1 Д ля дириґетна хору. Псалом Давидів. (31-2) На Тебе надіюсь я, Господи, хай не буду повік засоромлений, визволь мене в Своїй правді!

In You, O Lord, I have taken refuge; Let me never be ashamed; In Your righteousness deliver me.

2 ( 31-3) Нахили Своє ухо до мене, скоро мене порятуй, стань для мене могутньою скелею, домом твердині, щоб спас Ти мене!

Incline Your ear to me, rescue me quickly; Be to me a rock of strength, A stronghold to save me.

3 ( 31-4) Бо ти скеля моя та твердиня моя, і ради Ймення Свого Ти будеш провадити мене й керувати мене!

For You are my rock and my fortress; For Your name’s sake You will lead me and guide me.

4 ( 31-5) Ти витягнеш з пастки мене, що на мене таємно поставили, бо Ти сила моя!

You will pull me out of the net which they have secretly laid for me, For You are my strength.

5 ( 31-6) У руку Твою доручаю я духа свого, і Ти мене визволиш, Господи, Боже правди!

Into Your hand I commit my spirit; You have ransomed me, O Lord, God of truth.

6 ( 31-7) Я зненавидив всіх, хто шанує бовванів марних, я ж надіюсь на Господа.

I hate those who regard vain idols, But I trust in the Lord.

7 ( 31-8) Я буду радіти та тішитися в Твоїй милості, що побачив Ти горе моє, що приглянувся Ти до скорботи моєї душі,

I will rejoice and be glad in Your lovingkindness, Because You have seen my affliction; You have known the troubles of my soul,

8 ( 31-9) і мене не віддав в руку ворога, на місці розлогім поставив Ти ноги мої!

And You have not given me over into the hand of the enemy; You have set my feet in a large place.

9 ( 31-10) Помилуй мене, Господи, бо тісно мені, від горя вже виснажилось моє око, душа моя й нутро моє,

Be gracious to me, O Lord, for I am in distress; My eye is wasted away from grief, my soul and my body also.

10 ( 31-11) бо скінчилось життя моє в смутку, а роки мої у квилінні, моя сила спіткнулася через мій гріх, і виснажились мої кості!

For my life is spent with sorrow And my years with sighing; My strength has failed because of my iniquity, And my body has wasted away.

11 ( 31-12) Я в усіх ворогів своїх став посміховищем, надто сусідам своїм, і страхіттям знайомим моїм, хто бачить надворі мене утікають від мене!

Because of all my adversaries, I have become a reproach, Especially to my neighbors, And an object of dread to my acquaintances; Those who see me in the street flee from me.

12 ( 31-13) Я забутий у серці, немов той небіжчик, став я немов та розбита посудина...

I am forgotten as a dead man, out of mind; I am like a broken vessel.

13 ( 31-14) Бо чую багато шептання, страхання навколо, як змовляються разом на мене, вони замишляють забрати мою душу,

For I have heard the slander of many, Terror is on every side; While they took counsel together against me, They schemed to take away my life.

14 ( 31-15) а я покладаю надію на Тебе, о Господи, я кажу: Ти мій Бог!

But as for me, I trust in You, O Lord, I say, “ You are my God.”

15 ( 31-16) В Твою руку кладу свою долю, Ти ж визволь мене від руки ворогів моїх і моїх переслідників!

My times are in Your hand; Deliver me from the hand of my enemies and from those who persecute me.

16 ( 31-17) Хай засяє обличчя Твоє на Твого раба, та спаси мене в ласці Своїй,

Make Your face to shine upon Your servant; Save me in Your lovingkindness.

17 ( 31-18) Господи, щоб не бути мені посоромленим, що кличу до Тебе! Нехай посоромлені будуть безбожні, хай замовкнуть та йдуть до шеолу,

Let me not be put to shame, O Lord, for I call upon You; Let the wicked be put to shame, let them be silent in Sheol.

18 ( 31-19) нехай заніміють облудні уста, що гидоту говорять на праведного із пихою й погордою!

Let the lying lips be mute, Which speak arrogantly against the righteous With pride and contempt.

19 ( 31-20) Яка величезна Твоя доброта, яку заховав Ти для тих, хто боїться Тебе, яку приготовив для тих, хто на Тебе надіється перед людськими синами!

How great is Your goodness, Which You have stored up for those who fear You, Which You have wrought for those who take refuge in You, Before the sons of men!

20 ( 31-21) Ти їх у заслоні обличчя Свого заховаєш від людських тенет, Ти їх від лихих язиків у наметі сховаєш!

You hide them in the secret place of Your presence from the conspiracies of man; You keep them secretly in a shelter from the strife of tongues.

21 ( 31-22) Благословенний Господь, що вчинив мені милість чудовну Свою в оборонному місті!

Blessed be the Lord, For He has made marvelous His lovingkindness to me in a besieged city.

22 ( 31-23) А я говорив у своїм побентеженні: Я відрізаний з-перед очей Твоїх! Та дійсно Ти вислухав голос благання мого, коли я до Тебе взивав...

As for me, I said in my alarm, “I am cut off from before Your eyes”; Nevertheless You heard the voice of my supplications When I cried to You.

23 ( 31-24) Любіть Господа, усі святії Його, стереже Господь вірних, а гордому з лишком відплачує.

O love the Lord, all you His godly ones! The Lord preserves the faithful And fully recompenses the proud doer.

24 ( 31-25) Будьте сильні, і хай буде міцне ваше серце, усі, хто надію покладає на Господа!

Be strong and let your heart take courage, All you who hope in the Lord.