1 ( 8-23) Ой, коли б голова моя стала водою, а око моє за джерело сльози, то я плакав би вдень та вночі над побитими доньки народу мого!...

If only my head were a well of water, and my eyes a well of tears, that I might cry day and night for my people who have been killed!

2 ( 9-1) Ой, коли б на пустині нічліг подорожніх я мав, тоді б я покинув народа свого, і пішов би від них, бо вони перелюбники всі, збори зрадників!

If only I had a place in the desert for travelers to stay, that I might leave my people, and go away from them! For none of them are faithful. They are a gathering of men who cannot be trusted.

3 ( 9-2) Вони напинають свого язика, немов лука свого, для неправди, міцніють вони на землі не для правди, бо від злого до злого ідуть і не знають Мене, говорить Господь!

“They use their tongue like their bow. Lies, and not truth, rule the land. For they go from sin to sin, and they do not know Me,” says the Lord.

4 ( 9-3) Один одного остерігайтесь, і не покладайтесь на жодного брата, кожен бо брат обманити обманить, і приятель кожен обмовник!

“Let every one watch his neighbor. Do not trust any brother. Because every brother sets traps, and every neighbor goes about hurting people with his talk.

5 ( 9-4) Один одного зводить, і правди не кажуть, привчили свого язика говорити неправду, помучилися, лихо чинячи!

Every one fools his neighbor, and does not tell the truth. They have taught their tongue to tell lies. They become tired doing so many sins.

6 ( 9-5) Серед омани твоє проживання, через оману не хочуть пізнати Мене, говорить Господь.

You live in the center of false ways. In their false ways they are not willing to know Me,” says the Lord.

7 ( 9-6) Тому так промовляє Господь Саваот: Ось Я їх перетоплюю та випробовую їх, бо що маю вчинити Я ради дочки Свого люду?

So the Lord of All says, “See, I will make them pure and test them. For what else can I do with My people?

8 ( 9-7) Їхній язик смертоносна стріла, він оману говорить: устами своїми говорить із ближнім про мир, а в нутрі своєму кладе свою засідку...

Their tongue is an arrow that kills. It lies. A man speaks peace to his neighbor with his mouth, but in his heart he plans to trap him.

9 ( 9-8) Чи ж за це Я їх не покараю? говорить Господь. Хіба ж над народом, як цей, непомститься душа Моя?

Should I not punish them for these things?” says the Lord. “Should I not make a nation such as this pay for its sins?

10 ( 9-9) Я плач та ридання здійму над оцими горами, і спів жалобний понад степовими лугами, вони бо попалені так, що ними не ходить ніхто, і реву худоби не чути: від птаства небесного й аж до худоби розбіглося все, відійшло!

“I will cry with a loud voice for the mountains. I will cry out in sorrow for the fields, because they are laid waste. No one passes through them. The sound of the cattle is not heard. The birds of the sky and the wild animals have run away. They are gone.

11 ( 9-10) І Я Єрусалим на руїни віддам, на мешкання шакалів, а юдські міста на спустошення дам, і не буде мешканця у них!

I will break down Jerusalem into pieces, a place where wild dogs live. And I will lay waste the cities of Judah. No people will live there.”

12 ( 9-11) Хто муж мудрий, який зрозумів би оце, і до кого Господні уста промовляли, щоб вияснить те, за що згинув цей Край, за що спалений він, як пустиня, і що нею не ходить ніхто?

Who is the man wise enough to understand this? To whom has the mouth of the Lord spoken, that he may make it known? Why is the land destroyed and laid waste like a desert, so that no one passes through?

13 ( 9-12) А Господь відказав: За те, що вони покинули Закона Мого, що Я дав перед ними, і не слухалися Мого голосу, і не ходили за ним, за Законом,

And the Lord said, “They have turned away from My Law that I have given them. They have not obeyed My voice and would not be led by it.

14 ( 9-13) а ходили за впертістю серця свого й за Ваалами, що навчили про них їхні батьки...

But they have followed the strongwill of their own hearts, and have gone after the false gods of Baal, as their fathers taught them.”

15 ( 9-14) Тому так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я їх, цей народ, полином нагодую й водою отруйною їх напою!

So the Lord of All, the God of Israel, says, “See, I will feed these people with wormwood and put poison in their drinking water.

16 ( 9-15) І розпорошу Я їх серед народів, яких ні вони, ні батьки їхні не знали, і пошлю Я за ними меча, аж поки не вигублю їх!

I will spread them out among the nations whom they and their fathers have not known. And I will go after them with the sword until I have put an end to them.” Jerusalem Cries for Help

17 ( 9-16) Так говорить Господь Саваот: Розгляньтеся та голосільниць покличте, і нехай вони прийдуть, і пошліте до мудрих жінок, і вони поприходять!

The Lord of All says, “Take thought and call for the women who are filled with sorrow, that they may come. Call for the women who cry for the dead, that they may come.

18 ( 9-17) І хай поспішають, і хай спів жалоби над ними підіймуть, і хай наші очі зайдуться сльозою, а з наших повіків вода хай тече!

Let them hurry and cry in a loud voice for us, that tears may come from our eyes, and that our eyes will flow with water.

19 ( 9-18) Бо почується голос жалобного співу з Сіону: Як ми попустошені, як посоромлені дуже!... Бо ми покинули свій край, бо покинули місце свого пробування...

For a sound of loud crying is heard from Zion: ‘How we are destroyed! We are filled with shame, for we have left the land because they have broken down our houses.’”

20 ( 9-19) Тож почуйте, жінки, слово Господа, і хай ваше ухо візьме слово уст Його, і навчіть дочок ваших жалобного співу, й одна одну жалобної пісні!

Now hear the Word of the Lord, O you women. Let your ear receive the Word of His mouth. Teach your daughters a song of sorrow. Every one teach her neighbor a song for the dead.

21 ( 9-20) Бо смерть увійшла в наші вікна, до наших палат увійшла, щоб вирізати дітей з вулиці, із площ юнаків...

For death has come in through our windows. It has come into our beautiful houses of kings. It has cut off the children from the streets, and the young men from the open spaces of the city.

22 ( 9-21) Кажи так: Говорить Господь: І нападає людського трупа, мов гною на полі, і мов тих снопів за женцем, і не буде кому позбирати!...

Say, “This is what the Lord says: ‘The dead bodies of men will fall like animal waste on the open field, and like grain after the gatherer. But no one will gather them.’”

23 ( 9-22) Так говорить Господь: Хай не хвалиться мудрий своєю премудрістю, і хай не хвалиться лицар своєю хоробрістю, багатий багатством своїм хай не хвалиться!

The Lord says, “Let not a wise man speak with pride about his wisdom. Let not the strong man speak with pride about his strength. And let not a rich man speak with pride about his riches.

24 ( 9-23) Бо хто буде хвалитись, хай хвалиться тільки оцим: що він розуміє та знає Мене, що Я то Господь, Який на землі чинить милість, правосуддя та правду, бо в цьому Моє уподобання, каже Господь!

But let him who speaks with pride speak about this, that he understands and knows Me, that I am the Lord who shows loving-kindness and does what is fair and right and good on earth. For I find joy in these things,” says the Lord.

25 ( 9-24) Ось дні наступають, говорить Господь, і Я навіщу всіх обрізаних та необрізаних,

“See, the days are coming,” says the Lord, “when I will punish all who have gone through the religious act of the Jews, but have not had the sin cut from their heart.

26 ( 9-25) Єгипет та Юду, й Едома та Аммонових синів, і Моава та всіх, хто волосся довкола стриже, хто сидить на пустині, бо всі оці люди необрізані, а ввесь дім Ізраїлів необрізаносердий!...

I will punish Egypt, Judah, Edom, the sons of Ammon, Moab, and all those who live in the desert. For none of these nations have had their flesh cut. And none of the people of Israel have had the sin cut from their heart.”