1 І сказав Господь до Мойсея: Увійди до фараона, бо Я зробив запеклим серце його та серце рабів його, щоб показати ці ознаки Мої серед нього,

Then the Lord said to Moses, “Go to Pharaoh. For I have made his heart and the heart of his servants hard, so that I may do My powerful works among them.

2 і щоб ти розповідав в уші сина свого та онука свого, що зробив Я в Єгипті, та про ознаки Мої, що вчинив я серед них. І ви будете знати, що Я Господь!

You may tell your son and your grandson how I made it very hard for the Egyptians and how I did My powerful works among them. So you may know that I am the Lord.”

3 І ввійшли Мойсей та Аарон до фараона, та й сказали йому: Так сказав Господь, Бог євреїв: Аж доки ти будеш відмовлятися впокоритися передо Мною? Відпусти Мій народ, і нехай вони служать Мені!

Moses and Aaron went to Pharaoh. They said to him, “The Lord, the God of the Hebrews, says this: ‘How long will you hold your pride before Me? Let My people go, so they may worship Me.

4 Б о коли ти відмовишся відпустити народ Мій, то ось Я взавтра спроваджу сарану на твій край.

If you will not let My people go, tomorrow I will bring locusts into your country.

5 І покриє вона поверхню землі, і не можна буде бачити землі. І поїсть вона решту вцілілого, позосталого вам від граду, і поїсть вона кожне дерево, що росте вам з землі.

They will cover the land, so no one will be able to see the ground. They will eat what is left for you after the hail. They will eat every tree of yours that grows in the field.

6 І переповняться нею доми ваші, і доми всіх рабів ваших, і доми всього Єгипту, чого не бачили батьки ваші та батьки батьків твоїх від дня існування їх на землі аж до сьогодні! І він відвернувся, і вийшов від фараона.

They will fill your houses, and the houses of your servants, and the houses of all the Egyptians. Your fathers and your grandfathers have never seen such a thing from the day they were born until this day.’” Then Moses turned and left Pharaoh.

7 І сказали раби фараона до нього: Аж доки цей буде нам пасткою? Відпусти цих людей, і нехай вони служать Господеві, Богові своєму. Чи ти ще не знаєш, що знищений Єгипет?

Pharaoh’s servants said to him, “How long will this man bring trouble to us? Let the men go, so they may worship the Lord their God. Do you not yet understand that Egypt is destroyed?”

8 І повернено Мойсея та Аарона до фараона, а він їм сказав: Ідіть, служіть Господеві, Богові вашому. Хто та хто піде?

So Moses and Aaron were brought again to Pharaoh. He said to them, “Go and worship the Lord your God. But who will be going?”

9 І відповів Мойсей: Ми підемо з молоддю нашою та з старими нашими, з синами нашими та з дочками нашими, з дрібною нашою худобою та з великою нашою худобою підемо, бо в нас свято Господнє.

Moses said, “We will go with our young and our old, our sons and our daughters, and our flocks and cattle. For we must make a special supper to the Lord.”

10 А він відказав: Нехай буде так Господь із вами, як я відпущу вас і дітей ваших!... Та глядіть, бо щось лихе перед вами.

Then Pharaoh said to them, “Let the Lord be with you if I ever let you go with your little ones! See, you have something bad in mind.

11 Т ож нехай ідуть самі чоловіки, та й служіть Господеві, бо того ви бажаєте. І вигнано їх від лиця фараонового.

No! You men go and worship the Lord. For that is what you want.” And Moses and Aaron were sent away from Pharaoh.

12 І сказав Господь до Мойсея: Простягни свою руку на єгипетську землю сараною, і нехай вона найде на єгипетський край, і нехай поїсть усю земну траву, усе, що град позалишав.

Then the Lord said to Moses, “Put out your hand over the land of Egypt for the locusts to come upon the land of Egypt. They will eat every plant of the land, all that the hail has left.”

13 І простяг Мойсей свою палицю на єгипетську землю, і Господь навів східній вітер на землю, цілий день той і цілу ніч. Настав ранок, і східній вітер наніс сарани!

So Moses put out his special stick over the land of Egypt. And the Lord sent an east wind on the land all that day and all that night. When it was morning, the east wind brought the locusts.

14 І найшла сарана на всю єгипетську землю, і залягла в усім єгипетськім краї, дуже багато! Перед нею не було такої сарани, як вона, і по ній не буде такої!

The locusts came over all the land of Egypt and they stayed on the whole country of Egypt. There were very many. There had never been so many locusts. And there would never be so many again.

15 І покрила вона поверхню всієї землі, і потемніла земля! І поїла вона всю земну траву та ввесь плід дерева, що град позоставив. І не зосталось ніякої зелені ані на дереві, ані на польовій рослинності в усім єгипетськім краї!

For they covered the whole land and made it dark. They ate every plant of the land, and all the fruit of the trees that the hail had left. Nothing green was left on any tree or plant of the field through all the land of Egypt.

16 І поспішив фараон покликати Мойсея та Аарона, та й сказав: Згрішив я Господеві, Богові вашому, та вам!

Then Pharaoh called for Moses and Aaron in a hurry. He said, “I have sinned against the Lord your God and against you.

17 А тепер пробач же мій гріх тільки цього разу, і помоліться до Господа, вашого Бога, і нехай тільки відверне від мене цю смерть!

So now forgive my sin only this once. Pray to the Lord your God to take this death away from me.”

18 І він вийшов від фараона й молився до Господа.

So Moses left Pharaoh and prayed to the Lord.

19 І повернув Господь західній дуже сильний вітер назад, і він поніс сарану, та й укинув її до Червоного моря. Не позосталась жодна сарана в усім єгипетськім краї.

And the Lord changed the wind to a very strong west wind. It lifted the locusts and sent them into the Red Sea. Not one locust was left in all the country of Egypt.

20 Т а Господь учинив запеклим фараонове серце, і він знов не відпустив Ізраїлевих синів.

But the Lord made Pharaoh’s heart hard. He did not let the people of Israel go. Darkness Covers the Land

21 І сказав Господь до Мойсея: Простягни свою руку до Неба, і станеться темрява на єгипетській землі, і нехай буде темрява, щоб відчули її.

Then the Lord said to Moses, “Put out your hand toward the sky. And there will be darkness over the land of Egypt, a darkness people will feel.”

22 І простяг Мойсей свою руку до неба, і сталася густа темрява по всій єгипетській землі три дні.

So Moses put out his hand toward the sky. And there was darkness in all the land of Egypt for three days.

23 Н е бачили один одного, і ніхто не вставав з свого місця три дні! А Ізраїлевим синам було світло в їхніх садибах.

The Egyptians did not see each other. No one got up from his place for three days. But all the people of Israel had light in their homes.

24 І покликав фараон Мойсея, та й сказав: Ідіть, служіть Господеві! Тільки дрібна ваша худоба та ваша худоба велика нехай позостанеться. Також дітвора ваша нехай іде з вами!

Then Pharaoh called to Moses, and said, “Go and worship the Lord. Your children may go with you also. Only let your flocks and your cattle stay.”

25 Т а Мойсей відказав: Дай в наші руки також жертви та цілопалення, і ми спорядимо жертву Господеві, Богові нашому.

But Moses said, “You must let us have gifts to give in worship and gifts for burning, so we may give them to the Lord our God.

26 І також худоба наша піде з нами, не зостанеться ані копита, бо з нього ми візьмемо на служення Господеві, Богові нашому. Бо ми не знаємо, поки прибудемо туди, чим будемо служити Господеві.

So our animals will go with us also. Not a foot of an animal will be left behind. For we will take some of them to use as we worship the Lord our God. And until we are there, we do not know which ones we will use in worshiping the Lord.”

27 І вчинив запеклим Господь фараонове серце, і він не хотів відпустити їх.

But the Lord made Pharaoh’s heart hard. He was not willing to let them go.

28 І сказав йому фараон: Іди від мене! Стережися, щоб ти не бачив більше лиця мого, бо того дня, коли побачиш лице моє, ти помреш!

Pharaoh said to Moses, “Go away from me! Make sure that you do not see my face again! For the day you see my face again, you will die!”

29 А Мойсей відказав: Так сказав ти... Я більш уже не побачу лиця твого!

Moses said, “You are right. I will never see your face again.”