1 І сталося, як почув це цар Єзекія, то роздер свої шати та накрився веретою, і ввійшов до Господнього дому.

And when King Hezekiah heard it, he tore his clothes, covered himself with sackcloth and entered the house of the Lord.

2 І послав він Еліякима, начальника палати, і писаря Шевну, та старших із священиків, покритих веретами, до пророка Ісаї, Амосового сина.

Then he sent Eliakim who was over the household with Shebna the scribe and the elders of the priests, covered with sackcloth, to Isaiah the prophet the son of Amoz.

3 І сказали вони до нього: Так сказав Єзекія: Цей день це день горя й картання та наруги! Бо підійшли діти аж до виходу утроби, та немає сили породити!

They said to him, “Thus says Hezekiah, ‘This day is a day of distress, rebuke, and rejection; for children have come to birth and there is no strength to deliver.

4 М оже почує Господь, Бог твій, всі слова великого чашника, що його послав асирійський цар, пан його, на образу Живого Бога, і Господь, Бог твій, покарає за слова, які чув, а ти принесеш молитву за рештку, що ще знаходиться.

Perhaps the Lord your God will hear all the words of Rabshakeh, whom his master the king of Assyria has sent to reproach the living God, and will rebuke the words which the Lord your God has heard. Therefore, offer a prayer for the remnant that is left.’”

5 І прийшли раби царя Єзекії до Ісаї.

So the servants of King Hezekiah came to Isaiah.

6 І сказав їм Ісая: Так скажете вашому панові: Так сказав Господь: Не бійся тих слів, що почув ти, якими ображали Мене слуги асирійського царя!

Isaiah said to them, “Thus you shall say to your master, ‘Thus says the Lord, “Do not be afraid because of the words that you have heard, with which the servants of the king of Assyria have blasphemed Me.

7 О сь Я дам в нього духа, і він почує звістку, і вернеться до свого краю. І Я вражу його мечем у його краї.

Behold, I will put a spirit in him so that he will hear a rumor and return to his own land. And I will make him fall by the sword in his own land.”’” Sennacherib Defies God

8 І вернувся великий чашник, і знайшов асирійського царя, що воював проти Лівни, бо почув, що той рушив із Лахішу.

Then Rabshakeh returned and found the king of Assyria fighting against Libnah, for he had heard that the king had left Lachish.

9 А коли він почув про Тіргаку, царя етіопського, таке: Ось він вийшов воювати з тобою! то вернувся, і послав послів до Єзекії, говорячи:

When he heard them say concerning Tirhakah king of Cush, “Behold, he has come out to fight against you,” he sent messengers again to Hezekiah saying,

10 Т ак скажете до Єзекії, Юдиного царя, говорячи: Нехай не зводить тебе Бог твій, що ти надієшся на Нього, кажучи: Не буде даний Єрусалим у руку асирійського царя.

“Thus you shall say to Hezekiah king of Judah, ‘Do not let your God in whom you trust deceive you saying, “ Jerusalem will not be given into the hand of the king of Assyria.”

11 О сь ти чув, що зробили асирійські царі всім краям, щоб учинити їх закляттям, а ти будеш урятований?

Behold, you have heard what the kings of Assyria have done to all the lands, destroying them completely. So will you be spared?

12 Ч и врятували їх боги тих народів, яких понищили батьки мої: Гозана, і Харана, і Рецефа, і синів Едена, що в Телассарі?

Did the gods of those nations which my fathers destroyed deliver them, even Gozan and Haran and Rezeph and the sons of Eden who were in Telassar?

13 Д е він, цар Гамату, і цар Арпаду, і цар міста Сефарваїму, Гени та Івви?

Where is the king of Hamath, the king of Arpad, the king of the city of Sepharvaim, and of Hena and Ivvah?’” Hezekiah’s Prayer

14 І взяв Єзекія ті листи з руки послів, і прочитав їх, і ввійшов у Господній дім. І Єзекія розгорнув одного листа перед Господнім лицем.

Then Hezekiah took the letter from the hand of the messengers and read it, and he went up to the house of the Lord and spread it out before the Lord.

15 І Єзекія молився перед Господнім лицем і сказав: Господи, Боже Ізраїлів, що сидиш на херувимах! Ти Той єдиний Бог для всіх царств землі, Ти створив небеса та землю!

Hezekiah prayed before the Lord and said, “O Lord, the God of Israel, who are enthroned above the cherubim, You are the God, You alone, of all the kingdoms of the earth. You have made heaven and earth.

16 Н ахили, Господи, ухо Своє та й почуй! Відкрий, Господи, очі Свої та й побач, і почуй слова Санхеріва, що прислав ображати Живого Бога!

Incline Your ear, O Lord, and hear; open Your eyes, O Lord, and see; and listen to the words of Sennacherib, which he has sent to reproach the living God.

17 С правді, Господи, асирійські царі попустошили ті народи та їхній край.

Truly, O Lord, the kings of Assyria have devastated the nations and their lands

18 І кинули вони їхніх богів на огонь, бо не боги вони, а тільки чин людських рук, дерево та камінь, і понищили їх.

and have cast their gods into the fire, for they were not gods but the work of men’s hands, wood and stone. So they have destroyed them.

19 А тепер, Господи, Боже наш, спаси нас від руки його, і нехай знають усі царства землі, що Ти Господь, Бог єдиний!

Now, O Lord our God, I pray, deliver us from his hand that all the kingdoms of the earth may know that You alone, O Lord, are God.” God’s Answer through Isaiah

20 І послав Ісая, Амосів син, до Єзекії, говорячи: Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Я почув те, про що ти молився до Мене, про Санхеріва, царя асирійського.

Then Isaiah the son of Amoz sent to Hezekiah saying, “Thus says the Lord, the God of Israel, ‘Because you have prayed to Me about Sennacherib king of Assyria, I have heard you.’

21 О сь те слово, яке Господь говорив про нього: Гордує тобою, сміється із тебе дівиця, сіонська дочка, вслід тобі головою хитає дочка Єрусалиму!

This is the word that the Lord has spoken against him: ‘She has despised you and mocked you, The virgin daughter of Zion; She has shaken her head behind you, The daughter of Jerusalem!

22 К ого лаяв ти та ображав, і на кого повищив ти голос та вгору підніс свої очі? На Святого Ізраїлевого!

‘Whom have you reproached and blasphemed? And against whom have you raised your voice, And haughtily lifted up your eyes? Against the Holy One of Israel!

23 Ч ерез послів своїх Господа ти ображав та казав: Із безліччю своїх колесниць я вийшов на гори високі, на боки Ливану, і позрубую кедри високі його, добірні його кипариси, і вийду аж на вершок його на нічліг, у гущину його саду.

‘ Through your messengers you have reproached the Lord, And you have said, “With my many chariots I came up to the heights of the mountains, To the remotest parts of Lebanon; And I cut down its tall cedars and its choice cypresses. And I entered its farthest lodging place, its thickest forest.

24 Я копаю та п'ю чужу воду, і стопою своєї ноги повисушую я всі єгипетські ріки!

“I dug wells and drank foreign waters, And with the sole of my feet I dried up All the rivers of Egypt.”

25 Х іба ти не чув, що віддавна зробив Я оце, що за днів стародавніх Я це був створив? Тепер же спровадив Я це, що ти нищиш міста поукріплювані, на купу румовищ обертаєш їх...

‘ Have you not heard? Long ago I did it; From ancient times I planned it. Now I have brought it to pass, That you should turn fortified cities into ruinous heaps.

26 А мешканці їхні безсилі, настрашені та побентежені. Вони стали, як зілля оте польове, мов трава зеленіюча, як трава на дахах, як попалене збіжжя, яке не доспіло...

‘Therefore their inhabitants were short of strength, They were dismayed and put to shame; They were as the vegetation of the field and as the green herb, As grass on the housetops is scorched before it is grown up.

27 І сидіння твоє, і твій вихід та вхід твій Я знаю, і твоє проти Мене обурення.

‘But I know your sitting down, And your going out and your coming in, And your raging against Me.

28 З а твоє проти Мене обурення, що гординя твоя надійшла до ушей Моїх, то на ніздрі твої Я сережку привішу, а вудило Моє в твої уста, і тебе поверну Я тією дорогою, якою прийшов ти!

‘Because of your raging against Me, And because your arrogance has come up to My ears, Therefore I will put My hook in your nose, And My bridle in your lips, And I will turn you back by the way which you came.

29 А оце тобі знак: їжте цього року збіжжя самосійне, а другого року саморосле, а третього року сійте та жніть, і садіть виноградники, та й їжте їх плід.

‘Then this shall be the sign for you: you will eat this year what grows of itself, in the second year what springs from the same, and in the third year sow, reap, plant vineyards, and eat their fruit.

30 А врятоване Юдиного дому, що лишилося, пустить коріння додолу, і свого плода дасть угору.

The surviving remnant of the house of Judah will again take root downward and bear fruit upward.

31 Б о з Єрусалиму вийде позостале, а рештки від гори Сіону. Ревність Господа Саваота зробить це!

For out of Jerusalem will go forth a remnant, and out of Mount Zion survivors. The zeal of the Lord will perform this.

32 Т ому так сказав Господь про асирійського царя: Він не ввійде до міста оцього, і туди він не кине стріли, і щитом її не попередить, і вала на нього не висипле!

‘Therefore thus says the Lord concerning the king of Assyria, “ He will not come to this city or shoot an arrow there; and he will not come before it with a shield or throw up a siege ramp against it.

33 Я кою дорогою прийде, то нею повернеться, у місто ж оце він не ввійде, говорить Господь!

By the way that he came, by the same he will return, and he shall not come to this city,”’ declares the Lord.

34 І це місто Я обороню на спасіння його ради Себе та ради Давида, Мойого раба!

‘ For I will defend this city to save it for My own sake and for My servant David’s sake.’”

35 І сталося тієї ночі, і вийшов Ангол Господній, і забив в асирійському таборі сто й вісімдесят і п'ять тисяч. І повставали вони рано вранці, аж ось усі мертві трупи!...

Then it happened that night that the angel of the Lord went out and struck 185, 000 in the camp of the Assyrians; and when men rose early in the morning, behold, all of them were dead.

36 А Санхерів, асирійський цар, рушив та й пішов, і вернувся й осівся в Ніневії.

So Sennacherib king of Assyria departed and returned home, and lived at Nineveh.

37 І сталося, коли він молився в домі Нісроха, свого бога, то Адраммелех та Шар'ецер убили його мечем, а самі втекли до краю Арарат. А замість нього зацарював син його Есар-Хаддон.

It came about as he was worshiping in the house of Nisroch his god, that Adrammelech and Sharezer killed him with the sword; and they escaped into the land of Ararat. And Esarhaddon his son became king in his place.