it not calamity to the unjust And disaster to those who work iniquity?

4 Х іба ж Він не бачить дороги мої, і не лічить усі мої кроки?

“Does He not see my ways And number all my steps?

5 Я кщо я ходив у марноті, і на оману спішила нога моя,

“If I have walked with falsehood, And my foot has hastened after deceit,

6 т о нехай на вазі справедливости зважить мене, і невинність мою Бог пізнає!

Let Him weigh me with accurate scales, And let God know my integrity.

7 Я кщо збочує крок мій з дороги, і за очима моїми пішло моє серце, і до рук моїх нечисть приліпла,

“If my step has turned from the way, Or my heart followed my eyes, Or if any spot has stuck to my hands,

8 т о нехай сію я, а їсть інший, а рослинність моя нехай вирвана буде з корінням!

Let me sow and another eat, And let my crops be uprooted.

9 Я кщо моє серце зваблялось до жінки чужої, і причаювався я при дверях мойого товариша,

“If my heart has been enticed by a woman, Or I have lurked at my neighbor’s doorway,

10 т о хай меле для іншого жінка моя, і над нею нехай нахиляються інші!

May my wife grind for another, And let others kneel down over her.

11 Б о гидота оце, й це провина підсудна,

“For that would be a lustful crime; Moreover, it would be an iniquity punishable by judges.

12 б о огонь це, який буде жерти аж до Аваддону, і вирве з корінням увесь урожай мій!...

“For it would be fire that consumes to Abaddon, And would uproot all my increase.

13 Я кщо я понехтував правом свойого раба чи своєї невільниці в їх суперечці зо мною,

“If I have despised the claim of my male or female slaves When they filed a complaint against me,

14 т о що я зроблю, як підійметься Бог? А коли Він приглянеться, що Йому відповім?

What then could I do when God arises? And when He calls me to account, what will I answer Him?

15 Ч и ж не Той, Хто мене учинив у нутрі, учинив і його, і Один утворив нас в утробі?

“Did not He who made me in the womb make him, And the same one fashion us in the womb?

16 Ч и бажання убогих я стримував, а очі вдовицям засмучував?

“If I have kept the poor from their desire, Or have caused the eyes of the widow to fail,

17 Ч и я сам поїдав свій шматок, і з нього не їв сирота?

Or have eaten my morsel alone, And the orphan has not shared it

18 Т аж від днів молодечих моїх виростав він у мене, як в батька, і від утроби матері моєї я провадив його!

(But from my youth he grew up with me as with a father, And from infancy I guided her),

19 Я кщо бачив я гинучого без одежі, і вбрання не було в сіромахи,

If I have seen anyone perish for lack of clothing, Or that the needy had no covering,

20 ч и ж не благословляли мене його стегна, і руном овечок моїх він не грівся?

If his loins have not thanked me, And if he has not been warmed with the fleece of my sheep,

21 Я кщо на сироту я порушував руку свою, коли бачив у брамі собі допомогу,

If I have lifted up my hand against the orphan, Because I saw I had support in the gate,

22 х ай рамено моє відпаде від свойого плеча, а рука моя від суглобу свого нехай буде відламана!

Let my shoulder fall from the socket, And my arm be broken off at the elbow.

23 Б о острах на мене нещастя від Бога, а перед величчям Його я не можу встояти...

“For calamity from God is a terror to me, And because of His majesty I can do nothing.

24 Ч и я золото клав за надію собі, чи до щирого золота я говорив: Ти, безпеко моя?

“If I have put my confidence in gold, And called fine gold my trust,

25 Ч и тішився я, що велике багатство моє, й що рука моя стільки надбала?

If I have gloated because my wealth was great, And because my hand had secured so much;

26 К оли бачив я сонце, як сяє воно, а місяць велично пливе,

If I have looked at the sun when it shone Or the moon going in splendor,

27 т о коли б потаємно повабилось серце моє, і цілунки рукою я їм посилав,

And my heart became secretly enticed, And my hand threw a kiss from my mouth,

28 ц е так само провина підсудна була б, бо відрікся б я Бога Всевишнього!

That too would have been an iniquity calling for judgment, For I would have denied God above.

29 Ч и я тішивсь упадком свойого ненависника, чи порушувавсь я, коли зло спотикало його?

“Have I rejoiced at the extinction of my enemy, Or exulted when evil befell him?

30 Т аки ні, не давав я на гріх піднебіння свого, щоб прокляттям жадати душі його.

“ No, I have not allowed my mouth to sin By asking for his life in a curse.

31 Х іба люди намету мого не казали: Хто покаже такого, хто з м'яса його не наситився?

“Have the men of my tent not said, ‘Who can find one who has not been satisfied with his meat’?

32 Ч ужинець на вулиці не ночував, я двері свої відчиняв подорожньому.

“The alien has not lodged outside, For I have opened my doors to the traveler.

33 Ч и ховав свої прогріхи я, як людина, щоб у своєму нутрі затаїти провину свою?

“Have I covered my transgressions like Adam, By hiding my iniquity in my bosom,

34 Б о тоді я боявся б великого натовпу, і сором від родів жахав би мене, я мовчав би, й з дверей не виходив...

Because I feared the great multitude, And the contempt of families terrified me, And kept silent and did not go out of doors?

35 О , якби мене вислухав хто! Оце підпис моєї руки: Нехай Всемогутній мені відповість, а ось звій, зо скаргою, що його написав мій противник...

“Oh that I had one to hear me! Behold, here is my signature; Let the Almighty answer me! And the indictment which my adversary has written,

36 Ч и ж я не носив би його на своєму плечі, не обвинувся б ним, як вінками?

Surely I would carry it on my shoulder, I would bind it to myself like a crown.

37 Ч исло кроків своїх я представлю йому; мов до князя, наближусь до нього.

“I would declare to Him the number of my steps; Like a prince I would approach Him.

38 Я кщо проти мене голосить земля моя, й її борозни плачуть із нею,

“If my land cries out against me, And its furrows weep together;

39 я кщо без грошей я їв плоди її, а її власника я стогнати примушував,

If I have eaten its fruit without money, Or have caused its owners to lose their lives,

40 т о замість пшениці хай виросте терен, а замість ячменю кукіль!... Слова Йова скінчилися.

Let briars grow instead of wheat, And stinkweed instead of barley.” The words of Job are ended.