1 П ісля того призначив Господь і інших Сімдесят, і послав їх по двох перед Себе до кожного міста та місця, куди Сам мав іти.

Now after this the Lord appointed seventy others, and sent them in pairs ahead of Him to every city and place where He Himself was going to come.

2 І промовив до них: Хоч жниво велике, та робітників мало; тож благайте Господаря жнива, щоб робітників вислав на жниво Своє.

And He was saying to them, “ The harvest is plentiful, but the laborers are few; therefore beseech the Lord of the harvest to send out laborers into His harvest.

3 І діть! Оце посилаю Я вас, як ягнят між вовки.

Go; behold, I send you out as lambs in the midst of wolves.

4 Н е носіть ні калитки, ні торби, ні сандаль, і не вітайте в дорозі нікого.

Carry no money belt, no bag, no shoes; and greet no one on the way.

5 Я к до дому ж якого ви ввійдете, то найперше кажіть: Мир дому цьому!

Whatever house you enter, first say, ‘Peace be to this house.’

6 І коли син миру там буде, то спочине на ньому ваш мир, коли ж ні до вас вернеться.

If a man of peace is there, your peace will rest on him; but if not, it will return to you.

7 З оставайтеся ж у домі тім самім, споживайте та пийте, що є в них, бо вартий робітник своєї заплати. Не ходіть з дому в дім.

Stay in that house, eating and drinking what they give you; for the laborer is worthy of his wages. Do not keep moving from house to house.

8 А як прийдете в місто яке, і вас приймуть, споживайте, що вам подадуть.

Whatever city you enter and they receive you, eat what is set before you;

9 У здоровлюйте хворих, що в нім, промовляйте до них: Наблизилося Царство Боже до вас!

and heal those in it who are sick, and say to them, ‘ The kingdom of God has come near to you.’

10 А як прийдете в місто яке, і вас не приймуть, то вийдіть на вулиці його та й кажіть:

But whatever city you enter and they do not receive you, go out into its streets and say,

11 М и обтрушуємо вам навіть порох, що прилип до нас із вашого міста. Та знайте оце, що наблизилося Царство Боже!

‘ Even the dust of your city which clings to our feet we wipe off in protest against you; yet be sure of this, that the kingdom of God has come near.’

12 К ажу вам: того дня легше буде содомлянам, аніж місту тому!

I say to you, it will be more tolerable in that day for Sodom than for that city.

13 Г оре тобі, Хоразіне, горе тобі, Віфсаїдо! Бо коли б то у Тирі й Сидоні були відбулися ті чуда, що сталися в вас, то давно б вони покаялися в волосяниці та в попелі!

“ Woe to you, Chorazin! Woe to you, Bethsaida! For if the miracles had been performed in Tyre and Sidon which occurred in you, they would have repented long ago, sitting in sackcloth and ashes.

14 А ле на суді відрадніш буде Тиру й Сидону, як вам...

But it will be more tolerable for Tyre and Sidon in the judgment than for you.

15 А ти, Капернауме, що до неба піднісся, аж до аду ти зійдеш!

And you, Capernaum, will not be exalted to heaven, will you? You will be brought down to Hades!

16 Х то слухає вас Мене слухає, хто ж погорджує вами погорджує Мною, хто ж погорджує Мною погорджує Тим, Хто послав Мене.

“ The one who listens to you listens to Me, and the one who rejects you rejects Me; and he who rejects Me rejects the One who sent Me.” The Happy Results

17 А ті Сімдесят повернулися з радістю, кажучи: Господи, навіть демони коряться нам у Ім'я Твоє!

The seventy returned with joy, saying, “Lord, even the demons are subject to us in Your name.”

18 В ін же промовив до них: Я бачив того сатану, що з неба спадав, немов блискавка.

And He said to them, “I was watching Satan fall from heaven like lightning.

19 О сь Я владу вам дав наступати на змій та скорпіонів, і на всю силу ворожу, і ніщо вам не зашкодить.

Behold, I have given you authority to tread on serpents and scorpions, and over all the power of the enemy, and nothing will injure you.

20 Т а не тіштеся тим, що вам коряться духи, але тіштесь, що ваші ймення записані в небі!

Nevertheless do not rejoice in this, that the spirits are subject to you, but rejoice that your names are recorded in heaven.”

21 Т ого часу Ісус звеселився був Духом Святим і промовив: Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовлятам відкрив. Так, Отче, бо Тобі так було до вподоби!

At that very time He rejoiced greatly in the Holy Spirit, and said, “I praise You, O Father, Lord of heaven and earth, that You have hidden these things from the wise and intelligent and have revealed them to infants. Yes, Father, for this way was well-pleasing in Your sight.

22 П ередав Мені все Мій Отець. І не знає ніхто, хто є Син, тільки Отець, і хто Отець тільки Син, та кому Син захоче відкрити.

All things have been handed over to Me by My Father, and no one knows who the Son is except the Father, and who the Father is except the Son, and anyone to whom the Son wills to reveal Him.”

23 І , звернувшись до учнів, наодинці їм сказав: Блаженні ті очі, що бачать, що бачите ви!

Turning to the disciples, He said privately, “Blessed are the eyes which see the things you see,

24 К ажу ж вам, що багато пророків і царів бажали побачити, що бачите ви та й не бачили, і почути, що чуєте ви і не чули!

for I say to you, that many prophets and kings wished to see the things which you see, and did not see them, and to hear the things which you hear, and did not hear them.”

25 І підвівсь ось законник один, і сказав, Його випробовуючи: Учителю, що робити мені, щоб вічне життя осягнути?

And a lawyer stood up and put Him to the test, saying, “Teacher, what shall I do to inherit eternal life?”

26 В ін же йому відказав: Що в Законі написано, як ти читаєш?

And He said to him, “What is written in the Law? How does it read to you?”

27 А той відповів і сказав: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом, і свого ближнього, як самого себе.

And he answered, “ You shall love the Lord your God with all your heart, and with all your soul, and with all your strength, and with all your mind; and your neighbor as yourself.”

28 В ін же йому відказав: Правильно ти відповів. Роби це, і будеш жити.

And He said to him, “You have answered correctly; do this and you will live.”

29 А той бажав сам себе виправдати, та й сказав до Ісуса: А хто то мій ближній?

But wishing to justify himself, he said to Jesus, “And who is my neighbor?” The Good Samaritan

30 А Ісус відповів і промовив: Один чоловік ішов з Єрусалиму до Єрихону, і попався розбійникам, що обдерли його, і завдали йому рани, та й утекли, покинувши ледве живого його.

Jesus replied and said, “A man was going down from Jerusalem to Jericho, and fell among robbers, and they stripped him and beat him, and went away leaving him half dead.

31 П роходив випадком тією дорогою священик один, побачив його, і проминув.

And by chance a priest was going down on that road, and when he saw him, he passed by on the other side.

32 Т ак само й Левит надійшов на те місце, поглянув, і теж проминув.

Likewise a Levite also, when he came to the place and saw him, passed by on the other side.

33 П роходив же там якийсь самарянин, та й натрапив на нього, і, побачивши, змилосердився.

But a Samaritan, who was on a journey, came upon him; and when he saw him, he felt compassion,

34 І він підійшов, і обв'язав йому рани, наливши оливи й вина. Потому його посадив на худобину власну, і приставив його до гостиниці, та й клопотався про нього.

and came to him and bandaged up his wounds, pouring oil and wine on them; and he put him on his own beast, and brought him to an inn and took care of him.

35 А другого дня, від'їжджавши, вийняв він два динарії, та й дав їх господареві й проказав: Заопікуйся ним, а як більше що витратиш, заплачу тобі, як вернуся.

On the next day he took out two denarii and gave them to the innkeeper and said, ‘Take care of him; and whatever more you spend, when I return I will repay you.’

36 К отрий же з цих трьох на думку твою був ближній тому, хто попався розбійникам?

Which of these three do you think proved to be a neighbor to the man who fell into the robbers’ hands ?”

37 А він відказав: Той, хто вчинив йому милість. Ісус же сказав йому: Іди, і роби так і ти!

And he said, “The one who showed mercy toward him.” Then Jesus said to him, “Go and do the same.” Martha and Mary

38 І сталось, коли вони йшли, Він прийшов до одного села. Одна ж жінка, Марта їй на ім'я, прийняла Його в дім свій.

Now as they were traveling along, He entered a village; and a woman named Martha welcomed Him into her home.

39 Б ула ж в неї сестра, що звалась Марія; вона сіла в ногах у Ісуса, та й слухала слова Його.

She had a sister called Mary, who was seated at the Lord’s feet, listening to His word.

40 А Марта великою послугою клопоталась, а спинившись, сказала: Господи, чи байдуже Тобі, що на мене саму полишила служити сестра моя? Скажи ж їй, щоб мені помогла.

But Martha was distracted with all her preparations; and she came up to Him and said, “Lord, do You not care that my sister has left me to do all the serving alone? Then tell her to help me.”

41 Г осподь же промовив у відповідь їй: Марто, Марто, турбуєшся й журишся ти про багато чого,

But the Lord answered and said to her, “ Martha, Martha, you are worried and bothered about so many things;

42 а потрібне одне. Марія ж обрала найкращу частку, яка не відбереться від неї...

but only one thing is necessary, for Mary has chosen the good part, which shall not be taken away from her.”