1 І вирушив звідти Авраам до краю Неґев поміж Кадешем і поміж Шуром, і оселився часово в Ґерарі.

Now Abraham journeyed from there toward the land of the Negev, and settled between Kadesh and Shur; then he sojourned in Gerar.

2 І сказав Авраам на Сарру, жінку свою: Вона сестра моя. І послав Авімелех, цар Ґерару, і взяв Сарру.

Abraham said of Sarah his wife, “ She is my sister.” So Abimelech king of Gerar sent and took Sarah.

3 І прийшов Бог до Авімелеха у сні нічнім, і сказав до нього: Ось ти вмираєш через жінку, яку взяв, бо вона має чоловіка.

But God came to Abimelech in a dream of the night, and said to him, “Behold, you are a dead man because of the woman whom you have taken, for she is married.”

4 А Авімелех не зближався до неї, і сказав: Господи, чи Ти вб'єш також люд праведний?

Now Abimelech had not come near her; and he said, “Lord, will You slay a nation, even though blameless?

5 Ч и ж не він був сказав мені: Вона моя сестра, а вона також вона сказала: Він мій брат. Я те зробив у невинності серця свого й у чистоті рук своїх.

Did he not himself say to me, ‘She is my sister’? And she herself said, ‘He is my brother.’ In the integrity of my heart and the innocence of my hands I have done this.”

6 І промовив до нього Бог у сні: І Я знаю, що в чистоті свого серця вчинив ти оце, і Я теж удержав тебе, щоб не згрішив проти Мене. Тому то не дав Я тобі доторкнутись до неї.

Then God said to him in the dream, “Yes, I know that in the integrity of your heart you have done this, and I also kept you from sinning against Me; therefore I did not let you touch her.

7 А тепер верни жінку цього мужа, бо він пророк, і буде молитися за тебе, і живи. А коли ти не вернеш, то знай, що справді помреш ти й усе, що твоє.

Now therefore, restore the man’s wife, for he is a prophet, and he will pray for you and you will live. But if you do not restore her, know that you shall surely die, you and all who are yours.”

8 І встав Авімелех рано вранці, і покликав усіх рабів своїх, та й сказав усі ці слова до їхніх ушей. А люди ті сильно злякалися.

So Abimelech arose early in the morning and called all his servants and told all these things in their hearing; and the men were greatly frightened.

9 І закликав Авімелех Авраама, і промовив до нього: Що ти нам учинив? І чим згрішив я проти тебе, що ти приніс на мене й на царство моє великий гріх? Учинки, яких не роблять, ти зо мною вчинив!

Then Abimelech called Abraham and said to him, “What have you done to us? And how have I sinned against you, that you have brought on me and on my kingdom a great sin? You have done to me things that ought not to be done.”

10 І сказав Авімелех Авраамові: Що ти мав на увазі, що вчинив таку річ?

And Abimelech said to Abraham, “What have you encountered, that you have done this thing?”

11 І сказав Авраам: Бо подумав я: Нема ж страху Божого в місцевості цій, тому вб'ють мене за жінку мою.

Abraham said, “Because I thought, surely there is no fear of God in this place, and they will kill me because of my wife.

12 І притім вона справді сестра моя, вона дочка батька мого, тільки не дочка матері моєї, і стала за жінку мені.

Besides, she actually is my sister, the daughter of my father, but not the daughter of my mother, and she became my wife;

13 І сталося, коли Бог учинив мене мандрівником з дому батька мого, то сказав я до неї: То буде твоя ласка, яку вчиниш зо мною: у кожній місцевості, куди прийдем, говори ти на мене: він мій брат.

and it came about, when God caused me to wander from my father’s house, that I said to her, ‘This is the kindness which you will show to me: everywhere we go, say of me, “He is my brother.”’”

14 І взяв Авімелех дрібну та велику худобу, і рабів та невільниць, та й дав Авраамові. І вернув йому Сарру, жінку його.

Abimelech then took sheep and oxen and male and female servants, and gave them to Abraham, and restored his wife Sarah to him.

15 І сказав Авімелех: Ось край мій перед обличчям твоїм, осядь там, де тобі до вподоби.

Abimelech said, “ Behold, my land is before you; settle wherever you please.”

16 А Саррі сказав: Ось тисячу секлів срібла я дав братові твоєму. Оце тобі накриття на очі перед усіма, хто з тобою. І перед усіма ти оправдана.

To Sarah he said, “Behold, I have given your brother a thousand pieces of silver; behold, it is your vindication before all who are with you, and before all men you are cleared.”

17 І помолився Авраам Богові, і вздоровив Бог Авімелеха, і жінку його, і невільниць його, і почали вони знову роджати.

Abraham prayed to God, and God healed Abimelech and his wife and his maids, so that they bore children.

18 Б о справді стримав був Господь кожну утробу Авімелехового дому через Сарру, Авраамову жінку.

For the Lord had closed fast all the wombs of the household of Abimelech because of Sarah, Abraham’s wife.