1 І сталося, коли почув Санваллат, і Товійя, і араб Ґешем та решта наших ворогів, що я збудував мура, і що не позосталося в ньому вилому, але до цього часу дверей у брамах я не повставляв,

It was told to Sanballat, Tobiah, Geshem the Arab, and to the rest of those who hated us that I had built the wall again. They were told that the wall had no more open places, but I had not yet set up the doors in the gates.

2 т о послав Санваллат та Ґешем до мене, говорячи: Приходь, і вмовимося разом у Кефірімі в долині Оно! А вони замишляли зробити мені зло...

So Sanballat and Geshem sent word to me, saying, “Come, let us meet together in one of the villages in the plain of Ono.” But they were planning to hurt or kill me.

3 І послав я до них послів, говорячи: Я роблю велику працю, і не можу прийти. Нащо буде перервана ця праця, як кину її та піду до вас?

So I sent men with word to them, saying, “I am doing a great work and I cannot come down. Why should the work stop while I leave it and come down to you?”

4 І посилали до мене так само чотири рази, а я відповідав їм так само.

They sent word to me four times in this way, and I gave them the same answer.

5 І так само Санваллат п'ятий раз прислав до мене слугу свого, а в руці його був відкритий лист.

Then Sanballat sent his servant to me in the same way for a fifth time, with an open letter in his hand.

6 А в ньому написане: Чується серед народів, і Ґашму говорить: Ти та юдеї замишляєте відділитися, тому то ти будуєш того мура, і хочеш бути їм за царя, за тими словами.

In it was written, “It is said among the nations, and Gashmu says that you and the Jews are planning to turn against the king. This is why you are building the wall again. It is said that you wish to be their king.

7 Т а й пророків ти понаставляв, щоб викрикували про тебе в Єрусалимі, говорячи: Цар в Юді! А тепер цар почує оці речі. Отож, приходь, і порадьмося разом!

You have also chosen men who tell what will happen to speak to the people in Jerusalem about you, saying, ‘A king is in Judah!’ Now this will be told to the king. So come now, let us meet to speak with each other.”

8 І послав я до нього, говорячи: Не було таких речей, про які ти говориш, бо з серця свого ти їх повимишляв!...

Then I sent word to him, saying, “No such things as you say have been done. You are making them up in your own mind.”

9 Б о всі вони лякали нас, говорячи: Нехай ослабнуть їхні руки з цієї праці, і не буде вона зроблена! Та тепер, о Боже, зміцни мої руки!

For they all wanted to make us afraid, thinking, “Their hands will become weak and the work will not be done.” But now, O God, strengthen my hands.

10 І я ввійшов до дому Шемаї, сина Делаї, Мегетав'їлового сина, а він був задержаний. І він сказав: Умовмося піти до Божого дому, до середини храму, і замкнемо храмові двері, бо прийдуть забити тебе, власне вночі прийдуть забити тебе...

When I went into the house of Shemaiah the son of Delaiah, son of Mehetabel, who was at home said, “Let us meet together inside the house of God, and close the doors of the Lord’s house for they are coming to kill you. They are coming to kill you at night.”

11 Т а я відказав: Чи такий чоловік, як я, має втікати? І хто є такий, як я, що ввійде до храму й буде жити? Не ввійду!

But I said, “Should a man like me run away? And could a man such as I go into the house of God to save his life? I will not go in.”

12 І пізнав я, що то не Бог послав його, коли він говорив на мене те пророцтво, а то Товійя та Санваллат підкупили його...

Then I understood that God had not sent him. He had spoken these words against me because Tobiah and Sanballat had paid him to do it.

13 Б о він був підкуплений, щоб я боявся, і зробив так, і згрішив. Це було для них на злий поговір, щоб образити мене.

He had been paid to try to make me afraid and to do as he said and sin, so they would have sinful things to say about me and put me to shame.

14 З апам'ятай же, Боже мій, Товійї та Санваллатові за цими вчинками його, а також пророчиці Ноадії та решті пророків, що страхали мене!

O my God, remember Tobiah and Sanballat by these works of theirs. And remember Noadiah and the rest of the men who tell what will happen who were trying to make me afraid. The Wall Is Finished

15 І був закінчений мур двадцятого й п'ятого дня місяця елула, за п'ятдесят і два дні.

So the wall was finished on the twenty-fifth day of the month of Elul, in fifty-two days.

16 І сталося, як почули про це всі наші вороги, та побачили всі народи, що були навколо нас, то вони впали в очах своїх та й пізнали, що ця праця була зроблена від нашого Бога!

When all those who hated us heard about it, all the nations around us were afraid and troubled. For they saw that this work had been done with the help of our God.

17 Т ими днями також шляхетні юдеї писали багато своїх листів, що йшли до Товійї, а Товійїні приходили до них.

In those days the rulers of Judah sent many letters to Tobiah, and Tobiah’s letters came to them.

18 Б о багато-хто в Юдеї були заприсяженими приятелями йому, бо він був зять Шеханії, Арахового сина, а син його Єгоханан узяв дочку Мешуллама, Берехіїного сина.

For many in Judah were joined by promise to him because he was the son-in-law of Shecaniah the son of Arah. And his son Jehohanan had married the daughter of Meshullam, son of Berechiah.

19 І говорили передо мною добре про нього, а слова мої передавали йому. Товійя посилав листи, щоб настрахати мене.

Also they spoke about Tobiah’s good works in front of me, and told my words to him. Then Tobiah sent letters to make me afraid.