1 Г оре безпечним на Сіоні, тим, хто надіється на самарійськую гору, тим шляхетним першого з народів, до яких прибуває Ізраїлів дім!

It is bad for those who are taking it easy in Zion, and for those who feel safe on the mountain of Samaria, you great men of the most important nation, to whom the people of Israel come!

2 П ерейдіть до Калне та й побачте, і звідти підіть до Гамату великого, і зійдіть до Ґату филистимлян! Чи ліпші вони від цих царств? Чи їхня границя більша за вашу границю?

Go over to Calneh and look. And go from there to great Hamath. Then go down to Gath of the Philistines. Are they better than these nations? Is their land better than yours?

3 Д ень нещастя вважаєте ви за далекий, а час насильства зближаєте!

You put off the day of trouble, and bring near the seat of anger.

4 В и вилежуєтеся на ложах з слонової кости і вивалюєтесь на постелях своїх, і їсте баранів із отари та ситих телят із обори.

How bad it will be for you who lie on beds of ivory and spread out upon your long seats! You eat lambs from the flock and calves from the cattle-house.

5 П ід гусла співаєте ви, мов Давид, ви музичні знаряддя собі видумляєте.

You sing songs to the sound of the harp. Like David you write songs for yourselves.

6 В и вино попиваєте чашами, і намащуєтесь добірною оливою, і над спустошенням Йосипа не вболіваєте.

You drink wine from the holy dishes, and pour the best oil on yourselves. Yet you are not filled with sorrow because Joseph has been destroyed!

7 Т ому вони підуть тепер на вигнання на чолі полонених, і перестане крик випещених.

You will be among the first to be taken away as prisoners to a strange land, and your happy times of rest will pass away.

8 Г осподь присягнув був Своєю душею, говорить Господь, Бог Саваот: Пишнотою Якова бриджу, і палати його Я ненавиджу, і видам те місто та все, що є в ньому.

The Lord God has promised by Himself. The Lord God of All has said, “I hate the pride of Jacob, and I hate his strong-places, so I will give up the city and everything in it.”

9 І буде, якщо десять люда зостануться в домі одному, то й вони повмирають.

If ten men are left in one house, they will die.

10 І його візьме родич та й спалить його, щоб винести кості із дому, і скаже до того, хто буде в середині дому: Чи ще є хто з тобою? А той відповість: Вже немає нікого! і скаже той: Тихше, бо не згадується Ймення Господа!

The dead man’s brother, who is to take care of the body, will lift him up to carry his bones from the house. And he will say to the one inside the house, “Is anyone else with you?” That one will say, “No.” Then he will say, “Keep quiet! For the name of the Lord must not be spoken.”

11 Б о Господь ось накаже, і ворог розіб'є великий той дім на відламки, а дім малий на тріски.

For the Lord is going to say that the great house must be broken apart and the small house into pieces.

12 Ч и бігають коні по скелі? Чи хто виоре море худобою? Таж ви суд обернули на гіркість, а плід справедливости на полин!

Do horses run on rocks? Does one plow them with oxen? Yet you have turned what is fair into poison. You have turned what is right and good into something bitter.

13 В и марнотою тішитеся та говорите: Хіба ж ми не власною силою набули собі роги?

You who have joy in Lo-debar, and say, “Did we not take Karnaim by our own strength?”

14 Б о ось Я поставлю народ проти вас, доме Ізраїлів, каже Господь, Бог Саваот, і вони вас потиснуть ізвідти, де йдуть до Гамату, аж до степового потоку!

The Lord God of All says, “I am going to raise up a nation against you, O people of Israel. And they will bring much suffering upon you from the gate of Hamath to the river of the Arabah.”