1 Я к захмарив Господь в Своїм гніві сіонську дочку! Він кинув із неба на землю пишноту Ізраїля, і не згадав у день гніву Свого про підніжка ногам Своїм,

How the Lord has covered Zion with a cloud in His anger! He has thrown the shining-greatness of Israel from heaven to earth. In the day of His anger He has not remembered the place where He rests His feet.

2 п онищив Господь, не помилував житла всі Яковові... Він позбурював у гніві Своїм у дочки Юди твердині, на землю звалив, збезчестив Він царство й князів усіх його...

The Lord has destroyed all the places of Jacob. In His anger He has broken down the strong-places of Judah. He has brought the nation and its leaders down to the ground in shame.

3 В люті гніву відтяв увесь Ізраїлів ріг, правицю Свою відвернув Він від ворога, та й запалав проти Якова, мов той палючий огонь, що навколо жере!

In burning anger He has cut off all the strength of Israel. He would not help us fight against those who hate us. He has burned like a hot fire in Jacob, destroying everything around it.

4 В ін нап'яв Свого лука, як ворог, противником стала правиця Його, і Він вибив усе, що для ока було пожадане, у скинії доньки сіонської вилив запеклість Свою, як огонь...

He has pulled back His bow string like one who fights against us. He has set His right hand like one who hates us, and has killed all that we liked to see. He has poured out His anger like fire on the tent of Zion.

5 Г осподь став, як той ворог, понищив Ізраїля Він, всі палати його зруйнував, твердині його попустошив, і Юдиній доньці примножив зідхання та стогін!

The Lord has become like one who hates us. He has destroyed Israel. He has destroyed all its beautiful houses. He has destroyed its strong-places, and has caused much sorrow and crying for the people of Judah.

6 П онищив горожу Свою, немов у садка, місце зборів Своїх попустошив, Господь учинив, що забули в Сіоні про свято й суботу, і відкинув царя та священика в лютості гніву Свого...

He has broken down His house like a garden tent. He has destroyed His chosen meeting place. The Lord has caused the special suppers and Day of Rest to be forgotten in Zion. And He has hated the king and the religious leader in His anger.

7 П окинув Господь Свого жертівника, допустив побезчестити святиню Свою, передав в руку ворога мури палаців її, вороги зашуміли в Господньому домі, немов би святкового дня!

The Lord has had nothing to do with His altar. He has left His holy place. He has given the walls of her beautiful houses over to those who hate us. They have made a noise in the house of the Lord as on the day of a special supper.

8 З адумав Господь зруйнувати мур сіонської доньки, Він витягнув шнура, Своєї руки не вернув, щоб не нищити, сумними вчинив передмур'я та мур, вони разом ослабли...

The Lord plans to destroy the wall of the people of Zion. He marked how long it was, and has not kept His hand from destroying. He has caused tower and wall to cry in sorrow. They suffer together.

9 Ї ї брами запалися в землю, понищив Він та поламав її засуви... Її цар і князі її серед поганів... Немає навчання Закону, і пророки її не знаходять видіння від Господа...

Her gates have gone down into the ground. He has destroyed and broken her iron pieces. Her king and leaders have been sent among the nations. The Law is no more. And her men who spoke for God have no more special dreams from the Lord.

10 С идять на землі та мовчать старші доньки сіонської, порох посипали на свою голову, підперезались веретами, аж до землі свою голову єрусалимські дівчата схилили...

The leaders of the people of Zion sit quietly on the ground. They have thrown dust on their heads, and have dressed themselves in cloth made from hair. The pure young women of Jerusalem have bowed their heads to the ground.

11 П овипливали від сліз мої очі, моє нутро клекоче, на землю печінка моя виливається через занепад дочки мого люду, коли немовля й сосунець умлівають голодні на площах міських.

My eyes become weak from crying. My spirit is very troubled. My heart is poured out in sorrow, because my people have been destroyed, and because children and babies fall down weak in the city streets.

12 В они квилять своїм матерям: Де пожива й вино? І скулюються, як ранений, на площах міських, коли душі свої випускають на лоні своїх матерів...

They cry to their mothers, “Where is bread and wine?” as they fall down weak in the city streets like a man hurt in battle, and as they die in their mothers’ arms.

13 Щ о засвідчу тобі, що вподоблю до тебе, о єрусалимськая дочко? Що вчиню тобі рівним, щоб тебе звеселити, о діво, о дочко сіонська? Бо велика, як море, руїна твоя, хто тебе полікує?

What can I say for you? What can I compare you with, O people of Jerusalem? What can I compare you with, that I may comfort you, O pure daughter of Zion? For you have been destroyed as much as the sea is large. And who can heal you?

14 П ророки твої провіщали для тебе марноту й фальшиве, і не відкривали твого гріха, щоб долю твою відвернути, для тебе вбачали пророцтва марноти й вигнання...

Your men who speak in God’s name have given you false and foolish dreams. They have not made your sin known, so you could return from where you are held. But they have told you false dreams that have led you the wrong way.

15 У сі, що проходять дорогою, плещуть у долоні на тебе, і посвистують та головою своєю хитають над донькою Єрусалиму та кажуть: Хіба це те місто, що про нього казали: Корона пишноти, розрада всієї землі?

All who pass by clap their hands at you. They make fun of you and shake their heads at the people of Jerusalem, saying, “Is this the city which was called perfect in beauty, the joy of all the earth?”

16 У сі вороги твої пащу на тебе роззявлюють, свищуть й зубами скрегочуть та кажуть: Ми пожерли її... Оце справді той день, що чекали його, знайшли ми і бачимо його!...

All who hate you have opened their mouths wide against you. They make fun of you and grind their teeth and say, “We have destroyed her! For sure this is the day we have waited for! We have lived to see it!”

17 У чинив Господь те, що задумав, Він виповнив слово Своє, що його наказав від днів давніх: усе зруйнував, і милосердя не мав, і ворога втішив тобою, Він рога підійняв супротивних твоїх...

The Lord has done what He planned. He has done what He had said He would do long ago. He has destroyed without pity. He has caused those who hate you to have joy over you. He has given strength to those who fight against you.

18 Ї хнє серце до Господа крик підіймає, о муре, о дочко Сіону! Проливай, як потік, сльози вдень та вночі, не давай відпочинку собі, нехай не спочине зіниця твоя!

Let your heart cry out to the Lord. O wall of the people of Zion, let your tears flow down like a river day and night. Give yourself no rest. Do not let your eyes stop crying.

19 У ставай, голоси уночі на початку сторожі! Виливай своє серце, мов воду, навпроти обличчя Господнього! Підійми ти до Нього долоні свої за душу своїх немовлят, що від голоду мліють на розі всіх вулиць!...

Get up and cry out in the night, at the beginning of the night hours. Pour out your heart like water before the Lord. Lift up your hands to Him for the lives of your children who are weak with hunger on every street.”

20 С поглянь, Господи, і подивися, кому Ти зробив отаке? Чи конечним було, щоб жінки їли плід свій, своїх немовлят, яких виплекали? Щоб був у святині Господній забитий священик і пророк?

See, O Lord, and look! To whom have You done this? Should women eat their children, the little ones they have cared for? Should religious leaders and men of God be killed in the Lord’s holy place?

21 Л ежать на землі на вулицях рядом юнак та старий... Попадали діви мої та мої парубки від меча, Ти побив їх в день гніву Свого, порізав, не мав милосердя...

The young and the old lie in the dust of the streets. My pure young women and young men have been killed by the sword. You have killed them in the day of Your anger. You have killed without pity.

22 Т и викликував, мов на день свята, жахоти мої із довкілля, і врятованого не було, і позостальця в день гніву Господнього, повигублював ворог мій тих, кого виплекала та зростила була...

As people are asked to come to a special supper, You have sent trouble on every side. And no one got away or stayed alive in the day of the Lord’s anger. Those I have cared for and brought up have been destroyed by those who hate me.