1 І сказав Господь до Мойсея й до Аарона в єгипетськім краї, говорячи:

The Lord said to Moses and Aaron in the land of Egypt,

2 О цей місяць для вас початок місяців. Він вам перший між місяцями року.

“This month will be the beginning of months. It will be the first month of the year to you.

3 С кажіть усій ізраїльській громаді, говорячи: У десятий день цього місяця нехай візьмуть собі кожен ягня за домом батьків, ягня на дім.

Speak to the people of Israel when they are gathered together. Tell them that on the tenth day of this month, every man must take a lamb for those of his father’s house, a lamb for each house.

4 А коли буде той дім замалий, щоб з'їсти ягня, то нехай візьме він і найближчий до його дому сусід його за числом душ. Кожен згідно з їдою своєю полічиться на те ягня.

If those in the house are too few to eat a lamb, let him and his nearest neighbor take the right amount for the number of people. Divide the lamb by how much each can eat.

5 Я гня у вас нехай буде без вади, самець, однорічне. Візьміть його з овечок та з кіз.

Your lamb must be perfect, a male lamb one year old. You may take it from the sheep or the goats.

6 І нехай буде воно для вас пильноване аж до чотирнадцятого дня цього місяця. І заколе його цілий збір Ізраїлевої громади на смерканні.

Keep it until the fourteenth day of the same month. Then all the people of Israel are to kill it in the evening.

7 І нехай візьмуть тієї крови, і нехай покроплять на обидва бокові одвірки, і на одвірок верхній у тих домах, що будуть їсти його в них.

Then they must take some of the blood and put it on the wood pieces at the sides and top of the door of each house where they will eat it.

8 І нехай їдять тієї ночі те м'ясо, спечене на огні, та опрісноки. Нехай їдять його на гірких травах.

They must eat the meat that same night, made ready over a fire. They will eat it with bread made without yeast and with bitter plants.

9 Н е їжте з нього сирового та вареного, звареного в воді, бо до їди тільки спечене на огні, голова його з голінками його та з нутром його.

Do not eat any of it if it is not cooked or if it is made ready by boiling. But cook it over a fire, its head, legs and inside parts.

10 І не лишайте з нього нічого до ранку, а полишене з нього до ранку спаліть на огні.

Do not save any of it until morning. Burn with fire whatever is left of it before morning.

11 А їсти його будете так: стегна ваші підперезані, взуття ваше на ногах ваших, а палиця ваша в руці вашій, і будете ви їсти його в поспіху. Пасха це для Господа!

“Eat it with your shoes on your feet and your walking stick in your hand. And you must eat it in a hurry. It is the time the Lord will pass over.

12 І перейду Я тієї ночі в єгипетськім краї, і повбиваю в єгипетській землі кожного перворідного від людини аж до скотини. А над усіма єгипетськими богами вчиню Я суд. Я Господь!

For I will go through the land of Egypt on that night. And I will kill all the first-born in the land of Egypt, both man and animal. I will punish all the gods of Egypt. I am the Lord.

13 І буде та кров вам знаком на тих домах, що там ви, і побачу ту кров, і обмину вас. І не буде між вами згубної порази, коли Я вбиватиму в єгипетськім краї.

But the blood will mark for you the houses where you live. When I see the blood I will pass over you. And no trouble will come upon you to destroy you when I punish the land of Egypt.

14 І стане той день для вас пам'яткою, і будете святкувати його, як свято для Господа на всі роди ваші! Як постанову вічну будете святкувати його!

“This day will be for you to remember. You must remember it by having a special supper in honor to the Lord. All of you must keep it as a law forever.

15 С ім днів будете їсти опрісноки. Але першого дня зробите, щоб не було квашеного в ваших домах, бо кожен, хто їстиме квашене, від дня першого аж до дня сьомого, то буде витята душа та з Ізраїля.

Seven days you must eat bread made without yeast. On the first day you must get all the yeast out of your houses. Whoever eats anything with yeast from the first day until the seventh day will be taken away from Israel.

16 А першого дня будуть у вас священні збори, і сьомого дня священні збори. Жодна праця не буде робитися в них, тільки що їсти кожній душі, те єдине робитимете ви.

On the first day you must have a holy meeting of the people, and another holy meeting on the seventh day. Do no work at all on these days, except to get ready what every person must eat. You may do only that.

17 І ви будете додержувати опрісноків, бо саме того дня Я вивів війська ваші з єгипетського краю. І будете додержувати того дня в ваших родах, як постанови вічної.

You must have the special supper of bread without yeast. For on this same day I brought your family groups out of the land of Egypt. So all of you must remember this day as a law forever.

18 П ершого місяця, чотирнадцятого дня місяця будете їсти опрісноки аж до вечора дня двадцять першого того ж місяця.

“In the first month, from the evening of the fourteenth day until the evening of the twenty-first day, you must eat bread made without yeast.

19 С ім день квашене не буде знаходитися в ваших домах, бо кожен, хто їстиме квашене, то буде витята душа та з Ізраїльської громади, чи то серед приходьків, чи то тих, хто народився у краї.

There must be no yeast found in your houses for seven days. For whoever eats anything with yeast, that person, stranger or born in the land, will be cut off from the people of Israel.

20 Ж одного квашеного не будете їсти в усіх ваших оселях, будете їсти опрісноки!

Do not eat anything with yeast. You must eat bread made without yeast in all your homes.”

21 І покликав Мойсей усіх старших Ізраїлевих, та й промовив до них: Спровадьте й візьміть собі дрібну худобину за родинами вашими, і заколіть пасху.

Then Moses called for all the leaders of Israel. He said to them, “Go and choose lambs for your families, and kill the Passover lamb.

22 І візьміть в'язку ісопу й умочіть у кров, що в посудині, і доторкніться горішнього одвірка й двох одвірків бічних кров'ю, що в посудині. А ви, ніхто не вийдете з дверей дому свого аж до ранку!

Take a small branch and put it in the blood in the pot. Spread some of the blood on the wood pieces on the top and sides of the door. Then none of you go outside the door of his house until morning.

23 І перейде Господь ударити Єгипет, і побачить ту кров на одвірку горішнім і на двох одвірках бічних, і обмине Господь ті двері, і не дасть згубникові ввійти до ваших домів, щоб ударити.

For the Lord will pass through to kill the Egyptians. But when He sees the blood around your door, the Lord will pass over the door. He will not let the one who destroys come into your houses to kill you.

24 А ви будете дотримувати цю річ, як постанови для себе й для синів своїх аж навіки.

You must remember this as a law for you and your children forever.

25 І станеться, коли ви ввійдете до того Краю, що дасть вам Господь, як Він обіцяв був, то ви будете додержувати цієї служби.

You must remember this special time when you go to the land that the Lord has promised to give you.

26 І станеться коли запитають вас ваші сини: Що то за служба ваша?

When your children ask you, ‘What does this special time mean to you?’

27 т о відкажете: Це жертва Пасха для Господа, що обминув був доми Ізраїлевих синів в Єгипті, коли побивав Єгипет, а доми наші зберіг. І схилився народ, і вклонивсь до землі.

you will say, ‘It is a Passover gift to the Lord. Because He passed over the houses of the people of Israel in Egypt. He killed the Egyptians but saved our homes.’” And the people bowed to the ground and worshiped.

28 І пішли й учинили сини Ізраїля, як наказав був Господь Мойсеєві та Ааронові, так учинили вони.

Then the people of Israel went and did what the Lord had told Moses and Aaron. Death of the First-Born

29 І сталося в половині ночі, і вдарив Господь в єгипетськім краї кожного перворідного, від перворідного фараона, що сидить на своїм престолі, аж до перворідного полоненого, що у в'язничному домі, і кожного перворідного худоби.

At midnight the Lord killed all the first-born in the land of Egypt, from the first-born of Pharaoh who sat on the throne to the first-born of the one who was held in prison, and all the first-born of the cattle.

30 І встав фараон уночі, він та всі раби його, та ввесь Єгипет. І знявся великий зойк в Єгипті, бо не було дому, щоб не було там померлого!...

Pharaoh got up in the night, he and his servants and all the Egyptians. And there was a loud cry in Egypt. For there was no home where there was not someone dead. Children of Israel Leave Egypt

31 І покликав фараон Мойсея та Аарона вночі, та й сказав: Устаньте, вийдіть з-посеред народу мого, і ви, і сини Ізраїлеві. І йдіть, служіть Господеві, як ви казали!

Then Pharaoh called for Moses and Aaron at night. He said, “Get up and go away from my people, both you and the people of Israel. Go and worship the Lord, as you have said.

32 І дрібну вашу худобу, і худобу вашу велику візьміть, як ви казали, та й ідіть. І поблагословіть і мене!

Take your flocks and your cattle, as you have said, and go. And pray that good will come to me also.”

33 І квапили єгиптяни народ той, щоб спішно відпустити їх із краю, бо казали: Усі ми помремо!

The Egyptians were trying to make the people hurry out of the land. For they said, “We will all be dead.”

34 І поніс той народ тісто своє, поки воно вкисло, діжки свої, зав'язані в їхні одежі, на плечах своїх.

So the people took their dough before yeast had been added. They tied their dough pots in their clothes on their shoulders.

35 І Ізраїлеві сини вчинили за словом Мойсеєвим, і позичили від єгиптян посуд срібний і посуд золотий та шати.

The people of Israel had done what Moses had said. They had asked the Egyptians for things made of silver and gold and for clothes.

36 А Господь дав милість тому народові в очах Єгипту, і вони позичили і забрали здобич від Єгипту.

And the Lord had given the people favor in the eyes of the Egyptians. So the Egyptians let them have whatever they asked for. And they took the best things of Egypt.

37 І вирушили Ізраїлеві сини з Рамесесу до Суккоту, близько шости сот тисяч чоловіка піхоти, крім дітей,

The people of Israel traveled from Rameses to Succoth. There were about 600, 000 men on foot, and also the women and children.

38 а також багато різного люду піднялися з ними, і дрібна худоба й велика худоба, маєток дуже великий.

And a mixed group of people went with them, and very many flocks and cattle.

39 І пекли вони те тісто, що винесли з Єгипту, на прісні коржі, бо не вкисло воно, бо вони були вигнані з Єгипту, і не могли баритися, а поживи на дорогу не приготовили собі.

They made the dough they had brought out of Egypt into loaves of bread without yeast. Yeast was not added to the dough because they had been sent out of Egypt and could not wait. They could not make ready any food for themselves.

40 А перебування Ізраїлевих синів, що сиділи в Єгипті, чотириста років і тридцять років.

The people of Israel had lived in Egypt 430 years.

41 І сталося в кінці чотирьохсот років і тридцяти років, і сталося саме того дня, вийшли всі Господні війська з єгипетського краю.

At the end of 430 years, on that same day, all of the Lord’s people left Egypt.

42 Ц е ніч сторожі для Господа, бо Він вивів їх з єгипетського краю. Ця сама ніч сторожа для Господа всім синам Ізраїля на їхні покоління.

It was a night to be remembered for the Lord for having brought them out of the land of Egypt. This night is for the Lord, to be remembered by all the people of Israel for all time. How the Passover Supper Should Be Eaten

43 І сказав Господь до Мойсея й до Аарона: Це постанова про Пасху: жоден чужинець не буде їсти її.

The Lord said to Moses and Aaron, “This is the Law of the Passover. No stranger may eat of it.

44 А кожен раб людський куплений за срібло, коли обріжеш його, тоді він буде їсти її.

But every servant who is bought with money may eat of it, only after he has gone through the religious act of becoming a Jew.

45 П риходько та наймит не буде їсти її.

A stranger or paid servant may not eat of it.

46 В самому домі буде вона їстися, не винесеш із дому назовні того м'яса, а костей його не зламаєте.

It must be eaten in one house. You must not carry any of the meat outside the house. And you must not break a bone of it.

47 У ся громада Ізраїлева буде справляти її.

All the people of Israel must remember this.

48 А коли буде мешкати з тобою приходько, і схоче справляти Пасху Господеві, то нехай буде обрізаний в нього кожен чоловічої статі, а тоді він приступить справляти її, і він буде, як народжений в Краї. А кожен необрізаний не буде їсти її.

But when a stranger staying with you wants to share in this special supper to the Lord, let all his men and boys go through the religious act of becoming a Jew. Then let him come near to share in the special supper. He will be like one who is born in the land. But no person who has not gone through the religious act may eat of it.

49 О дин закон буде для тубільця й для приходька, що мешкає серед вас.

The same law is for the one who is born in the land and for the stranger who stays among you.”

50 І вчинили всі Ізраїлеві сини, як наказав був Господь Мойсеєві та Ааронові, так учинили вони.

Then all the people of Israel did just as the Lord had told Moses and Aaron.

51 І сталося того саме дня, вивів Господь Ізраїлевих синів з єгипетського краю за їхніми відділами.

On that same day the Lord brought the people of Israel out of the land of Egypt by their family groups.