1 ( 28-69) Оце слова заповіту, що наказав був Господь Мойсеєві скласти з Ізраїлевими синами в моавському краї, окрім того заповіту, що склав був із ними на Хориві.

These are the words of the agreement the Lord told Moses to make with the people of Israel in the land of Moab, as well as the agreement He had made with them at Mount Sinai.

2 ( 29-1) І скликав Мойсей усього Ізраїля та й сказав їм: Ви бачили все, що зробив був Господь на ваших очах в єгипетськім краї фараонові, і всім рабам його та всьому його краєві,

Moses called all Israel and said to them, “You have seen all the Lord did in front of you in the land of Egypt to Pharaoh and all his servants and all his land.

3 ( 29-2) ті великі випробування, що бачили очі твої, ті великі ознаки та чуда,

You have seen great tests and powerful works.

4 ( 29-3) та не дав вам Господь серця, щоб пізнати, і очей, щоб бачити, і ушей, щоб слухати, аж до дня цього.

Yet to this day the Lord has not given you a heart to know, or eyes to see, or ears to hear.

5 ( 29-4) І провадив я вас сорок літ пустинею, не зужилися одежі ваші на вас, а чобіт твій не зужився на твоїй нозі.

I have led you forty years in the desert. Your clothes did not wear out. And your shoes did not wear out on your feet.

6 ( 29-5) Не їли ви хліба, і вина та п'янкого напою не пили ви, щоб пізнати, що Я Господь, Бог ваш.

You did not eat bread, or drink wine or strong drink, so you might know that I am the Lord your God.

7 ( 29-6) А коли ви прийшли до цього місця, то вийшов був навперейми вас на війну Сигон, цар хешбонський, та Оґ, цар башанський, і побили ми їх,

When you came to this place, Sihon the king of Heshbon and Og the king of Bashan came to meet us to fight. But we won the fight.

8 ( 29-7) і забрали ми їхній край, та й дали його на спадок Рувимовим та Ґадовим та половині племени Манасіїного.

We took their land and gave it as a gift to the Reubenites, the Gadites, and the half family group of Manasseh.

9 ( 29-8) Додержуй же слів цього заповіту, і виконуй їх, щоб мали ви поводження в усьому, що будете робити.

So be careful to keep the words of this agreement and obey them so all that you do will go well.

10 ( 29-9) Ви стоїте сьогодні всі перед лицем Господа, Бога вашого: голови ваші, племена ваші, старші ваші та урядники ваші, усякий Ізраїлів муж,

“Today you all stand before the Lord your God, you, your rulers, your families, your leaders, all the men of Israel,

11 ( 29-10) діти ваші, ваші жінки та твій приходько, що посеред таборів твоїх від колія дров твоїх аж до черпача твоєї води,

your children, your wives, the stranger who is among your tents, from the one who cuts your wood to the one who gets your water.

12 ( 29-11) щоб ти ввійшов у заповіт Господа, Бога свого, та в клятву Його, що Господь, Бог твій, сьогодні складає з тобою,

You are here to take part in the agreement with the Lord your God, and in His promise which the Lord your God is making with you today.

13 ( 29-12) щоб поставити сьогодні тебе народом для Себе, а Він буде тобі Богом, як Він говорив був тобі, і як присягнув був батькам твоїм, Авраамові, Ісакові та Якову.

So today He will make you His people. He will be your God, just as He told you and as He promised your fathers, Abraham, Isaac and Jacob.

14 ( 29-13) І не з вами самими я складаю цього заповіта та цю клятву,

“I am not making this agreement and this promise with you alone.

15 ( 29-14) але теж і з тим, хто тут з нами сьогодні стоїть перед лицем Господа, Бога нашого, так і з тим, хто сьогодні не з нами тут.

I am making them with those who stand here with us today before the Lord our God, and with those who are not here with us today.

16 ( 29-15) Бо ви знаєте, що ми сиділи були в єгипетськім краї, і що ми проходили серед тих народів, які ви перейшли,

You know how we lived in the land of Egypt, and how we passed through the land of the nations on our way here.

17 ( 29-16) І ви бачили їхні огиди та їхніх бовванів, дерево та камінь, срібло та золото, що з ними.

You have seen their sinful things and their gods of wood, stone, silver and gold, which they had with them.

18 ( 29-17) Стережіться, щоб не був серед вас чоловік або жінка, або рід, або плем'я, що серце його сьогодні відвертається від Господа, Бога нашого, щоб піти служити богам цих народів, щоб не був серед вас корінь, що вирощує їдь та полин,

Be careful not to have any man or woman or family or group among you whose heart turns away from the Lord our God today to go and worship the gods of those nations. Do not let there be a root among you giving poison fruit and bad-tasting plants.

19 ( 29-18) щоб не було, що коли він почує слова цього прокляття, то поблагословиться в серці своїм, говорячи: Мир буде мені, хоч і ходитиму в сваволі свого серця. Тоді загине і напоєний, і спрагнений.

When one hears the words of this curse, he will say in his pride, ‘I have peace even though I am strong-willed in my heart.’ This will destroy the land that is watered along with the dry land.

20 ( 29-19) Не захоче Господь простити йому, бо тоді запалиться Господній гнів та лютість Його на цього чоловіка, і буде лежати на ньому все прокляття, написане в цій книзі, і Господь витре ім'я його з-під неба.

The Lord will never be willing to forgive him. But the Lord will be jealous and His anger will burn against that man. Every curse written in this book will be upon him. And the Lord will take out his name from under heaven.

21 ( 29-20) І відділить його Господь на зло від усіх Ізраїлевих племен, згідно з усіма прокляттями заповіту, написаного в цій книзі Закону.

The Lord will set him apart for trouble from all the families of Israel, with all the curses of the agreement which are written in this book of the Law.

22 ( 29-21) І скаже останнє покоління, ваші сини, що постануть за вами, і чужий, що прийде з далекої країни, і побачить порази цього Краю та його хвороби, які пошле Господь на нього:

“The children to come, your sons who grow up after you, and the stranger who comes from a land far away, will see the troubles and diseases the Lord has sent upon the land. And they will say,

23 ( 29-22) сірка та сіль, погорілище уся земля його, не буде вона засіювана, і не пустить рослин, і не зійде на ній жодна трава, як по знищенні Содому та Гомори, Адми та Цевоїму, що поруйнував був Господь у гніві Своїм та в люті Своїй.

‘The whole land is sulphur and salt, a burning waste, not planted and not giving any plants, and no grass grows in it. It is like Sodom and Gomorrah, Admah and Zeboiim, which the Lord destroyed in His anger.’

24 ( 29-23) І скажуть усі ті народи: Для чого Господь зробив так цьому Краєві? Що то за горіння цього великого гніву?

All the nations will say, ‘Why has the Lord done this to this land? Why was He so angry?’

25 ( 29-24) І скажуть: За те, що вони покинули заповіта Господа, Бога своїх батьків, якого Він склав був із ними, коли виводив їх з єгипетського краю.

Then men will say, ‘It is because they did not keep the agreement of the Lord, the God of their fathers, which He made with them when He brought them out of the land of Egypt.

26 ( 29-25) І вони пішли, і служили іншим богам, і вклонялися їм, богам, що не знали їх, і що Він не приділив їм.

They went and served other gods and worshiped them, gods they had not known and whom He had not given to them.

27 ( 29-26) І запалився Господній гнів на цей Край, щоб навести на нього все прокляття, написане в цій книзі.

So the anger of the Lord burned against that land. Every curse was brought upon it that is written in this book.

28 ( 29-27) І вирвав їх Господь з-над цієї землі в гніві, і в люті, і в великім обуренні, та й кинув їх до іншого краю, як цього дня.

The Lord drove them from their land in much anger. And He sent them into another land, as it is today.’

29 ( 29-28) Закрите те, що є Господа, Бога нашого, а відкрите наше та наших синів аж навіки, щоб виконувати всі слова цього Закону.

“The secret things belong to the Lord our God. But the things that are made known belong to us and to our children forever, so we may obey all the words of this Law.