1 А ле змій був хитріший над усю польову звірину, яку Господь Бог учинив. І сказав він до жінки: Чи Бог наказав: Не їжте з усякого дерева раю?

Now the snake was more able to fool others than any animal of the field which the Lord God had made. He said to the woman, “Did God say that you should not eat from any tree in the garden?”

2 І відповіла жінка змієві: З плодів дерева раю ми можемо їсти,

Then the woman said to the snake, “We may eat the fruit of the trees of the garden.

3 а ле з плодів дерева, що в середині раю, Бог сказав: Не їжте із нього, і не доторкайтесь до нього, щоб вам не померти.

But from the tree which is in the center of the garden, God has said, ‘Do not eat from it or touch it, or you will die.’”

4 І сказав змій до жінки: Умерти не вмрете!

The snake said to the woman, “No, you for sure will not die!

5 Б о відає Бог, що дня того, коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються, і станете ви, немов Боги, знаючи добро й зло.

For God knows that when you eat from it, your eyes will be opened and you will be like God, knowing good and bad.”

6 І побачила жінка, що дерево добре на їжу, і принадне для очей, і пожадане дерево, щоб набути знання. І взяла з його плоду, та й з'їла, і разом дала теж чоловікові своєму, і він з'їв.

The woman saw that the tree was good for food, and pleasing to the eyes, and could fill the desire of making one wise. So she took of its fruit and ate. She also gave some to her husband, and he ate.

7 І розкрилися очі в обох них, і пізнали, що нагі вони. І зшили вони фіґові листя, і зробили опаски собі.

Then the eyes of both of them were opened, and they knew they were without clothes. So they sewed fig leaves together and made themselves clothing.

8 І почули вони голос Господа Бога, що по раю ходив, як повіяв денний холодок. І сховався Адам і його жінка від Господа Бога серед дерев раю.

Then they heard the sound of the Lord God walking in the garden in the evening. The man and his wife hid themselves from the Lord God among the trees of the garden.

9 І закликав Господь Бог до Адама, і до нього сказав: Де ти?

But the Lord God called to the man. He said to him, “Where are you?”

10 А той відповів: Почув я Твій голос у раю і злякався, бо нагий я, і сховався.

And the man said, “I heard the sound of You in the garden. I was afraid because I was without clothes. So I hid myself.”

11 І промовив Господь: Хто сказав тобі, що ти нагий? Чи ти не їв з того дерева, що Я звелів був тобі, щоб ти з нього не їв?

The Lord God said, “Who told you that you were without clothes? Have you eaten from the tree of which I told you not to eat?”

12 А Адам відказав: Жінка, що дав Ти її, щоб зо мною була, вона подала мені з того дерева, і я їв.

The man said, “The woman whom You gave to be with me, she gave me fruit of the tree, and I ate.”

13 Т оді Господь Бог промовив до жінки: Що це ти наробила? А жінка сказала: Змій спокусив мене, і я їла.

Then the Lord God said to the woman, “What is this you have done?” And the woman said, “The snake fooled me, and I ate.”

14 І до змія сказав Господь Бог: За те, що зробив ти оце, то ти проклятіший над усю худобу, і над усю звірину польову! На своїм череві будеш плазувати, і порох ти їстимеш у всі дні свойого життя.

Then the Lord God said to the snake, “Because you have done this, you will be hated and will suffer more than all cattle, and more than every animal of the field. You will go on your stomach and you will eat dust all the days of your life.

15 І Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жалити його в п'яту.

And I will make you and the woman hate each other, and your seed and her seed will hate each other. He will crush your head, and you will crush his heel.”

16 Д о жінки промовив: Помножуючи, помножу терпіння твої та болі вагітности твоєї. Ти в муках родитимеш діти, і до мужа твого пожадання твоє, а він буде панувати над тобою.

To the woman He said, “I will make your pain much worse in giving birth. You will give birth to children in pain. Yet your desire will be for your husband, and he will rule over you.”

17 І до Адама сказав Він: За те, що ти послухав голосу жінки своєї та їв з того дерева, що Я наказав був тобі, говорячи: Від нього не їж, проклята через тебе земля! Ти в скорботі будеш їсти від неї всі дні свойого життя.

Then He said to Adam, “Because you have listened to the voice of your wife, and have eaten from the tree of which I told you, “Do not eat from it,” the ground is cursed because of you. By hard work you will eat food from it all the days of your life.

18 Т ернину й осот вона буде родити тобі, і ти будеш їсти траву польову.

It will grow thorns and thistles for you. You will eat the plants of the field.

19 У поті свойого лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох, і до пороху вернешся.

You will eat bread by the sweat of your face because of hard work, until you return to the ground, because you were taken from the ground. You are dust, and you will return to dust.”

20 І назвав Адам ім'я своїй жінці: Єва, бо вона була мати всього живого.

The man called his wife’s name Eve, because she was the mother of all living.

21 І зробив Господь Бог Адамові та жінці його одежу шкуряну і зодягнув їх.

And the Lord God made clothes of skins for Adam and his wife, and dressed them.

22 І сказав Господь Бог: Ось став чоловік, немов один із Нас, щоб знати добро й зло. А тепер коли б не простяг він своєї руки, і не взяв з дерева життя, і щоб він не з'їв, і не жив повік віку.

Then the Lord God said, “See, the man has become like one of Us, knowing good and bad. Now then, he might put out his hand to take from the tree of life also, and eat and live forever.”

23 І вислав його Господь Бог із еденського раю, щоб порати землю, з якої узятий він був.

So the Lord God sent him out from the garden of Eden, to work the ground from which he was taken.

24 І вигнав Господь Бог Адама. А на схід від еденського раю поставив Херувима і меча полум'яного, який обертався навколо, щоб стерегти дорогу до дерева життя.

So He drove the man out. And He placed cherubim east of the garden of Eden with a sword of fire that turned every way. They kept watch over the path to the tree of life.