1 І повиходили всі Ізраїлеві сини, і була зібрана громада, як один чоловік, від Дану аж до Беер-Шеви, а ґілеадський край до Господа в Міцпу.

Then all the people of Israel from Dan to Beersheba and from the land of Gilead came out. The people gathered together as one man to the Lord at Mizpah.

2 І стали проводирі всього того народу, усі Ізраїлеві племена, на зборах Божого народу, чотириста тисяч пішого люду, хто витягує меча.

The leaders of all the people, all the families of Israel, showed themselves in the meeting of the people of God. There were 400, 000 soldiers on foot who used the sword.

3 І почули Веніяминові сини, що Ізраїлеві сини ввійшли до Міцпи. І сказали Ізраїлеві сини: Скажіть, як сталося таке зло?

(The people of Benjamin heard that the people of Israel had gone up to Mizpah.) The people of Israel said, “Tell us. How did this sinful thing happen?”

4 І відповів той чоловік Левит, чоловік тієї замордованої жінки, та й сказав: До Ґів'и, що Веніяминова, увійшов я та наложниця моя, щоб ночувати.

The Levite, the husband of the woman who was killed, answered, “I came with my woman to stay the night at Gibeah, a city of Benjamin.

5 І встали на мене господарі Ґів'и, і вночі оточили через мене той дім. Мене замишляли забити, а наложницю мою збезчестили, і померла вона.

But the men of Gibeah came against me. They gathered around the house at night because of me. They wanted to kill me. But they did sex with my woman instead, so she died.

6 І схопив я наложницю, і порізав її, та й послав її по всьому полі Ізраїлевого володіння, бо вони вчинили розпусту та гидоту серед Ізраїля.

I took my woman and cut her into pieces. I sent her out through all the land that was given to Israel. For they have done a sinful act of shame in Israel.

7 О сь ви всі Ізраїлеві сини, дайте собі тут слово та раду!

All you people of Israel, say what should be done.”

8 І встав увесь народ, як один муж, говорячи: Не підемо ніхто до намету свого, і не знайдемо ніхто до дому свого!

All the people stood up as one man, saying, “Not one of us will go to his tent. Not one of us will return to his house.

9 А тепер оце та річ, що зробимо Ґів'ї: підемо на неї за жеребком!

But this is what we will do to Gibeah. We will go against it by drawing names.

10 І візьмемо десятеро людей на сотню, щодо всіх Ізраїлевих племен, і сотню на тисячу, і тисячу на десять тисяч, щоб узяли поживи для народу, щоб вони прийшли зробити Ґів'ї Веніямина, згідно з усією гидотою, що він зробив Ізраїлеві.

We will take ten men of every 100 among the families of Israel, and 100 of every 1, 000, and 1, 000 of every 10, 000. They will take food for the people. So when they come to Gibeah of Benjamin, they may punish them for all the acts of shame they have done in Israel.”

11 І був зібраний кожен ізраїльтянин до того міста разом, як один чоловік.

All the men of Israel were gathered against the city, together as one man.

12 І послали Ізраїлеві племена людей по всіх Веніяминових родах, говорячи: Що це за зло, що сталось між вами?

The family groups of Israel sent men through the whole family group of Benjamin, saying, “What is this sin that has happened among you?

13 А тепер давайте тих людей, розпусних синів, що в Ґів'ї, і ми повбиваємо їх, та й вигубимо зло з Ізраїля. Та не хотіли Веніяминові сини слухати голосу своїх братів, Ізраїлевих синів.

Now give us the sinful men of Gibeah. Then we will put them to death and take this sin away from Israel.” But the people of Benjamin would not listen to the voice of their brothers, the people of Israel.

14 І Веніяминові сини були зібрані з міст до Ґів'ї, щоб піти на війну з Ізраїлевими синами.

The people of Benjamin gathered from the cities to Gibeah. They came to go out to battle against the people of Israel.

15 І Веніяминові сини з міст були перелічені того дня, двадцять і шість тисяч чоловіка, що витягують меча, окрім мешканців Ґів'и, із них були перелічені сім сотень вибраного чоловіка.

Out of the sons of Benjamin, there were 26, 000 men who used the sword who came from the cities on that day. And there were 700 chosen men who lived in Gibeah.

16 З усього того народу було сім сотень вибраного чоловіка, із нечинною рукою правиці своєї, лівші, кожен той кидав каменем із пращі на волос, і не схибував.

There were 700 chosen men of all these people who were left-handed. Each one could use a sling to throw a stone at a hair and not miss.

17 І були перелічені ізраїльтяни, окрім Веніямина, чотириста тисяч чоловіка, що витягують меча, кожен військовий.

Apart from Benjamin, there were 400, 000 men of Israel who used the sword. All of them were men of war.

18 І встали вони, і ввійшли до Бет-Елу, і питалися Бога, та й сказали Ізраїлеві сини: Хто піде нам спереду на бій з Веніяминовими синами? І сказав Господь: Юда спереду.

The people of Israel went up to Bethel. There they asked God, “Who should go first for us to fight against the people of Benjamin?” The Lord said, “Judah should go first.”

19 І встали Ізраїлеві сини рано вранці, і таборували при Ґів'ї.

So the people of Israel got up in the morning and went to get ready to fight against Gibeah.

20 І вийшов Ізраїльтянин на війну з Веніямином, і сточили ізраїльтяни з ними бій при Ґів'ї.

The men of Israel went to fight against Benjamin. They dressed themselves for battle against them at Gibeah.

21 І вийшли Веніяминові сини з Ґів'и, та й повалили між Ізраїлем того дня двадцять і дві тисячі чоловіка на землю.

The people of Benjamin came out of Gibeah and killed 22, 000 men of Israel on that day.

22 І зміцнився народ, Ізраїлеві мужі, і точили бій далі в тому місці, де точили бій першого дня.

But the men of Israel made their hearts strong. They got ready for battle again in the same place they had fought the first day.

23 І ввійшли Ізраїлеві сини до Бет-Елу, та й плакали перед Господнім лицем аж до вечора. І питалися вони Господа, говорячи: Чи далі піду я на бій з синами Веніямина, мого брата? І сказав Господь: Ідіть на нього!

The people of Israel went up and cried before the Lord until evening. They asked the Lord, “Should we go again in battle against our brothers the people of Benjamin?” And the Lord said, “Go fight against them.”

24 І прийшли Ізраїлеві сини до Веніяминових синів дня другого.

So the sons of Israel came to fight against the sons of Benjamin the second day.

25 А Веніямин вийшов із Ґів'ї другого дня навпроти них, та й повалив між Ізраїлевими синами на землю ще вісімнадцять тисяч чоловіка, усі ті, що витягають меча.

Benjamin went out against them from Gibeah the second day. And they killed 18, 000 men of Israel who used the sword.

26 І прийшли всі Ізраїлеві сини та ввесь народ, і ввійшли до Бет-Елу, та й плакали, і сиділи там перед Господнім лицем, і постили того дня аж до вечора. І принесли вони цілопалення та мирні жертви перед Господнім лицем.

Then all the people of Israel went up to Bethel and cried. They stayed that day before the Lord and would not eat until evening. They gave burnt gifts and peace gifts to the Lord.

27 І питалися Ізраїлеві сини Господа (а за тих днів ковчег Божого заповіту був там.

The people of Israel asked the Lord what to do. (For the special box with the Law of God was there in those days.

28 А Пінхас, син Елеазара, Ааронового сина, стояв тими днями перед Його лицем), говорячи: Чи далі піду ще на бій з синами Веніямина, мого брата, чи спинюся? А Господь сказав: Ідіть, бо взавтра Я дам його в твою руку.

Phinehas the son of Eleazar, Aaron’s son, served in front of it those days.) The people said, “Should we go again in battle against our brothers the people of Benjamin? Or should we stop?” The Lord said, “Go fight against them. For tomorrow I will give them into your hand.”

29 І поставив Ізраїль засідку навколо Ґів'ї.

So Israel sent men to hide around Gibeah.

30 І пішли Ізраїлеві сини на синив Веніяминових третього дня, і сточили бій проти Ґів'ї, як і раніш.

The sons of Israel went to fight against the sons of Benjamin on the third day. They dressed themselves for battle against Gibeah as they had done before.

31 І вийшли Веніяминові сини навпроти народу, одірвалися від міста, і зачали класти трупи з народу, як раз-у-раз, на битих дорогах, що одна йде до Бет-Елу, а одна до Ґів'ї, у полі, коло тридцяти чоловіка між Ізраїлем.

The sons of Benjamin went out to fight the people and were taken away from the city. They began to fight and kill some of the people as they had done before. They killed about thirty men of Israel in the open country and on the roads. One road went up to Bethel and the other to Gibeah.

32 І сказали Веніяминові сини: Биті вони перед нами, як перше! А Ізраїлеві сини сказали: Утікаймо, і відірвемо їх від міста на дороги.

The sons of Benjamin said, “They are being killed in front of us as they were the first day.” But the sons of Israel said, “Let us run away so we can get them away from the city and to the roads.”

33 І кожен муж Ізраїля повстав із свого місця, і сточили бій у Баал-Тамарі, а Ізраїлева засідка рушила з свого місця, з Мааре-Ґева.

Then all the men of Israel left their place and went to fight at Baal-tamar. And the men of Israel who were hiding rushed out of their place in the plain of Geba.

34 І прийшли перед Ґів'у десять тисяч чоловіка, вибраного з усього Ізраїля, і бій став тяжкий. А вони не знали, що суне на них те зло.

When 10, 000 chosen men of Israel came against Gibeah, the battle was hard. But the people of Benjamin did not know that such danger was so close to them.

35 І вдарив Господь Веніямина перед Ізраїлем, і Ізраїлеві сини повалили того дня між Веніямином двадцять і п'ять тисяч і сто чоловіка, усі ті, що витягають меча.

The Lord destroyed Benjamin in front of Israel. The sons of Israel destroyed 25, 100 men of Benjamin that day. All these were men who used the sword.

36 І побачили Веніяминові сини, що побиті вони, а ізраїльтяни уступили місце Веніяминові, бо вірили засідці, яку поставили на Ґів'у.

So the people of Benjamin saw that they had lost the battle. The men of Israel ran from Benjamin because they trusted in the men who were hiding and waiting to take Gibeah.

37 А засідка поспішилася, і напала на Ґів'у. І засідка вступилася, і побила все місто вістрям меча.

The men who had been hiding were quick to rush against Gibeah. They destroyed all of the city with the sword.

38 А Ізраїльтянин мав із засідкою умовленого знака, щоб із міста підняла великий дим.

The men of Israel had agreed that the men who had been hiding should make a big cloud of smoke rise from the city. It would be something special for them to see.

39 І відступили ізраїльтяни в бою, а Веніямин зачав класти трупи в Ізраїлі, близько тридцятеро люда, бо казали вони: Дійсно, справді побитий він перед нами, як за першого бою!

Then the men of Israel turned around to fight in battle. Benjamin began to fight and kill about thirty men of Israel. They said, “For sure they are destroyed in front of us as in the first battle.”

40 А з міста став підійматися стовп диму. І обернувся Веніямин позад себе, аж ось усе місто піднялося димом до неба!

But when the cloud of smoke started to rise from the city, the men of Benjamin looked behind them. They saw the whole city going up in smoke to heaven.

41 І обернувся Ізраїльтянин, а Веніяминівець перестрашився, бо побачив, що досягло його те зло.

Then the men of Israel turned around. And the men of Benjamin were filled with fear. For they saw that they were in much danger.

42 І обернулися вони перед Ізраїльтянином до дороги на пустиню, та бій досягав його, а ті, що з міст, валили його в середині його.

So they turned their backs to the men of Israel and ran toward the desert. But they were caught in the battle. Those who came out of the cities destroyed them.

43 В они оточили Веніямина, гнали його до Менухи, топтали його аж до Ґів'ї зо сходу сонця.

They gathered around the people of Benjamin. They ran after them without stopping to rest and came upon them at the east side of Gibeah.

44 П олягло тоді з Веніямина вісімнадцять тисяч чоловіка, усе це люди хоробрі.

So 18, 000 men of Benjamin were killed. All of them were powerful soldiers.

45 І повернулися вони, і втікли в пустиню до Села-Ріммону. А ті побили поодиноких утікачів по дорогах, як дозбирюється останній виноград, п'ять тисяч люда. І гналися за ними аж до Ґід'ому, і побили з нього дві тисячі люда.

The others turned and ran toward the desert to the rock of Rimmon. But Israel killed 5, 000 of them on the roads, and 2, 000 at Gidom.

46 І було всіх, що впали того дня з Веніямина, двадцять і п'ять тисяч чоловіка, що витягають меча, усе це люди хоробрі.

So 25, 000 men of Benjamin were killed that day. All of them were powerful soldiers who used the sword.

47 І обернулися вони, і повтікали в пустиню до Села-Ріммону, шістсот чоловіка. І сиділи вони в Села-Ріммоні чотири місяці.

But 600 men ran toward the desert to the rock of Rimmon. They stayed there for four months.

48 А ізраїльтяни вернулися до Веніяминових синів, та й повбивали їх вістрям меча, мужчин із міста, і худобу, і все знайдене. А всі міста, що знаходились по дорозі, пустили з огнем.

Then the men of Israel returned to fight the people of Benjamin. They destroyed them, their whole city, the cattle and all they found, with the sword. And they set fire to all the cities they found.