1 І було мені слово Господнє таке:

And the word of the Lord came to me, saying,

2 С ину людський, говори синам свого народу, та й скажеш до них: Коли б Я спровадив на який край меча, і взяв би народ цього краю одного чоловіка з-поміж себе, і поставив би його собі вартовим,

“Son of man, speak to the sons of your people and say to them, ‘If I bring a sword upon a land, and the people of the land take one man from among them and make him their watchman,

3 і коли б він побачив меча, що йде на цей край, і засурмив би в сурму, й остеріг народ,

and he sees the sword coming upon the land and blows on the trumpet and warns the people,

4 і почув би хто голос сурми, та не був би обережний, і прийшов би меч та й захопив би його, то кров його на голові його буде!

then he who hears the sound of the trumpet and does not take warning, and a sword comes and takes him away, his blood will be on his own head.

5 Г олос сурми він чув, та не був обережний, кров його буде на ньому, а він, коли б був обережний, урятував би свою душу.

He heard the sound of the trumpet but did not take warning; his blood will be on himself. But had he taken warning, he would have delivered his life.

6 А той вартовий, коли б побачив меча, що йде, і не засурмив би в сурму, а народ не був би обережний, і прийшов би меч, і захопив би одного з них, то він був би узятий за гріх свій, а його кров Я зажадаю з руки вартового.

But if the watchman sees the sword coming and does not blow the trumpet and the people are not warned, and a sword comes and takes a person from them, he is taken away in his iniquity; but his blood I will require from the watchman’s hand.’

7 А ти, сину людський, Я дав тебе вартовим для Ізраїлевого дому, і ти почуєш з уст Моїх слово, й остережеш їх від Мене.

“Now as for you, son of man, I have appointed you a watchman for the house of Israel; so you will hear a message from My mouth and give them warning from Me.

8 К оли б Я сказав до безбожного: Безбожнику, ти конче помреш!, а ти не говорив би, щоб остерегти безбожного від дороги його, то він, несправедливий, помре за свій гріх, а його кров Я вимагатиму з твоєї руки.

When I say to the wicked, ‘O wicked man, you will surely die,’ and you do not speak to warn the wicked from his way, that wicked man shall die in his iniquity, but his blood I will require from your hand.

9 А ти, коли остережеш несправедливого від дороги його, щоб вернувся з неї, і він не вернеться з своєї дороги, він помре за гріх свій, а ти душу свою врятував.

But if you on your part warn a wicked man to turn from his way and he does not turn from his way, he will die in his iniquity, but you have delivered your life.

10 А ти, сину людський, скажи до Ізраїлевого дому: Ви кажете так, говорячи: Коли наші провини та наші гріхи на нас, і через них ми гинемо, то як будемо жити?

“Now as for you, son of man, say to the house of Israel, ‘Thus you have spoken, saying, “Surely our transgressions and our sins are upon us, and we are rotting away in them; how then can we survive?”’

11 С кажи їм Як живий Я, говорить Господь Бог, не прагну смерти несправедливого, а тільки щоб вернути несправедливого з дороги його, і буде він жити! Наверніться, наверніться з ваших злих доріг, і нащо вам умирати, доме Ізраїлів?

Say to them, ‘ As I live!’ declares the Lord God, ‘I take no pleasure in the death of the wicked, but rather that the wicked turn from his way and live. Turn back, turn back from your evil ways! Why then will you die, O house of Israel?’

12 А ти, сину людський, скажи до синів свого народу: Справедливість справедливого не врятує його в дні гріха його, а несправедливість несправедливого не спіткнеться він об неї в дні навернення від своєї несправедливости, а справедливий не зможе жити в ній в дні свого гріха.

And you, son of man, say to your fellow citizens, ‘The righteousness of a righteous man will not deliver him in the day of his transgression, and as for the wickedness of the wicked, he will not stumble because of it in the day when he turns from his wickedness; whereas a righteous man will not be able to live by his righteousness on the day when he commits sin.’

13 К оли Я скажу справедливому: Буде конче він жити, а він надіявся б на свою справедливість, та робив би кривду, то вся його справедливість не буде згадана, і за кривду свою, що зробив, він помре!

When I say to the righteous he will surely live, and he so trusts in his righteousness that he commits iniquity, none of his righteous deeds will be remembered; but in that same iniquity of his which he has committed he will die.

14 А коли Я скажу до несправедливого: Конче помреш ти, а він навернеться від свого гріха, і робитиме право та справедливість:

But when I say to the wicked, ‘You will surely die,’ and he turns from his sin and practices justice and righteousness,

15 з аставу поверне несправедливий, грабунок відшкодує, ходитиме уставами життя, щоб не чинити кривди, то конче буде він жити, не помре!

if a wicked man restores a pledge, pays back what he has taken by robbery, walks by the statutes which ensure life without committing iniquity, he shall surely live; he shall not die.

16 У сі гріхи його, які він нагрішив, не будуть йому згадані, право та справедливість робив він, конче буде він жити!

None of his sins that he has committed will be remembered against him. He has practiced justice and righteousness; he shall surely live.

17 І кажуть сини твого народу: Несправедлива Господня дорога! тоді як несправедлива їхня власна дорога.

“Yet your fellow citizens say, ‘The way of the Lord is not right,’ when it is their own way that is not right.

18 К оли справедливий відвернеться від своєї справедливости, і робитиме кривду, то помре він за те!

When the righteous turns from his righteousness and commits iniquity, then he shall die in it.

19 А коли несправедливий відвернеться від своєї несправедливости, і чинитиме право та справедливість, то на них він буде жити!

But when the wicked turns from his wickedness and practices justice and righteousness, he will live by them.

20 А ви кажете: Несправедлива Господня дорога! Кожного з вас Я буду судити, Ізраїлів доме, за його дорогами!

Yet you say, ‘ The way of the Lord is not right.’ O house of Israel, I will judge each of you according to his ways.” Word of Jerusalem’s Capture

21 І сталося за дванадцятого року, десятого місяця, п'ятого дня місяця від нашого вигнання, прийшов був до мене втікач з Єрусалиму, говорячи: Побите це місто!...

Now in the twelfth year of our exile, on the fifth of the tenth month, the refugees from Jerusalem came to me, saying, “ The city has been taken.”

22 А Господня рука була прийшла до мене ввечорі перед приходом цього втікача, і Він відкрив мої уста, поки прийшов той до мене вранці. І були відкриті мої уста, і не був уже я більше німий!

Now the hand of the Lord had been upon me in the evening, before the refugees came. And He opened my mouth at the time they came to me in the morning; so my mouth was opened and I was no longer speechless.

23 І було мені слово Господнє таке:

Then the word of the Lord came to me saying,

24 С ину людський, мешканці цих руїн на Ізраїлевій землі говорять так: Авраам був один, та проте посів цей Край, а нас багато, нам даний цей Край на спадщину!

“Son of man, they who live in these waste places in the land of Israel are saying, ‘ Abraham was only one, yet he possessed the land; so to us who are many the land has been given as a possession.’

25 Т ому скажи їм: Так сказав Господь Бог: Ви на крові їсте, а свої очі зводите до бовванів своїх, і кров проливаєте, і цей Край посядете ви?

Therefore say to them, ‘Thus says the Lord God, “You eat meat with the blood in it, lift up your eyes to your idols as you shed blood. Should you then possess the land?

26 В и спираєтесь на свого меча, робите гидоту, і кожен безчестить жінку свого ближнього, і цей Край посядете ви?

You rely on your sword, you commit abominations and each of you defiles his neighbor’s wife. Should you then possess the land?”’

27 Т ак скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Як живий Я, ті, хто в руїнах, попадають від меча, а той, хто на широкім полі, того віддам звірині, щоб пожерла його, а ті, хто в твердинях та в печерах, помруть від моровиці!

Thus you shall say to them, ‘Thus says the Lord God, “As I live, surely those who are in the waste places will fall by the sword, and whoever is in the open field I will give to the beasts to be devoured, and those who are in the strongholds and in the caves will die of pestilence.

28 І оберну Я цей Край на спустошення та на сплюндрування, і скінчиться пиха сили його, і опустошіють Ізраїлеві гори, так що не буде й перехожого...

I will make the land a desolation and a waste, and the pride of her power will cease; and the mountains of Israel will be desolate so that no one will pass through.

29 І пізнають вони, що Я Господь, коли Я оберну цей Край на спустошення та на сплюндрування за всі їхні гидоти, що зробили вони.

Then they will know that I am the Lord, when I make the land a desolation and a waste because of all their abominations which they have committed.”’

30 А ти, сину людський, сини твого народу умовляються про тебе при стінах і в дверях домів, і говорять один з одним, кожен зо своїм братом, кажучи: Увійдіть та послухайте, що це за слово, що виходить від Господа?

“But as for you, son of man, your fellow citizens who talk about you by the walls and in the doorways of the houses, speak to one another, each to his brother, saying, ‘ Come now and hear what the message is which comes forth from the Lord.’

31 І прийдуть до тебе, як приходить народ, і сядуть перед тобою як Мій народ, і послухають твоїх слів, але їх не виконають, бо що приємне в устах їхніх, те вони зроблять, а серце їхнє ходить за захланністю їхньою.

They come to you as people come, and sit before you as My people and hear your words, but they do not do them, for they do the lustful desires expressed by their mouth, and their heart goes after their gain.

32 І ось ти для них, як пісня кохання, красноголосий і добрий грач, і вони слухають слова твої, але їх не виконують!

Behold, you are to them like a sensual song by one who has a beautiful voice and plays well on an instrument; for they hear your words but they do not practice them.

33 А коли оце прийде, ось воно вже приходить! то пізнають вони, що серед них був пророк.

So when it comes to pass— as surely it will—then they will know that a prophet has been in their midst.”