1 І взяли Корей, син Їцгара, сина Кегата, сина Левієвого, і Датан, і Авірон, сини Еліявові, та Он, син Пелета, сини Рувимові,

Now Korah the son of Izhar, the son of Kohath, the son of Levi, with Dathan and Abiram, the sons of Eliab, and On the son of Peleth, sons of Reuben, took action,

2 т а й повстали проти Мойсея, а з ними двісті й п'ятдесят мужа Ізраїлевих синів, начальники громади, закликувані на збори, люди вельможні.

and they rose up before Moses, together with some of the sons of Israel, two hundred and fifty leaders of the congregation, chosen in the assembly, men of renown.

3 І зібралися вони на Мойсея та на Аарона, та й сказали до них: Досить вам, бо вся громада усі вони святі, а серед них Господь! І чому ви несетеся понад зборами Господніми?

They assembled together against Moses and Aaron, and said to them, “ You have gone far enough, for all the congregation are holy, every one of them, and the Lord is in their midst; so why do you exalt yourselves above the assembly of the Lord ?”

4 І почув це Мойсей, та й упав на обличчя своє.

When Moses heard this, he fell on his face;

5 І промовив він до Корея та до всієї громади його, говорячи: Уранці Господь дасть знати, хто Його та хто святий, щоб наблизити його до Себе; а кого вибере, того Він і наблизить до Себе.

and he spoke to Korah and all his company, saying, “Tomorrow morning the Lord will show who is His, and who is holy, and will bring him near to Himself; even the one whom He will choose, He will bring near to Himself.

6 З робіть ви оце: візьміть собі кадильниці, Корею та вся громадо твоя,

Do this: take censers for yourselves, Korah and all your company,

7 і дайте в них огню та покладіть на них кадила перед Господнє лице взавтра. І станеться, той чоловік, що Господь його вибере, він святий. Досить вам, Левієві сини!

and put fire in them, and lay incense upon them in the presence of the Lord tomorrow; and the man whom the Lord chooses shall be the one who is holy. You have gone far enough, you sons of Levi!”

8 І сказав Мойсей до Корея: Слухайте ж, Левієві сини,

Then Moses said to Korah, “Hear now, you sons of Levi,

9 ч и вам мало, що Бог Ізраїлів відділив вас від Ізраїлевої громади, щоб наблизити вас до Себе, і щоб ви виконували службу Господньої скинії, і стояли перед громадою, щоб служити їй?

is it not enough for you that the God of Israel has separated you from the rest of the congregation of Israel, to bring you near to Himself, to do the service of the tabernacle of the Lord, and to stand before the congregation to minister to them;

10 І Він наблизив тебе та всіх братів твоїх, Левієвих синів, із тобою; а ти будеш домагатися ще й священства?.

and that He has brought you near, Korah, and all your brothers, sons of Levi, with you? And are you seeking for the priesthood also?

11 Т ому ти та вся громада твоя змовилися проти Господа. А Аарон, що він, що ви ремствуєте проти нього?

Therefore you and all your company are gathered together against the Lord; but as for Aaron, who is he that you grumble against him?”

12 І послав Мойсей та Аарон закликати Датана й Авірона, синів Еліявових, та сказали вони: Не вийдемо!

Then Moses sent a summons to Dathan and Abiram, the sons of Eliab; but they said, “We will not come up.

13 Ч и мало того, що ти вивів нас із краю, який тече молоком та медом, щоб повбивати нас у пустині? Хочеш ще панувати над нами, щоб бути також вельможею?

Is it not enough that you have brought us up out of a land flowing with milk and honey to have us die in the wilderness, but you would also lord it over us?

14 Т и не впровадив нас ані до Краю, що тече молоком та медом, ані не дав нам на власність поля та виноградники. Чи ти вибереш очі цим людям? Не вийдемо!

Indeed, you have not brought us into a land flowing with milk and honey, nor have you given us an inheritance of fields and vineyards. Would you put out the eyes of these men? We will not come up!”

15 А Мойсей сильно запалився, та й сказав до Господа: Не обернися до їхнього приношення! Я не взяв від них жодного осла, і зла не вчинив жодному з них!

Then Moses became very angry and said to the Lord, “ Do not regard their offering! I have not taken a single donkey from them, nor have I done harm to any of them.”

16 І сказав Мойсей до Корея: Ти та вся громада твоя будьте перед Господнім лицем, ти й вони та Аарон узавтра.

Moses said to Korah, “You and all your company be present before the Lord tomorrow, both you and they along with Aaron.

17 І візьміть кожен свою кадильницю, і покладіть на неї кадила та й принесете перед Господнє лице кожен кадильницю свою, двісті й п'ятдесят кадильниць, і ти та Аарон, кожен кадильницю свою.

Each of you take his firepan and put incense on it, and each of you bring his censer before the Lord, two hundred and fifty firepans; also you and Aaron shall each bring his firepan.”

18 І взяли кожен кадильницю свою, і поклали на них огню, і поклали на неї кадила, та й стали при вході скинії заповіту, а також Мойсей та Аарон.

So they each took his own censer and put fire on it, and laid incense on it; and they stood at the doorway of the tent of meeting, with Moses and Aaron.

19 І Корей зібрав на них усю громаду до входу скинії заповіту. І показалася слава Господня всій громаді!

Thus Korah assembled all the congregation against them at the doorway of the tent of meeting. And the glory of the Lord appeared to all the congregation.

20 І промовив Господь до Мойсея та до Аарона, говорячи:

Then the Lord spoke to Moses and Aaron, saying,

21 В ідділіться від цієї громади, Я винищу їх умить!

“ Separate yourselves from among this congregation, that I may consume them instantly.”

22 А вони попадали на обличчя свої та й сказали: Боже, Боже духів і кожного тіла! Як згрішить один чоловік, чи Ти будеш гніватися на всю громаду?

But they fell on their faces and said, “O God, God of the spirits of all flesh, when one man sins, will You be angry with the entire congregation?”

23 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

Then the Lord spoke to Moses, saying,

24 С кажи до громади, говорячи: Відступіться зо всіх боків від місця мешкання Корея, Датана й Авірона!

“Speak to the congregation, saying, ‘ Get back from around the dwellings of Korah, Dathan and Abiram.’”

25 І встав Мойсей, і пішов до Датана та Авірона, і пішли за ним старші Ізраїлеві.

Then Moses arose and went to Dathan and Abiram, with the elders of Israel following him,

26 І він промовляв до громади, говорячи: Відступіть від наметів тих несправедливих людей, і не доторкніться до всього, що їхнє, щоб і ви не загинули за всі їхні гріхи!

and he spoke to the congregation, saying, “ Depart now from the tents of these wicked men, and touch nothing that belongs to them, or you will be swept away in all their sin.”

27 І вони відступилися від місця мешкання Корея, Датана й Авірона зо всіх боків; а Датан та Авірон вийшли, і стояли при вході наметів своїх, і жінки їх, і сини їх, та діти їхні.

So they got back from around the dwellings of Korah, Dathan and Abiram; and Dathan and Abiram came out and stood at the doorway of their tents, along with their wives and their sons and their little ones.

28 І сказав Мойсей: Оцим пізнаєте, що Господь послав мене зробити всі діла ці, що вони не з моєї вигадки.

Moses said, “By this you shall know that the Lord has sent me to do all these deeds; for this is not my doing.

29 Я кщо вони повмирають, як умирає кожна людина, і їх спіткає доля кожної людини, то не Господь послав мене!

If these men die the death of all men or if they suffer the fate of all men, then the Lord has not sent me.

30 А коли Господь створить щось нове, і земля відкриє уста свої та й поглине їх та все, що їхнє, і вони зійдуть живі до шеолу, то пізнаєте, що люди образили Господа.

But if the Lord brings about an entirely new thing and the ground opens its mouth and swallows them up with all that is theirs, and they descend alive into Sheol, then you will understand that these men have spurned the Lord.”

31 І сталося, як скінчив він говорити всі ці слова, то розступилася та земля, що під ними!

As he finished speaking all these words, the ground that was under them split open;

32 А земля відкрила свої уста, та й поглинула їх, і доми їхні, і кожну людину, що Кореєва, та ввесь їх маєток.

and the earth opened its mouth and swallowed them up, and their households, and all the men who belonged to Korah with their possessions.

33 І зійшли вони та все, що їхнє, живі до шеолу, і накрила їх земля, і вони погинули з-посеред збору!

So they and all that belonged to them went down alive to Sheol; and the earth closed over them, and they perished from the midst of the assembly.

34 А ввесь Ізраїль, що був навколо них, повтікав на їхній крик, бо казали: Щоб земля не поглинула й нас!

All Israel who were around them fled at their outcry, for they said, “The earth may swallow us up!”

35 І вийшов огонь від Господа, та й поїв тих двісті й п'ятдесят чоловіка, що приносили кадило!

Fire also came forth from the Lord and consumed the two hundred and fifty men who were offering the incense.

36 ( 17-1) І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

Then the Lord spoke to Moses, saying,

37 ( 17-2) Скажи до Елеазара, сина священика Аарона, і нехай він позбирає ті кадильниці з-посеред погорілища, а огонь повикидає геть, бо вони освятилися,

“Say to Eleazar, the son of Aaron the priest, that he shall take up the censers out of the midst of the blaze, for they are holy; and you scatter the burning coals abroad.

38 ( 17-3) кадильниці тих грішників, їхньою смертю. І нехай і вони зроблять із них биті бляхи на покриття для жертівника, бо приносили їх перед Господнє лице, і вони освятилися. І будуть вони знаком для Ізраїлевих синів.

As for the censers of these men who have sinned at the cost of their lives, let them be made into hammered sheets for a plating of the altar, since they did present them before the Lord and they are holy; and they shall be for a sign to the sons of Israel.”

39 ( 17-4) І взяв священик Елеазар мідяні кадильниці, що приносили їх ті, що спалені, і перекували їх на покриття для жертівника,

So Eleazar the priest took the bronze censers which the men who were burned had offered, and they hammered them out as a plating for the altar,

40 ( 17-5) пам'ятка для Ізраїлевих синів, щоб чужий чоловік, хто не з Ааронового насіння, не наближався кадити кадило перед Господнім лицем, щоб не сталося з ними, як із Кореєм та з громадою його, як Господь говорив йому через Мойсея.

as a reminder to the sons of Israel that no layman who is not of the descendants of Aaron should come near to burn incense before the Lord; so that he will not become like Korah and his company—just as the Lord had spoken to him through Moses. Murmuring and Plague

41 ( 17-6) А назавтра вся громада Ізраїлевих синів нарікали на Мойсея та на Аарона, говорячи: Ви повбивали Господній народ!

But on the next day all the congregation of the sons of Israel grumbled against Moses and Aaron, saying, “You are the ones who have caused the death of the Lord’s people.”

42 ( 17-7) І сталося, коли громада збиралася на Мойсея та на Аарона, то обернулися вони до скинії заповіту, аж ось покрила її хмара, і показалася слава Господня!

It came about, however, when the congregation had assembled against Moses and Aaron, that they turned toward the tent of meeting, and behold, the cloud covered it and the glory of the Lord appeared.

43 ( 17-8) І ввійшли Мойсей та Аарон до переду скинії заповіту.

Then Moses and Aaron came to the front of the tent of meeting,

44 ( 17-9) І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

and the Lord spoke to Moses, saying,

45 ( 17-10) Вийдіть з-посеред цієї громади, а Я винищу їх умить! І вони попадали на обличчя свої.

“ Get away from among this congregation, that I may consume them instantly.” Then they fell on their faces.

46 ( 17-11) І сказав Мойсей до Аарона: Візьми кадильницю, і поклади на неї огню від жертівника, і поклади кадила, та й понеси швидко до громади, та й очисть її, бо вийшов гнів від Господнього лиця, і розпочалася поразка.

Moses said to Aaron, “Take your censer and put in it fire from the altar, and lay incense on it; then bring it quickly to the congregation and make atonement for them, for wrath has gone forth from the Lord, the plague has begun!”

47 ( 17-12) І взяв Аарон, як говорив Мойсей, і побіг до середини зборів, аж ось розпочалася поразка народу! І він поклав кадила, і очистив народ.

Then Aaron took it as Moses had spoken, and ran into the midst of the assembly, for behold, the plague had begun among the people. So he put on the incense and made atonement for the people.

48 ( 17-13) І став він поміж умерлими та поміж живими, і затрималась та поразка.

He took his stand between the dead and the living, so that the plague was checked.

49 ( 17-14) І було померлих поразкою чотирнадцять тисяч і сімсот, окрім померлих у справі Корея.

But those who died by the plague were 14, 700, besides those who died on account of Korah.

50 ( 17-15) І вернувся Аарон до Мойсея до входу скинії заповіту, а поразка припинилася.

Then Aaron returned to Moses at the doorway of the tent of meeting, for the plague had been checked.