1 О сь усе оце бачило око моє, чуло ухо моє, та й усе зауважило...

“See, my eye has seen all this. My ear has heard and understood it.

2 Я к знаєте ви знаю й я, я не нижчий від вас,

What you know I also know. I am not less than you.

3 і я говоритиму до Всемогутнього, і переконувати хочу Бога!

“But I wish to speak to the All-powerful. I want to argue with God.

4 Т а неправду куєте тут ви, лікарі непутящі ви всі!

But you cover things with lies. You are doctors of no worth.

5 О , коли б ви насправді мовчали, то вам це за мудрість було б!...

If only you would be quiet, and that would show your wisdom!

6 П ослухайте но переконань моїх: і вислухайте заперечення уст моїх.

Hear what I think. Listen to the arguing of my lips.

7 Ч и будете ви говорити неправду про Бога, чи будете ви говорити оману про Нього?

Will you say what is not true for God? Will you lie for Him?

8 Ч и будете ви уважати на Нього? Чи за Бога на прю постаєте?

Will you show favor for Him? Will you argue for God?

9 Ч и добре, що вас Він дослідить? Чи як з людини сміються, так будете ви насміхатися з Нього?

Will it be well when He tests you? Or do you lie to Him as one lies to a man?

10 Н асправді Він вас покарає, якщо будете ви потурати таємно особі!

For sure He will speak strong words to you if you show favor in secret.

11 Ч и ж велич Його не настрашує вас, і не нападає на вас Його страх?

Will not His great power make you afraid? Will not the fear of Him come upon you?

12 В аші нагадування це прислів'я із попелу, ваші башти це глиняні башти!

Your wise sayings are sayings of ashes. Your strength is the strength of clay.

13 М овчіть передо мною, а я говоритиму, і нехай щобудь прийде на мене!

“Be quiet so that I may speak. Then let come on me what will.

14 Н ащо дертиму я своє тіло зубами своїми, а душу свою покладу в свою руку?

Why should I take my flesh in my teeth, and put my life in my hands?

15 О сь Він мене вб'є, і я надії не матиму, але перед обличчям Його про дороги свої сперечатися буду!

Even though He would kill me, yet I will trust in Him. I will argue my ways to His face.

16 І це мені буде спасінням, бо перед обличчя Його не підійде безбожний.

This will save me, for a sinful man may not come to Him.

17 Н аправду послухайте слова мого, а моє це освідчення в ваших ушах нехай буде.

Be careful to listen to my words. Let what I say fill your ears.

18 О сь я суд спорядив, бо я справедливий, те знаю!

See, I am ready to tell everything, and all will know I am right.

19 Х то той, що буде зо мною провадити прю? Бо тепер я замовк би й помер би...

Who will talk against me? For then I would be quiet and die.

20 Т ільки двох цих речей не роби Ти зо мною, тоді від обличчя Твого я не буду ховатись:

“Only two things I ask of You, and then I will not hide from Your face.

21 в іддали Свою руку від мене, а Твій страх хай мене не жахає!...

Take Your hand from me, and do not let the fear of You make me so afraid.

22 Т оді клич, а я відповідатиму, або я говоритиму, Ти ж мені відповідь дай!

Then call, and I will answer. Or let me speak, and You answer me.

23 С кільки в мене провин та гріхів? Покажи Ти мені мій переступ та гріх мій!

How many are my sins and wrong-doings? Help me to know my wrong-doing and sin.

24 Ч ому Ти ховаєш обличчя Своє і вважаєш мене Собі ворогом?

Why do You hide Your face, and think of me as one who hates You?

25 Ч и Ти будеш страхати завіяний вітром листок? Чи Ти соломину суху будеш гнати?

Will You make a wind-blown leaf afraid? Will You go after the dry parts of a grain-field that have no worth?

26 Б о Ти пишеш на мене гіркоти й провини мого молодечого віку даєш на спадок мені,

For You write bitter things against me. You punish me for the sins I did when I was young.

27 і в кайдани заковуєш ноги мої, і всі дороги мої стережеш, назирці ходиш за мною,

You put chains on my feet, and watch everything I do. You let me walk only so far.

28 і він розпадається, мов та трухлявина, немов та одежа, що міль її з'їла!...

I am wasting away like a piece of dead wood, like clothing eaten by the moth.