1 А ле змій був хитріший над усю польову звірину, яку Господь Бог учинив. І сказав він до жінки: Чи Бог наказав: Не їжте з усякого дерева раю?

Now the serpent was more crafty than any beast of the field which the Lord God had made. And he said to the woman, “Indeed, has God said, ‘You shall not eat from any tree of the garden’?”

2 І відповіла жінка змієві: З плодів дерева раю ми можемо їсти,

The woman said to the serpent, “ From the fruit of the trees of the garden we may eat;

3 а ле з плодів дерева, що в середині раю, Бог сказав: Не їжте із нього, і не доторкайтесь до нього, щоб вам не померти.

but from the fruit of the tree which is in the middle of the garden, God has said, ‘You shall not eat from it or touch it, or you will die.’”

4 І сказав змій до жінки: Умерти не вмрете!

The serpent said to the woman, “You surely will not die!

5 Б о відає Бог, що дня того, коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються, і станете ви, немов Боги, знаючи добро й зло.

For God knows that in the day you eat from it your eyes will be opened, and you will be like God, knowing good and evil.”

6 І побачила жінка, що дерево добре на їжу, і принадне для очей, і пожадане дерево, щоб набути знання. І взяла з його плоду, та й з'їла, і разом дала теж чоловікові своєму, і він з'їв.

When the woman saw that the tree was good for food, and that it was a delight to the eyes, and that the tree was desirable to make one wise, she took from its fruit and ate; and she gave also to her husband with her, and he ate.

7 І розкрилися очі в обох них, і пізнали, що нагі вони. І зшили вони фіґові листя, і зробили опаски собі.

Then the eyes of both of them were opened, and they knew that they were naked; and they sewed fig leaves together and made themselves loin coverings.

8 І почули вони голос Господа Бога, що по раю ходив, як повіяв денний холодок. І сховався Адам і його жінка від Господа Бога серед дерев раю.

They heard the sound of the Lord God walking in the garden in the cool of the day, and the man and his wife hid themselves from the presence of the Lord God among the trees of the garden.

9 І закликав Господь Бог до Адама, і до нього сказав: Де ти?

Then the Lord God called to the man, and said to him, “ Where are you?”

10 А той відповів: Почув я Твій голос у раю і злякався, бо нагий я, і сховався.

He said, “ I heard the sound of You in the garden, and I was afraid because I was naked; so I hid myself.”

11 І промовив Господь: Хто сказав тобі, що ти нагий? Чи ти не їв з того дерева, що Я звелів був тобі, щоб ти з нього не їв?

And He said, “Who told you that you were naked? Have you eaten from the tree of which I commanded you not to eat?”

12 А Адам відказав: Жінка, що дав Ти її, щоб зо мною була, вона подала мені з того дерева, і я їв.

The man said, “The woman whom You gave to be with me, she gave me from the tree, and I ate.”

13 Т оді Господь Бог промовив до жінки: Що це ти наробила? А жінка сказала: Змій спокусив мене, і я їла.

Then the Lord God said to the woman, “What is this you have done?” And the woman said, “ The serpent deceived me, and I ate.”

14 І до змія сказав Господь Бог: За те, що зробив ти оце, то ти проклятіший над усю худобу, і над усю звірину польову! На своїм череві будеш плазувати, і порох ти їстимеш у всі дні свойого життя.

The Lord God said to the serpent, “ Because you have done this, Cursed are you more than all cattle, And more than every beast of the field; On your belly you will go, And dust you will eat All the days of your life;

15 І Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жалити його в п'яту.

And I will put enmity Between you and the woman, And between your seed and her seed; He shall bruise you on the head, And you shall bruise him on the heel.”

16 Д о жінки промовив: Помножуючи, помножу терпіння твої та болі вагітности твоєї. Ти в муках родитимеш діти, і до мужа твого пожадання твоє, а він буде панувати над тобою.

To the woman He said, “I will greatly multiply Your pain in childbirth, In pain you will bring forth children; Yet your desire will be for your husband, And he will rule over you.”

17 І до Адама сказав Він: За те, що ти послухав голосу жінки своєї та їв з того дерева, що Я наказав був тобі, говорячи: Від нього не їж, проклята через тебе земля! Ти в скорботі будеш їсти від неї всі дні свойого життя.

Then to Adam He said, “Because you have listened to the voice of your wife, and have eaten from the tree about which I commanded you, saying, ‘You shall not eat from it’; Cursed is the ground because of you; In toil you will eat of it All the days of your life.

18 Т ернину й осот вона буде родити тобі, і ти будеш їсти траву польову.

“Both thorns and thistles it shall grow for you; And you will eat the plants of the field;

19 У поті свойого лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох, і до пороху вернешся.

By the sweat of your face You will eat bread, Till you return to the ground, Because from it you were taken; For you are dust, And to dust you shall return.”

20 І назвав Адам ім'я своїй жінці: Єва, бо вона була мати всього живого.

Now the man called his wife’s name Eve, because she was the mother of all the living.

21 І зробив Господь Бог Адамові та жінці його одежу шкуряну і зодягнув їх.

The Lord God made garments of skin for Adam and his wife, and clothed them.

22 І сказав Господь Бог: Ось став чоловік, немов один із Нас, щоб знати добро й зло. А тепер коли б не простяг він своєї руки, і не взяв з дерева життя, і щоб він не з'їв, і не жив повік віку.

Then the Lord God said, “Behold, the man has become like one of Us, knowing good and evil; and now, he might stretch out his hand, and take also from the tree of life, and eat, and live forever”—

23 І вислав його Господь Бог із еденського раю, щоб порати землю, з якої узятий він був.

therefore the Lord God sent him out from the garden of Eden, to cultivate the ground from which he was taken.

24 І вигнав Господь Бог Адама. А на схід від еденського раю поставив Херувима і меча полум'яного, який обертався навколо, щоб стерегти дорогу до дерева життя.

So He drove the man out; and at the east of the garden of Eden He stationed the cherubim and the flaming sword which turned every direction to guard the way to the tree of life.