1 І сталося, що коли Аполлос перебував у Коринті, то Павло, перейшовши горішні країни, прибув до Ефесу, і деяких учнів знайшов,

While Apollos was in the city of Corinth, Paul went through the hill country to get to the city of Ephesus. He found a few followers there.

2 т а й спитав їх: Чи ви Духа Святого одержали, як увірували? А вони відказали йому: Та ми навіть не чули, чи є Дух Святий!

He asked them, “Did you receive the Holy Spirit when you put your trust in Christ?” They said, “No, we have not even heard that there is a Holy Spirit.”

3 І він запитав: Тож у що ви христились? Вони ж відказали: В Іванове хрищення.

He asked them, “How were you baptized?” They answered, “The way John baptized.”

4 І промовив Павло: Таж Іван христив хрищенням на покаяння, говорячи людям, щоб вірили в Того, Хто прийде по ньому, цебто в Ісуса.

Paul said, “John baptized those who were sorry for their sins and turned from them. He told the people to put their trust in Jesus Who was coming later.”

5 Я к почули ж оце, то христились вони в Ім'я Господа Ісуса.

The people there were baptized in the name of the Lord Jesus when they heard this.

6 А коли Павло руки на них поклав, то зійшов на них Дух Святий, і різними мовами стали вони промовляти та пророкувати!

When Paul laid his hands on them, the Holy Spirit came on them. They started to talk in special sounds and to speak God’s Word.

7 А всіх їх було чоловіка з дванадцять.

There were about twelve men. Paul Preaches in a Place of Worship and in a School in Ephesus

8 А до синагоги ввійшовши, промовляв він відважно, три місяці про Боже Царство навчаючи та переконуючи.

For three months Paul went into the Jewish place of worship and spoke without fear. He taught them things about the holy nation of God.

9 А коли опиралися дехто й не вірували, і дорогу Господню лихословили перед народом, то він їх покинув і виділив учнів, і щодня проповідував у школі одного Тирана.

Some let their hearts grow hard. They would not put their trust in Christ. These spoke against the Christian religion in front of other people. Then Paul took the followers away from the others. He taught them each day in the school of Tyrannus.

10 Ц е ж два роки продовжувалось, так що всі, хто замешкував в Азії, юдеї та геллени, слухали слово про Господа.

He did this for two years. All the Jews and the Greeks in the countries of Asia heard the Word of the Lord. Paul Does Powerful Works

11 І Бог чуда чинив надзвичайні руками Павловими,

God used Paul to do powerful special works.

12 т ак що навіть хустки й пояси з його тіла приносили хворим, і хвороби їх кидали, і духи лукаві виходили з них.

Pieces of cloth and parts of his clothes that had been next to his body were put on sick people. Then they were healed of their diseases and demons came out of them.

13 Д ехто ж із мандрівних ворожбитів юдейських зачали закликати Ім'я Господа Ісуса над тими, хто мав злих духів, проказуючи: Заклинаємо вас Ісусом, Якого Павло проповідує!

There were Jews who went from city to city trying to put demons out of people. Some of these tried to use the name of the Lord Jesus on those who had demons. They said, “I speak to you in the name of Jesus, the One Paul preaches about.”

14 Ц е ж робили якісь сім синів юдейського первосвященика Скеви.

A Jewish leader of the people by the name of Sceva had seven sons. These sons were trying to do this.

15 В ідповів же злий дух і сказав їм: Я знаю Ісуса, і знаю Павла, а ви хто такі?

The demon said, “I know Jesus. I know about Paul. But who are you?”

16 І скочив на них чоловік, що в ньому злий дух був, і, перемігши обох, подужав їх так, що втекли вони з дому нагі та поранені.

Then the man with the demon jumped on the sons. He had power over them and beat them. They ran out of the house with no clothes on and they were hurt.

17 І це стало відоме юдеям та гелленам, усім, що в Ефесі замешкують, і острах напав на всіх їх, і славилося Ім'я Господа Ісуса.

All the Jews and Greeks living in Ephesus heard about it. Because of this all the people became afraid. And the name of the Lord Jesus was held in great honor.

18 І багато-хто з тих, що ввірували, приходили, визнаваючи та відкриваючи вчинки свої.

Many Christians came and told of the wrong things they were doing.

19 І багато-хто з тих, що займалися чарами, позносили книги свої та й перед усіма попалили. І злічили ціну їх, і вийшло на срібло п'ятдесят тисяч драхм.

Many of those who did witchcraft gathered their books together and burned them in front of everyone. These books were worth 50, 000 pieces of silver money.

20 Т ак могуче росло та зміцнялося Божеє Слово!

The Word of the Lord became well-known.

21 А як сповнилось це, Павло в Дусі задумав перейти Македонію та Ахаю, та й удатись у Єрусалим, говорячи: Як побуду я там, то треба мені й Рим побачити.

After this, Paul thought he would go through the countries of Macedonia and Greece. Then he would go to Jerusalem. He said, “After I have been there, I must go to the city of Rome also.”

22 Т ож він послав у Македонію двох із тих, що служили йому, Тимофія й Ераста, а сам позостався якийсь час ув Азії.

He sent two of his helpers, Timothy and Erastus, to Macedonia. Paul stayed in the countries of Asia awhile longer. The Meeting of the Silver Workmen in Ephesus

23 І розрух чималий був стався там часу того за Господню дорогу.

During that time there was much trouble about the Christians.

24 Б о один золотар, Дмитро на ім'я, що робив срібляні Артемідині храмки, та ремісникам заробіток чималий давав,

A man named Demetrius made small silver buildings for the worship of Diana. His workmen received much money for their work.

25 з громадив він їх і ще інших подібних робітників, та й промовив: Ви знаєте, мужі, що з цього ремесла заробіток ми маємо.

He called his workmen together and other men who made these small silver buildings. He said to them, “Men, you know we make much money from this work.

26 І ви бачите й чуєте, що не тільки в Ефесі, але мало не в усій Азії цей Павло збаламутив і відвернув багатенно народу, говорячи, ніби то не боги, що руками пороблені.

Now you hear that Paul has turned away many people in Ephesus as well as in Asia. He tells them that gods made with hands are not gods.

27 І не тільки оце нам загрожує, що прийде зайняття в упадок, а й храм богині великої Артеміди в ніщо зарахується, і буде зруйнована й велич тієї, що шанує її ціла Азія та цілий світ.

It could be that our work will not be respected. Not only that, the house of worship for the god of Diana will be worth nothing and her greatness will be destroyed. All the countries of Asia and the world worship her.”

28 П очувши ж оце, вони переповнились гнівом, та й стали кричати, говорячи: Артеміда ефеська велика!

They became angry when they heard this and cried out, “Great is Diana of Ephesus.”

29 І місто наповнилось заколотом. І кинулися однодушно до видовища, схопивши Павлових супутників Гая та Аристарха, македонян.

The whole city was filled with loud cries. They caught Gaius and Aristarchus. These two men from Macedonia were with Paul. They gathered around them at the meeting place in the city.

30 Я к Павло ж хотів у народ увійти, то учні його не пустили.

Paul wanted to stand in front of all the people but his followers would not let him.

31 Т акож дехто з азійських начальників, що були йому приятелі, послали до нього й просили, щоб він не вдававсь на видовище.

Some of the city leaders who were his friends told him not to go to the meeting.

32 І кожен що інше кричав, бо збори бурхливі були, і багатенно з них навіть не знали, чого ради зібралися.

All this time some were crying out one thing and some another. The meeting was all noise. Most of the people did not know why they had come together.

33 А з народу взяли Олександра, бо юдеї його висували. І Олександер дав знака рукою, і хотів виправдатися перед народом.

Then the Jews pushed Alexander to the front. Alexander held his hand up and was going to speak.

34 А коли розпізнали, що юдеянин він, то злилися всі в один голос, і годин зо дві гукали: Артеміда ефеська велика!

As soon as they saw he was a Jew, they cried out with a loud voice for two hours, “Great is Diana of Ephesus!”

35 А як писар міський заспокоїв народ, то промовив: Мужі ефеські, яка ж то людина не знає, що місто Ефес то храмовий доглядач Артеміди великої й її образу, упалого з неба?

One of the city leaders stopped the noise. He spoke, “Men of Ephesus, everyone knows our city is where the god of Diana is kept. That is the stone god that fell from the sky.

36 К оли ж цьому перечити не можна, то потрібно вам бути спокійними, і не робити необачно нічого.

Everyone knows this is true, so you must not cry out or do anything foolish.

37 А ви ж привели цих людей, що ані святокрадці, ані вашої богині не зневажили.

The men you brought here do not rob houses of worship or talk against our god.

38 О тож, як Дмитро та його ремісники мають справу на кого, то суди є на ринку й проконсули, один одного хай позивають.

If Demetrius and his workmen have something against anyone, we have special days for courts. Let them go to court.

39 А коли чогось іншого допоминаєтеся, то те вирішиться на законнім зібранні.

If you want anything else, it should be done in another meeting.

40 Б о ось є небезпека, що нас за сьогоднішній розрух оскаржити можуть, і немає жадної причини, якою могли б виправдати це зборище.

We are in danger of being asked about this trouble today. There is no good reason we can give for this meeting.”

41 ( 19-40) І, промовивши це, розпустив він громаду.

When he had said this, he told them to leave.