1 П авло, раб Ісуса Христа, покликаний апостол, вибраний для звіщання Євангелії Божої,

This letter is from Paul. I am a servant owned by Jesus Christ and a missionary chosen by God to preach His Good News.

2 я ке Він перед тим приобіцяв через Своїх пророків у святих Писаннях,

The Good News was promised long ago by God’s early preachers in His Holy Writings.

3 п ро Сина Свого, що тілом був із насіння Давидового,

It tells of His Son, our Lord Jesus Christ, Who was born as a person in the flesh through the family of King David.

4 і об'явився Сином Божим у силі, за духом святости, через воскресення з мертвих, про Ісуса Христа, Господа нашого,

The Holy Spirit proved by a powerful act that Jesus our Lord is the Son of God because He was raised from the dead.

5 щ о через Нього прийняли ми благодать і апостольство на послух віри через Ім'я Його між усіма народами,

Jesus has given us His loving-favor and has made us His missionaries. We are to preach to the people of all nations that they should obey Him and put their trust in Him.

6 м іж якими й ви, покликані Ісуса Христа,

You have been chosen to belong to Jesus Christ also.

7 у сім, хто знаходиться в Римі, улюбленим Божим, вибраним святим, благодать вам та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа!

So I write to all of you in the city of Rome. God loves you and has chosen you to be set apart for Himself. May God our Father and the Lord Jesus Christ give you His loving-favor and peace.

8 О тже, насамперед дякую Богові моєму через Ісуса Христа за всіх вас, що віра ваша звіщається по всьому світові.

First of all, I keep thanking my God, through Jesus Christ, for all of you. This is because the whole world knows of your faith in Christ.

9 Б о свідок мені Бог, Якому служу духом своїм у звіщанні Євангелії Його Сина, що я безперестанно згадую про вас,

God knows how I work for Him. He knows how I preach with all my heart the Good News about His Son. He knows how I always pray for you.

10 і в молитвах своїх завжди молюся, щоб воля Божа щасливо попровадила мене коли прийти до вас.

I pray that I might be able to visit you, if God wants me to.

11 Б о прагну вас бачити, щоб подати вам якого дара духовного для зміцнення вас,

I want to see you so I can share some special gift of the Holy Spirit with you. It will make you strong.

12 ц ебто потішитись разом між вами спільною вірою і вашою, і моєю.

Both of us need help. I can help make your faith strong and you can do the same for me. We need each other.

13 Н е хочу ж, щоб ви не знали, браття, що багато разів мав я замір прийти до вас, але мені перешкоджувано аж досі, щоб мати який плід і в вас, як і в інших народів.

Christian brothers, many times I have wanted to visit you. Something has kept me from going until now. I have wanted to lead some of you to Christ also, as I have done in other places where they did not know God.

14 А гелленам і чужоземцям, розумним і немудрим я боржник.

I must help the people who have had a chance to hear the Good News and those who have not. I must help those with much learning and those who have never learned from books.

15 О тже, щодо мене, я готовий і вам, хто знаходиться в Римі, звіщати Євангелію.

So I want to preach the Good News to you who live in Rome also.

16 Б о я не соромлюсь Євангелії, бож вона сила Божа на спасіння кожному, хто вірує, перше ж юдеєві, а потім гелленові.

I am not ashamed of the Good News. It is the power of God. It is the way He saves men from the punishment of their sins if they put their trust in Him. It is for the Jew first and for all other people also.

17 П равда бо Божа з'являється в ній з віри в віру, як написано: А праведний житиме вірою.

The Good News tells us we are made right with God by faith in Him. Then, by faith we live that new life through Him. The Holy Writings say, “A man right with God lives by faith.”

18 Б о гнів Божий з'являється з неба на всяку безбожність і неправду людей, що правду гамують неправдою,

We see the anger of God coming down from heaven against all the sins of men. These sinful men keep the truth from being known.

19 т ому, що те, що можна знати про Бога, явне для них, бо їм Бог об'явив.

Men know about God. He has made it plain to them.

20 Б о Його невидиме від створення світу, власне Його вічна сила й Божество, думанням про твори стає видиме. Так що нема їм виправдання,

Men cannot say they do not know about God. From the beginning of the world, men could see what God is like through the things He has made. This shows His power that lasts forever. It shows that He is God.

21 б о, пізнавши Бога, не прославляли Його, як Бога, і не дякували, але знікчемніли своїми думками, і запаморочилось нерозумне їхнє серце.

They did know God, but they did not honor Him as God. They were not thankful to Him and thought only of foolish things. Their foolish minds became dark.

22 Н азиваючи себе мудрими, вони потуманіли,

They said that they were wise, but they showed how foolish they were.

23 і славу нетлінного Бога змінили на подобу образа тлінної людини, і птахів, і чотириногих, і гадів.

They gave honor to false gods that looked like people who can die and to birds and animals and snakes. This honor belongs to God Who can never die.

24 Т ому то й видав їх Бог у пожадливостях їхніх сердець на нечистість, щоб вони самі знеславляли тіла свої.

So God let them follow the desires of their sinful hearts. They did sinful things among themselves with their bodies.

25 В они Божу правду замінили на неправду, і честь віддавали, і служили створінню більш, як Творцеві, що благословенний навіки, амінь.

They traded the truth of God for a lie. They worshiped and cared for what God made instead of worshiping the God Who made it. He is the One Who is to receive honor and thanks forever. Let it be so.

26 Ч ерез це Бог їх видав на пожадливість ганебну, бо їхні жінки замінили природне єднання на протиприродне.

Because of this, God let them follow their sinful desires which lead to shame. Women used their bodies in ways God had not planned.

27 Т ак само й чоловіки, позоставивши природне єднання з жіночою статтю, розпалилися своєю пожадливістю один до одного, і чоловіки з чоловіками сором чинили. І вони прийняли в собі відплату, відповідну їхньому блудові.

In the same way, men left the right use of women’s bodies. They did sex sins with other men. They received for themselves the punishment that was coming to them for their sin.

28 А що вони не вважали за потрібне мати Бога в пізнанні, видав їх Бог на розум перевернений, щоб чинили непристойне.

Because they would not keep God in their thoughts anymore, He gave them up. Their minds were sinful and they wanted only to do things they should not do.

29 В они повні всякої неправди, лукавства, зажерливости, злоби, повні заздрости, убивства, суперечки, омани, лихих звичаїв,

They are full of everything that is sinful and want things that belong to others. They hate people and are jealous. They kill other people. They fight and lie. They do not like other people and talk against them.

30 о бмовники, наклепники, богоненавидники, напасники, чваньки, пишні, винахідники зла, неслухняні батькам,

They talk about people, and they hate God. They are filled with pride and tell of all the good they do. They think of new ways to sin. They do not obey their parents.

31 н ерозумні, зрадники, нелюбовні, немилостиві.

They are not able to understand. They do not do what they say they will do. They have no love and no loving-pity.

32 В они знають присуд Божий, що ті, хто чинить таке, варті смерти, а проте не тільки самі чинять, але й хвалять тих, хто робить таке.

They know God has said that all who do such things should die. But they keep on doing these things and are happy when others do them also.