1 С лово Господнє, що було до Йоіла, Петуїлового сина.

The word of the Lord that came to Joel, the son of Pethuel:

2 П ослухайте це, ви старші, і візьміть до вух, усі мешканці землі: чи бувало таке за днів ваших, або за днів ваших батьків?

Hear this, O elders, And listen, all inhabitants of the land. Has anything like this happened in your days Or in your fathers’ days?

3 О повідайте про це синам вашим, а ваші сини своїм дітям, а їхні сини поколінню наступному.

Tell your sons about it, And let your sons tell their sons, And their sons the next generation.

4 Щ о лишилось по гусені, зжерла те все сарана, що ж зосталося по сарані пожер коник, а решту по конику зжерла черва.

What the gnawing locust has left, the swarming locust has eaten; And what the swarming locust has left, the creeping locust has eaten; And what the creeping locust has left, the stripping locust has eaten.

5 П робудіться, п'яниці, і плачте й ридайте за виноградовим соком усі, хто вина напивається, бо віднятий він від уст ваших!

Awake, drunkards, and weep; And wail, all you wine drinkers, On account of the sweet wine That is cut off from your mouth.

6 Б о на Край Мій прийшов люд міцний й незчисленний, його зуби як лев'ячі зуби, а паща його як в левиці.

For a nation has invaded my land, Mighty and without number; Its teeth are the teeth of a lion, And it has the fangs of a lioness.

7 В иноград Мій зробив він спустошенням, Моє ж фіґове дерево геть поламав, дощенту його оголив та й покинув, галузки його побіліли.

It has made my vine a waste And my fig tree splinters. It has stripped them bare and cast them away; Their branches have become white.

8 Г олоси, як та дівчина, веретою оперезана, за нареченим юнацтва свого.

Wail like a virgin girded with sackcloth For the bridegroom of her youth.

9 Ж ертва хлібна й жертва лита спинилася в домі Господньому, впали в жалобу священики, слуги Господні.

The grain offering and the drink offering are cut off From the house of the Lord. The priests mourn, The ministers of the Lord.

10 О пустошене поле, упала в жалобу земля, бо спустошене збіжжя, вино молоде пересохло, зів'яла оливка.

The field is ruined, The land mourns; For the grain is ruined, The new wine dries up, Fresh oil fails.

11 З асоромилися рільники, голосили були виноградарі за пшеницю й ячмінь, бо вигинуло жниво поля.

Be ashamed, O farmers, Wail, O vinedressers, For the wheat and the barley; Because the harvest of the field is destroyed.

12 У сох виноград, а фіґа зів'яла, гранатове дерево, й пальма та яблуня, і повсихали всі пільні дерева, бо Він висушив радість від людських синів.

The vine dries up And the fig tree fails; The pomegranate, the palm also, and the apple tree, All the trees of the field dry up. Indeed, rejoicing dries up From the sons of men.

13 О пережіться веретою, і ридайте, священики, голосіть, слуги жертівника, входьте, ночуйте в веретах, служителі Бога мого, бо хлібна жертва і жертва та лита затримана буде від дому вашого Бога!

Gird yourselves with sackcloth And lament, O priests; Wail, O ministers of the altar! Come, spend the night in sackcloth O ministers of my God, For the grain offering and the drink offering Are withheld from the house of your God. Starvation and Drought

14 О голосіть святий піст, скличте збори, позбирайте старших, всіх мешканців землі до дому Господа, вашого Бога, і кличте до Господа.

Consecrate a fast, Proclaim a solemn assembly; Gather the elders And all the inhabitants of the land To the house of the Lord your God, And cry out to the Lord.

15 Г оре дневі тому! Бо близький день Господній, і прийде він від Всемогутнього, мов те спустошення!

Alas for the day! For the day of the Lord is near, And it will come as destruction from the Almighty.

16 Ч и ж з-перед очей наших не відіймається їжа, з дому нашого Бога веселість та втіха?

Has not food been cut off before our eyes, Gladness and joy from the house of our God?

17 П окорчились зерна під своїми грудами, спорожніли комори, поруйновані клуні, бо висохло збіжжя.

The seeds shrivel under their clods; The storehouses are desolate, The barns are torn down, For the grain is dried up.

18 Я к стогне товар, поголомшені череди, бо немає їм паші, отари спустошені!

How the beasts groan! The herds of cattle wander aimlessly Because there is no pasture for them; Even the flocks of sheep suffer.

19 Д о тебе я кличу, о Господи, пожер бо огонь пасовища пустині, а жар попалив усі дерева на полі.

To You, O Lord, I cry; For fire has devoured the pastures of the wilderness And the flame has burned up all the trees of the field.

20 Н авіть пільна худоба прагне до Тебе, бо водні джерела посохли, огонь же пожер пасовища пустині!

Even the beasts of the field pant for You; For the water brooks are dried up And fire has devoured the pastures of the wilderness.