1 І молилася Анна та й проказала: Звеселилося Господом серце моє, мій ріг став високим у Господі! Розкрилися уста мої на моїх ворогів, бо радію з спасіння Твого!

Then Hannah prayed and said, “My heart exults in the Lord; My horn is exalted in the Lord, My mouth speaks boldly against my enemies, Because I rejoice in Your salvation.

2 Н емає святого, подібного Господу, немає нікого, крім Тебе, і скелі немає, як Бог наш!

“ There is no one holy like the Lord, Indeed, there is no one besides You, Nor is there any rock like our God.

3 Б ільше не говоріть зарозуміло, нехай з ваших уст не виходить зухвальство, бо Господь Бог знання, і Він упляновує вчинки!

“ Boast no more so very proudly, Do not let arrogance come out of your mouth; For the Lord is a God of knowledge, And with Him actions are weighed.

4 Л ук сильних поламаний, а немічні оперезалися силою!

“ The bows of the mighty are shattered, But the feeble gird on strength.

5 Н аймаються ситі за хліб, а голодні відпочивають, аж неплідна сімох породила, а многодітна знесиліла.

“Those who were full hire themselves out for bread, But those who were hungry cease to hunger. Even the barren gives birth to seven, But she who has many children languishes.

6 Г осподь побиває й оживлює, до шеолу знижає й підносить до неба.

“ The Lord kills and makes alive; He brings down to Sheol and raises up.

7 Г осподь зубожує та збагачує, понижує Він та звеличує.

“ The Lord makes poor and rich; He brings low, He also exalts.

8 П ідіймає нужденного з пороху, підносить убогого зо смітників, щоб посадити з вельможами й престол слави їм дать на спадщину, бо Господні основи землі, і на них Він поставив вселенну.

“ He raises the poor from the dust, He lifts the needy from the ash heap To make them sit with nobles, And inherit a seat of honor; For the pillars of the earth are the Lord’s, And He set the world on them.

9 В ін ноги святих Своїх стереже, нечестиві ж погинуть у темряві, бо сильним не з сили стає чоловік.

“ He keeps the feet of His godly ones, But the wicked ones are silenced in darkness; For not by might shall a man prevail.

10 Г осподь хай поламані будуть Його супротивники! У небі Господь загримить, і розсудить Він кінці землі! І Він подасть силу Своєму цареві, і рога повищить Свого помазанця!

“ Those who contend with the Lord will be shattered; Against them He will thunder in the heavens, The Lord will judge the ends of the earth; And He will give strength to His king, And will exalt the horn of His anointed.”

11 І пішов Елкана до Рами, до дому свого. А той отрок служив Господеві при священикові Ілії.

Then Elkanah went to his home at Ramah. But the boy ministered to the Lord before Eli the priest. The Sin of Eli’s Sons

12 А сини Ілія були люди негідні, вони не знали Господа,

Now the sons of Eli were worthless men; they did not know the Lord

13 а ні звичаю священичого з народом. Коли хто приносив жертву, то, як варилося м'ясо, приходив священиків слуга, а в його руці тризубе видельце.

and the custom of the priests with the people. When any man was offering a sacrifice, the priest’s servant would come while the meat was boiling, with a three-pronged fork in his hand.

14 І він із грюкотом стромляв до мідниці, або до кітла, або до горшка, або до горняти, і все, що витягне видельце, священик собі брав. Так вони робили всьому Ізраїлеві, що приходив туди до Шіло.

Then he would thrust it into the pan, or kettle, or caldron, or pot; all that the fork brought up the priest would take for himself. Thus they did in Shiloh to all the Israelites who came there.

15 Т акож поки палили лій, то приходив священиків слуга, та й говорив до чоловіка, що приносив жертву: Дай м'яса на печеню для священика, бо він не візьме від тебе м'яса вареного, а тільки сире!

Also, before they burned the fat, the priest’s servant would come and say to the man who was sacrificing, “Give the priest meat for roasting, as he will not take boiled meat from you, only raw.”

16 А як той чоловік відповідав йому: Нехай перше спалять і той лій, а ти потім візьми собі, скільки буде жадати душа твоя! А той говорив: Ні, таки зараз давай! А коли ні, візьму силою!

If the man said to him, “They must surely burn the fat first, and then take as much as you desire,” then he would say, “No, but you shall give it to me now; and if not, I will take it by force.”

17 І був гріх тих юнаків дуже великий перед Господнім лицем, бо ті люди безчестили Господню жертву.

Thus the sin of the young men was very great before the Lord, for the men despised the offering of the Lord. Samuel before the Lord as a Boy

18 А Самуїл служив перед Господнім лицем. Отрок був оперезаний лляним ефодом.

Now Samuel was ministering before the Lord, as a boy wearing a linen ephod.

19 А малу верхню одежину робила йому його мати, і приносила йому з року на рік, коли приходила з своїм мужем приносити річну жертву.

And his mother would make him a little robe and bring it to him from year to year when she would come up with her husband to offer the yearly sacrifice.

20 А Ілій поблагословив Елкану й його жінку та й сказав: Нехай Господь дасть тобі нащадків від цієї жінки, за відданого, що Господь узяв. І пішли вони на місце своє.

Then Eli would bless Elkanah and his wife and say, “May the Lord give you children from this woman in place of the one she dedicated to the Lord.” And they went to their own home.

21 І Господь згадав про Анну, і вона завагітніла, та й породила трьох синів та дві дочки. А отрок Самуїл ріс із Господом.

The Lord visited Hannah; and she conceived and gave birth to three sons and two daughters. And the boy Samuel grew before the Lord. Eli Rebukes His Sons

22 А Ілій був дуже старий. І почув він усе, що сини його роблять усьому Ізраїлеві, і що вони злягаються з жінками, які відбувають службу при вході скинії заповіту.

Now Eli was very old; and he heard all that his sons were doing to all Israel, and how they lay with the women who served at the doorway of the tent of meeting.

23 І він сказав їм: Нащо ви робите такі речі, про які я чую? Про ваші злі вчинки я чую від усього цього народу.

He said to them, “Why do you do such things, the evil things that I hear from all these people?

24 Н і, сини мої, недобра та чутка, що я чую, ви відхиляєте Господній народ від Закону!

No, my sons; for the report is not good which I hear the Lord’s people circulating.

25 Я кщо хто згрішить супроти людини, то помоляться за неї перед Богом. А якщо людина згрішить супроти Господа, хто заступиться за неї? Та вони не слухали голосу батька свого, бо Господь постановив погубити їх.

If one man sins against another, God will mediate for him; but if a man sins against the Lord, who can intercede for him?” But they would not listen to the voice of their father, for the Lord desired to put them to death.

26 А отрок Самуїл усе ріс, та здобував ласку як у Господа, так і в людей.

Now the boy Samuel was growing in stature and in favor both with the Lord and with men.

27 І прийшов Божий чоловік до Ілія, та й сказав йому: Так сказав Господь: Чи ж Я справді не об'явився домові твого батька, як були вони в Єгипті, у фараоновім домі?

Then a man of God came to Eli and said to him, “Thus says the Lord, ‘ Did I not indeed reveal Myself to the house of your father when they were in Egypt in bondage to Pharaoh’s house?

28 Я вибрав його Собі зо всіх Ізраїлевих племен за священика, щоб він входив до Мого жертівника, щоб кадив кадило, щоб носив ефода перед Моїм лицем. І дав Я домові твого батька всі жертви Ізраїлевих синів.

Did I not choose them from all the tribes of Israel to be My priests, to go up to My altar, to burn incense, to carry an ephod before Me; and did I not give to the house of your father all the fire offerings of the sons of Israel?

29 Ч ого ж ви берете під ноги Мою жертву та Мою жертву хлібну, що Я заповів для скинії? І ти вшанував синів своїх більш, як Мене, щоб ви потовстіли від найкращих частин усякого Ізраїлевого дару перед лицем Моїм.

Why do you kick at My sacrifice and at My offering which I have commanded in My dwelling, and honor your sons above Me, by making yourselves fat with the choicest of every offering of My people Israel?’

30 Т ому то слово Господа, Бога Ізраїлевого, таке: Говорячи, сказав Я: Дім твій та дім батька твого будуть ходити перед Моїм лицем аж навіки. А тепер слово Господнє: Не буде в Мене такого, бо Я шаную тих, хто шанує Мене, а ті, хто зневажає Мене, будуть зневажені!

Therefore the Lord God of Israel declares, ‘ I did indeed say that your house and the house of your father should walk before Me forever’; but now the Lord declares, ‘Far be it from Me—for those who honor Me I will honor, and those who despise Me will be lightly esteemed.

31 О сь приходять дні, і Я відітну рамено твоє та рамено дому батька твого, щоб не було старого в домі твоєму.

Behold, the days are coming when I will break your strength and the strength of your father’s house so that there will not be an old man in your house.

32 І побачиш біду Мого мешкання, хоч у всьому Я добре чинив Ізраїлеві, і не буде старого в домі твоїм по всі дні.

You will see the distress of My dwelling, in spite of all the good that I do for Israel; and an old man will not be in your house forever.

33 Я не витну в тебе всіх від Мого жертівника, щоб вибрати очі твої, і щоб зробити біль душі твоїй, та ввесь доріст твого дому повмирає в силі віку.

Yet I will not cut off every man of yours from My altar so that your eyes will fail from weeping and your soul grieve, and all the increase of your house will die in the prime of life.

34 А оце тобі ознака, що прийде на обох синів твоїх, на Хофні та Пінхаса, обидва вони помруть одного дня.

This will be the sign to you which will come concerning your two sons, Hophni and Phinehas: on the same day both of them will die.

35 А Я поставлю Собі священика вірного, він буде робити згідно з серцем Моїм та з Моєю душею. І Я збудую йому тривалий дім, і він буде ходити перед Моїм помазанцем по всі дні.

But I will raise up for Myself a faithful priest who will do according to what is in My heart and in My soul; and I will build him an enduring house, and he will walk before My anointed always.

36 І станеться, кожен, хто полишиться в домі твоїм, прийде вклонятися йому за аґору срібла та за буханець хліба, і скаже: Долучи мене до одного з священицтв, щоб їсти кавалок хліба.

Everyone who is left in your house will come and bow down to him for a piece of silver or a loaf of bread and say, “Please assign me to one of the priest’s offices so that I may eat a piece of bread.”’”