1 І сталося по смерті Ісуса, і питалися Ізраїлеві сини Господа, говорячи: Хто з нас вийде спереду на ханаанеянина, щоб воювати з ним?

Now it came about after the death of Joshua that the sons of Israel inquired of the Lord, saying, “Who shall go up first for us against the Canaanites, to fight against them?”

2 І сказав Господь: Юда піде. Оце Я дав Край у його руку.

The Lord said, “ Judah shall go up; behold, I have given the land into his hand.”

3 І сказав Юда до Симеона, свого брата: Іди зо мною на мій жеребок, і будемо воювати з ханаанеянином, то піду й я з тобою на твій жеребок. І пішов із ним Симеон.

Then Judah said to Simeon his brother, “Come up with me into the territory allotted me, that we may fight against the Canaanites; and I in turn will go with you into the territory allotted you.” So Simeon went with him.

4 І піднявся Юда, а Господь дав ханаанеянина та періззеянина в їхню руку. І вони побили їх у Безеку, десять тисяч чоловіка.

Judah went up, and the Lord gave the Canaanites and the Perizzites into their hands, and they defeated ten thousand men at Bezek.

5 І знайшли вони в Безеку Адоні-Безека, і воювали з ним, і побили ханаанеянина та періззеянина.

They found Adoni-bezek in Bezek and fought against him, and they defeated the Canaanites and the Perizzites.

6 І втікав Адоні-Безек, а вони гналися за ним, і зловили його, і повідрубували великі пальці його рук та його ніг.

But Adoni-bezek fled; and they pursued him and caught him and cut off his thumbs and big toes.

7 І сказав Адоні-Безек: Сімдесят царів з відрубаними великими пальцями їхніх рук та їхніх ніг часто збирали поживу під столом моїм. Як робив я, так відплатив мені Бог!

Adoni-bezek said, “Seventy kings with their thumbs and their big toes cut off used to gather up scraps under my table; as I have done, so God has repaid me.” So they brought him to Jerusalem and he died there.

8 І воювали Юдині сини з Єрусалимом, і здобули його, і побили його вістрям меча, а місто пустили з огнем.

Then the sons of Judah fought against Jerusalem and captured it and struck it with the edge of the sword and set the city on fire.

9 А потому Юдині сини зійшли воювати з ханаанеянином, мешканцем гори, і Неґеву, і Шефелі.

Afterward the sons of Judah went down to fight against the Canaanites living in the hill country and in the Negev and in the lowland.

10 І пішов Юда до ханаанеянина, що сидить у Хевроні, а ім'я Хеврону було колись: Кір'ят-Арба, і побили Шешая, й Ахімана та Талмая.

So Judah went against the Canaanites who lived in Hebron (now the name of Hebron formerly was Kiriath-arba); and they struck Sheshai and Ahiman and Talmai. Capture of Other Cities

11 А звідти пішов він до мешканців Девіру, а ім'я Девіру колись: Кір'ят-Сефер.

Then from there he went against the inhabitants of Debir (now the name of Debir formerly was Kiriath-sepher).

12 І сказав Калев: Хто поб'є Кір'ят-Сефер та здобуде його, то дам йому Ахсу, дочку мою, за жінку.

And Caleb said, “The one who attacks Kiriath-sepher and captures it, I will even give him my daughter Achsah for a wife.”

13 І здобув його Отніїл, син Кенезів, брат Калевів, молодший від нього. І він дав йому свою дочку Ахсу за жінку.

Othniel the son of Kenaz, Caleb’s younger brother, captured it; so he gave him his daughter Achsah for a wife.

14 І сталося, коли вона прийшла, то намовила його жадати поля від її батька. І зійшла вона з осла, а Калев сказав їй: Що тобі?

Then it came about when she came to him, that she persuaded him to ask her father for a field. Then she alighted from her donkey, and Caleb said to her, “What do you want?”

15 І вона сказала йому: Дай мені дара благословення! Бо ти дав мені землю суху, то дай мені водні джерела. І Калев дав їй Ґуллот-горішній та Ґуллот-долішній.

She said to him, “Give me a blessing, since you have given me the land of the Negev, give me also springs of water.” So Caleb gave her the upper springs and the lower springs.

16 А сини Кенея, Мойсеєвого тестя, пішли з міста Пальм з Юдиними синами до Юдиної пустині, що на півдні Араду. І пішов він, і осівся з народом.

The descendants of the Kenite, Moses’ father-in-law, went up from the city of palms with the sons of Judah, to the wilderness of Judah which is in the south of Arad; and they went and lived with the people.

17 І пішов Юда з Симеоном, своїм братом, та й побили ханаанеянина, мешканця Цефату, і вчинили його закляттям. І назвав ім'я того міста: Хорма.

Then Judah went with Simeon his brother, and they struck the Canaanites living in Zephath, and utterly destroyed it. So the name of the city was called Hormah.

18 І здобув Юда Аззу та границю її, й Ашкелон та границю його, і Екрон та границю його.

And Judah took Gaza with its territory and Ashkelon with its territory and Ekron with its territory.

19 І був Господь з Юдою, і він повиганяв мешканців гори. Та не міг він повиганяти мешканців долини, бо вони мали залізні колесниці.

Now the Lord was with Judah, and they took possession of the hill country; but they could not drive out the inhabitants of the valley because they had iron chariots.

20 І дали Калевові Хеврон, як говорив був Мойсей, і він вигнав звідти трьох велетнів.

Then they gave Hebron to Caleb, as Moses had promised; and he drove out from there the three sons of Anak.

21 А євусеянина, мешканця Єрусалиму, не вигнали Веніяминові сини, і осів євусеянин із Веніяминовими синами в Єрусалимі, і сидять тут аж до цього дня.

But the sons of Benjamin did not drive out the Jebusites who lived in Jerusalem; so the Jebusites have lived with the sons of Benjamin in Jerusalem to this day.

22 І пішов також дім Йосипів до Бет-Елу, а Господь був з ними.

Likewise the house of Joseph went up against Bethel, and the Lord was with them.

23 І вивідав Йосипів дім у Бет-Елі, а ім'я того міста колись було Луз.

The house of Joseph spied out Bethel ( now the name of the city was formerly Luz).

24 І побачили сторожі чоловіка, що виходив із того міста, та й сказали до нього: Покажи нам вхід до міста, а ми вчинимо тобі милість!

The spies saw a man coming out of the city and they said to him, “Please show us the entrance to the city and we will treat you kindly.”

25 І він показав їм вхід до міста, і вони побили те місто вістрям меча, а того чоловіка та ввесь його рід відпустили.

So he showed them the entrance to the city, and they struck the city with the edge of the sword, but they let the man and all his family go free.

26 І пішов той чоловік до краю хіттеян, і збудував місто, та й назвав ім'я йому: Луз, воно ім'я його аж до цього дня.

The man went into the land of the Hittites and built a city and named it Luz which is its name to this day. Places Not Conquered

27 А Манасія не повиганяв мешканців Бет-Шеану та його залежних міст, і Таанаху та його залежних міст, і мешканців Дору та його залежних міст, і мешканців Ївлеаму та його залежних міст, і мешканців Міґіддо та його залежних міст, і ханаанеянин волів сидіти в тому краї.

But Manasseh did not take possession of Beth-shean and its villages, or Taanach and its villages, or the inhabitants of Dor and its villages, or the inhabitants of Ibleam and its villages, or the inhabitants of Megiddo and its villages; so the Canaanites persisted in living in that land.

28 І сталося, коли Ізраїль зміцнився, то він наклав на ханаанеянина данину, але вигнати не вигнав його.

It came about when Israel became strong, that they put the Canaanites to forced labor, but they did not drive them out completely.

29 І Єфрем не вигнав ханаанеянина, що мешкає в Ґезері, і осівся ханаанеянин серед нього в Ґезері.

Ephraim did not drive out the Canaanites who were living in Gezer; so the Canaanites lived in Gezer among them.

30 З авулон не повиганяв мешканців Кітрону та мешканців Нагалолу, і осівся ханаанеянин серед нього, і став за данину.

Zebulun did not drive out the inhabitants of Kitron, or the inhabitants of Nahalol; so the Canaanites lived among them and became subject to forced labor.

31 А сир не повиганяв мешканців Акко, і мешканців Сидону, і Ахлаву, і Ахзіву, і Хелби, і Афіку, і Рехову.

Asher did not drive out the inhabitants of Acco, or the inhabitants of Sidon, or of Ahlab, or of Achzib, or of Helbah, or of Aphik, or of Rehob.

32 І осівся асирець серед ханаанеянина, мешканця того Краю, бо він не вигнав його.

So the Asherites lived among the Canaanites, the inhabitants of the land; for they did not drive them out.

33 Н ефталим не повиганяв мешканців Бет-Шемешу, і мешканців Бет-Анату, і він осівся серед ханаанеянина, мешканця того Краю, а мешканці Бет-Шемешу та Бет-Анату стали їм за данину.

Naphtali did not drive out the inhabitants of Beth-shemesh, or the inhabitants of Beth-anath, but lived among the Canaanites, the inhabitants of the land; and the inhabitants of Beth-shemesh and Beth-anath became forced labor for them.

34 І тиснув амореянин Данових синів на гору, бо не давав йому сходити на долину.

Then the Amorites forced the sons of Dan into the hill country, for they did not allow them to come down to the valley;

35 І волів амореянин сидіти на горі Херес в Айялоні та в Шаалевімі, та стала сильною рука Йосипового дому, він став за данину.

yet the Amorites persisted in living in Mount Heres, in Aijalon and in Shaalbim; but when the power of the house of Joseph grew strong, they became forced labor.

36 А границя аморейська від Маале-Акраббім, і від Сели та вище.

The border of the Amorites ran from the ascent of Akrabbim, from Sela and upward.