Від Луки 1 ~ Luke 1

picture

1 Ч ерез те, що багато-хто брались складати оповість про справи, які стались між нами,

Many people have written about the things that have happened among us.

2 я к нам ті розповіли, хто спочатку були самовидцями й слугами Слова,

Those who saw everything from the first and helped teach the Good News have passed these things on to us.

3 т ому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодостойний Теофіле,

Dear Theophilus, I have looked with care into these things from the beginning. I have decided it would be good to write them to you one after the other the way they happened.

4 щ об пізнав ти істоту науки, якої навчився.

Then you can be sure you know the truth about the things you have been taught. An Angel Tells of the Birth of John the Baptist

5 З а днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я Захарій, з денної черги Авія, та дружина його із дочок Ааронових, а ім'я їй Єлисавета.

When Herod was king of the country of Judea, there was a Jewish religious leader named Zacharias. He worked for Abijah. His wife was of the family group of Aaron. Her name was Elizabeth.

6 І обоє вони були праведні перед Богом, бездоганно сповняючи заповіді й постанови Господні.

They were right with God and obeyed the Jewish Law and did what the Lord said to do.

7 А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, та й віку старого обоє були.

They had no children because Elizabeth was not able to have a child. Both of them were older people.

8 І ось раз, як у порядку своєї черги він служив перед Богом,

Zacharias was doing his work as a religious leader for God.

9 з а звичаєм священства, жеребком йому випало до Господнього храму ввійти й покадити.

The religious leaders were given certain kinds of work to do. Zacharias was chosen to go to the house of God to burn special perfume.

10 П ід час же кадіння вся безліч народу молилась знадвору.

Many people stood outside praying during the time the special perfume was burning.

11 І з'явивсь йому Ангол Господній, ставши праворуч кадильного жертівника.

Zacharias saw an angel of the Lord standing on the right side of the altar where the special perfume was burning.

12 І стривоживсь Захарій, побачивши, і острах на нього напав.

When he saw the angel, Zacharias was troubled and afraid.

13 А Ангол до нього промовив: Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружина твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому ймення Іван.

The angel said to him, “Zacharias, do not be afraid. Your prayer has been heard. Your wife Elizabeth will give birth to a son. You are to name him John.

14 І він буде на радість та втіху тобі, і з його народження багато-хто втішаться.

You will be glad and have much joy. Many people will be happy because he is born.

15 Б о він буде великий у Господа, ні вина, ні п'янкого напою не питиме, і наповниться Духом Святим ще з утроби своєї матері.

He will be great in the sight of the Lord and will never drink wine or any strong drink. Even from his birth, he will be filled with the Holy Spirit.

16 І багато синів із Ізраїля він наверне до їхнього Господа Бога.

Many of the Jews will be turned to the Lord their God by him.

17 І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, щоб серця батьків привернути до дітей, і неслухняних до мудрости праведних, щоб готових людей спорядити для Господа.

He will be the one to go in the spirit and power of Elijah before Christ comes. He will turn the hearts of the fathers back to their children. He will teach those who do not obey to be right with God. He will get people ready for the Lord.” Zacharias Does Not Believe the Angel

18 І промовив Захарій до Ангола: Із чого пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похилого віку...

Zacharias said to the angel, “How can I know this for sure? I am old and my wife is old also.”

19 А Ангол прорік йому в відповідь: Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене послано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Новину.

The angel said to him, “My name is Gabriel. I stand near God. He sent me to talk to you and bring to you this good news.

20 І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться часу свого!

See! You will not be able to talk until the day this happens. It is because you did not believe my words. What I said will happen at the right time.”

21 А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого забаривсь він у храмі.

The people outside were waiting. They were surprised and wondered why Zacharias stayed so long in the house of God.

22 К оли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки їм давав, і залишився німий...

When he came out, he could not talk to them. They knew he had seen something special from God while he was in the house of God. He tried to talk to them with his hands but could say nothing.

23 І як дні його служби скінчились, він вернувся до дому свого.

When his days of working in the house of God were over, he went to his home. The Lord Did What He Promised

24 А після тих днів зачала його дружина Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи:

Some time later Elizabeth knew she was to become a mother. She kept herself hidden for five months. She said,

25 Т ак для мене Господь учинив за тих днів, коли зглянувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми!

“This is what the Lord has done for me. He has looked on me and has taken away my shame from among men.” Gabriel Speaks to Mary

26 А шостого місяця від Бога був посланий Ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я Назарет,

Six months after Elizabeth knew she was to become a mother, Gabriel was sent from God to Nazareth. Nazareth was a town in the country of Galilee.

27 д о діви, що заручена з мужем була, на ім'я йому Йосип, із дому Давидового, а ім'я діві Марія.

He went to a woman who had never had a man. Her name was Mary. She was promised in marriage to a man named Joseph. Joseph was of the family of David.

28 І , ввійшовши до неї, промовив: Радій, благодатная, Господь із тобою! Ти благословенна між жонами!

The angel came to her and said, “You are honored very much. You are a favored woman. The Lord is with you. You are chosen from among many women.”

29 В она ж затривожилась словом, та й стала роздумувати, що б то значило це привітання.

When she saw the angel, she was troubled at his words. She thought about what had been said.

30 А Ангол промовив до неї: Не бійся, Маріє, бо в Бога благодать ти знайшла!

The angel said to her, “Mary, do not be afraid. You have found favor with God.

31 І ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус.

See! You are to become a mother and have a Son. You are to give Him the name Jesus.

32 В ін же буде Великий, і Сином Всевишнього званий, і Господь Бог дасть Йому престола Його батька Давида.

He will be great. He will be called the Son of the Most High. The Lord God will give Him the place where His early father David sat.

33 І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця.

He will be King over the family of Jacob forever and His nation will have no end.”

34 А Марія озвалась до Ангола: Як же станеться це, коли мужа не знаю?...

Mary said to the angel, “How will this happen? I have never had a man.”

35 І Ангол промовив у відповідь їй: Дух Святий злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе, через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий!

The angel said to her, “The Holy Spirit will come on you. The power of the Most High will cover you. The holy Child you give birth to will be called the Son of God.

36 А ото твоя родичка Єлисавета і вона зачала в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.

“See, your cousin Elizabeth, as old as she is, is going to give birth to a child. She was not able to have children before, but now she is in her sixth month.

37 Б о для Бога нема неможливої жадної речі!

For God can do all things.”

38 А Марія промовила: Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм! І відійшов Ангол від неї.

Then Mary said, “I am willing to be used of the Lord. Let it happen to me as you have said.” Then the angel went away from her. Mary Visits Elizabeth

39 Т ими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську околицю, у місто Юдине.

At once Mary went from there to a town in the hill country of Judea.

40 І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоровила Єлисавету.

She went to the house of Zacharias to see Elizabeth.

41 К оли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпотала дитина в утробі її. І Єлисавета наповнилась Духом Святим,

When Elizabeth heard Mary speak, the baby moved in her body. At the same time Elizabeth was filled with the Holy Spirit.

42 і скрикнула голосом гучним, та й прорекла: Благословенна Ти між жонами, і благословенний Плід утроби твоєї!

Elizabeth spoke in a loud voice, “You are honored among women! Your Child is honored!

43 І звідкіля мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?

Why has this happened to me? Why has the mother of my Lord come to me?

44 Б о як тільки в вухах моїх голос привіту твого забринів, від радощів затріпотала дитина в утробі моїй!

As soon as I heard your voice, the baby in my body moved for joy.

45 Б лаженна ж та, що повірила, бо сповниться проречене їй від Господа!

You are happy because you believed. Everything will happen as the Lord told you it would happen.” Mary’s Song of Thanks

46 А Марія промовила: Величає душа моя Господа,

Then Mary said, “My heart sings with thanks for my Lord.

47 і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,

And my spirit is happy in God, the One Who saves from the punishment of sin.

48 щ о зглянувся Він на покору Своєї раби, бо ось від часу цього всі роди мене за блаженну вважатимуть,

The Lord has looked on me, His servant-girl and one who is not important. But from now on all people will honor me.

49 б о велике вчинив мені Потужний! Його ж Імення святе,

He Who is powerful has done great things for me. His name is holy.

50 і милість Його з роду в рід на тих, хто боїться Його!

The loving-kindness of the Lord is given to the people of all times who honor Him.

51 В ін показує міць Свого рамена, розпорошує тих, хто пишається думкою серця свого!

He has done powerful works with His arm. He has divided from each other those who have pride in their hearts.

52 В ін могутніх скидає з престолів, підіймає покірливих,

He has taken rulers down from their thrones. He has put those who are in a place that is not important to a place that is important.

53 у довольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чим!

He has filled those who are hungry with good things. He has sent the rich people away with nothing.

54 П ригорнув Він Ізраїля, Свого слугу, щоб милість згадати,

He has helped Israel His servant. This was done to remember His loving-kindness.

55 я к прорік був Він нашим отцям, Аврааму й насінню його аж повіки!

He promised He would do this to our early fathers and to Abraham and to his family forever.”

56 І залишалась у неї Марія щось місяців зо три, та й вернулась до дому свого.

Mary stayed with Elizabeth about three months. Then she went to her own home. The Birth of John the Baptist

57 А Єлисаветі настав час родити, і сина вона породила.

When the time came, Elizabeth gave birth to a son.

58 І почули сусіди й родина її, що Господь Свою милість велику на неї послав, та й утішалися разом із нею.

Her neighbors and family heard how the Lord had shown loving-kindness to her. They were happy for her.

59 І сталося восьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йменням батька його Захарій.

On the eighth day they did the religious act of the Jews on the child. They named him Zacharias, after his father.

60 І озвалася мати його та й сказала: Ні, нехай названий буде Іван!

But his mother said, “No! His name is John.”

61 А до неї сказали: Таж у родині твоїй нема жадного, який названий був тим ім'ям!

They said to her, “No one in your family has that name.”

62 І кивали до батька його, як хотів би назвати його?

Then they talked to his father with their hands to find out what he would name the child.

63 П опросивши ж табличку, написав він слова: Іван імення йому. І всі дивувались.

He asked for something to write on. He wrote, “His name is John.” They were all surprised and wondered about it.

64 І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, і він став говорити, благословляючи Бога!

Zacharias was able to talk from that time on and he gave thanks to God.

65 І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верховинах юдейських пронеслася чутка про це все...

All those who lived near them were afraid. The news of what had happened was told through all the hill country of Judea.

66 А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: Чим то буде дитина оця?... І Господня рука була з нею.

And all who heard those words remembered them and said, “What is this child going to be?” For the hand of the Lord was on him. Zacharias’ Song of Thanks to God

67 Й ого ж батько Захарій наповнився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:

Zacharias, the father of John, was filled with the Holy Spirit. He told what was going to happen, saying,

68 Б лагословенний Господь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!

“Let us thank the Lord God of Israel. He has bought His people and made them free.

69 В ін ріг спасіння підніс нам у домі Давида, Свого слуги,

He has raised up from the family of David One Who saves people from the punishment of their sins.

70 я к був заповів відвіку устами святих пророків Своїх,

His holy early preachers told us this long ago.

71 щ о від ворогів наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,

God told us that we should be saved from those who hate us and from all those who work against us.

72 щ о вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,

He would show loving-kindness to our early fathers. He would remember His holy promise.

73 щ о дотримає й нам ту присягу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю нашому,

God promised this to our early father Abraham.

74 щ об ми, визволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому

He promised that we would be saved from those who hate us and that we might worship Him without being afraid.

75 у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.

We can be holy and right with God all the days of our life.

76 Т и ж, дитино, станеш пророком Всевишнього, бо будеш ходити перед Господом, щоб дорогу Йому приготувати,

“And you, my son, will be the one who speaks for the Most High. For you will go before the Lord to make the way ready for Him.

77 щ об народу Його дати пізнати спасіння у відпущенні їхніх гріхів,

You will tell His people how to be saved from the punishment of sin by being forgiven of their sins.

78 ч ерез велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,

Because the heart of our God is full of loving-kindness for us, a light from heaven will shine on us.

79 щ об світити всім тим, хто перебуває в темряві й тіні смертельній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру!

It will give light to those who live in darkness and are under the shadow of death. It will lead our feet in the way of peace.”

80 А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебувала в пустинях до дня свого з'явлення перед Ізраїлем.

The child grew and became strong in spirit. He lived in a desert until the day he started to preach to the Jews.