1 М олитва вбогого, коли він слабне та перед Господнім лицем виливає мову свою. (102-2) Господи, вислухай молитву мою, і благання моє нехай дійде до Тебе!

Hear my prayer, O Lord! Let my cry for help come to You.

2 ( 102-3) Не ховай від мене обличчя Свого, в день недолі моєї схили Своє ухо до мене, в день благання озвися небавом до мене!

Do not hide Your face from me in the day of my trouble. Turn Your ear to me. Hurry to answer me in the day when I call.

3 ( 102-4) Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої немов висохли в огнищі...

For my days go up in smoke. And my bones are burned as with fire.

4 ( 102-5) Як трава та побите та висохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій...

My heart is crushed and dried like grass. And I forget to eat my food.

5 ( 102-6) Від зойку стогнання мого прилипли до тіла мого мої кості...

I am nothing but skin and bones because of my loud cries.

6 ( 102-7) Уподобився я пеликанові пустині, я став, як той пугач руїн!

I am like a pelican in the desert. I am like an owl of the waste places.

7 ( 102-8) Я безсонний, і став, немов пташка самотня на дасі...

I lie awake. And I feel like a bird alone on the roof.

8 ( 102-9) Увесь день ображають мене вороги мої, ті, хто з мене кепкує, заприсяглись проти мене!

Those who hate me have made it hard for me all day long. Those who are angry with me curse my name.

9 ( 102-10) і попіл я їм, немов хліб, а напої свої із плачем перемішую,

For I have eaten ashes like bread and have mixed my drink with tears,

10 ( 102-11) через гнів Твій та лютість Твою, бо підняв був мене Ти та й кинув мене...

because of Your great anger. For You have lifted me up and thrown me away.

11 ( 102-12) Мої дні як похилена тінь, а я сохну, немов та трава!

My days are like the evening shadow. I dried up like grass.

12 ( 102-13) А Ти, Господи, будеш повік пробувати, а пам'ять Твоя з роду в рід.

But You and Your name, O Lord, will always be forever and to all people for all time.

13 ( 102-14) Ти встанеш та змилуєшся над Сіоном, бо час учинити йому милосердя, бо прийшов речінець,

You will rise up and have loving-pity on Zion. For it is time to show favor to her. The set time has come.

14 ( 102-15) бо раби Твої покохали й каміння його, і порох його полюбили!

For Your servants respect her stones and show pity for her dust.

15 ( 102-16) і будуть боятись народи Господнього Ймення, а всі земні царі слави Твоєї.

The nations will fear the name of the Lord. All the kings of the earth will fear Your shining-greatness.

16 ( 102-17) Бо Господь побудує Сіона, появиться в славі Своїй.

For the Lord has built up Zion. He will come in His shining-greatness.

17 ( 102-18) До молитви забутих звернеться Він, і молитви їхньої не осоромить.

He will answer the prayer of those in need. He will not turn from their prayer.

18 ( 102-19) Запишеться це поколінню майбутньому, і народ, який створений буде, хвалитиме Господа,

This will be written for the children-to-come. So a people not yet born may give thanks to the Lord.

19 ( 102-20) бо споглянув Він із високости святої Своєї, Господь зорив на землю з небес,

For He looked down from His holy place. He watched the earth from heaven,

20 ( 102-21) щоб почути зідхання ув'язненого, щоб на смерть прирокованих визволити,

to hear the loud cries of those in prison and to set free those who are being sent to death.

21 ( 102-22) щоб розповідати про Ймення Господнє в Сіоні, а в Єрусалимі про славу Його,

So the name of the Lord will be made known in Zion and His praise in Jerusalem,

22 ( 102-23) коли разом зберуться народи й держави служити Господеві.

when the people gather together and the nations gather to serve the Lord.

23 ( 102-24) Мою силу в дорозі Він виснажив, дні мої скоротив...

He has taken away my strength. He has taken days from my life.

24 ( 102-25) Я кажу: Боже мій, не бери Ти мене в половині днів моїх! Твої роки на вічні віки.

I said, “O my God, do not take me away when my days are only half done. Your years go on to all people of all time.

25 ( 102-26) Колись землю Ти був заклав, а небо то чин Твоїх рук,

You made the earth in the beginning. You made the heavens with Your hands.

26 ( 102-27) позникають вони, а Ти будеш стояти... і всі вони, як одежа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання, і минуться вони...

They will be destroyed but You will always live. They will all become old as clothing becomes old. You will change them like a coat. And they will be changed,

27 ( 102-28) Ти ж Той Самий, а роки Твої не закінчаться!

but You are always the same. Your years will never end.

28 ( 102-29) Сини Твоїх рабів будуть жити, а їхнє насіння стоятиме міцно перед обличчям Твоїм!

The children of those who work for You will live on. And their children will be set before You.”