1 О сь усе оце бачило око моє, чуло ухо моє, та й усе зауважило...

“Meus olhos viram tudo isso, meus ouvidos o ouviram e entenderam.

2 Я к знаєте ви знаю й я, я не нижчий від вас,

O que vocês sabem, eu também sei; não sou inferior a vocês.

3 і я говоритиму до Всемогутнього, і переконувати хочу Бога!

Mas desejo falar ao Todo-poderoso e defender a minha causa diante de Deus.

4 Т а неправду куєте тут ви, лікарі непутящі ви всі!

Vocês, porém, me difamam com mentiras; todos vocês são médicos que de nada valem!

5 О , коли б ви насправді мовчали, то вам це за мудрість було б!...

Se tão-somente ficassem calados, mostrariam sabedoria.

6 П ослухайте но переконань моїх: і вислухайте заперечення уст моїх.

Escutem agora o meu argumento; prestem atenção à réplica de meus lábios.

7 Ч и будете ви говорити неправду про Бога, чи будете ви говорити оману про Нього?

Vocês vão falar com maldade em nome de Deus? Vão falar enganosamente a favor dele?

8 Ч и будете ви уважати на Нього? Чи за Бога на прю постаєте?

Vão revelar parcialidade por ele? Vão defender a causa a favor de Deus?

9 Ч и добре, що вас Він дослідить? Чи як з людини сміються, так будете ви насміхатися з Нього?

Tudo iria bem se ele os examinasse? Vocês conseguiriam enganá-lo como podem enganar os homens?

10 Н асправді Він вас покарає, якщо будете ви потурати таємно особі!

Com certeza ele os repreenderia se, no íntimo, vocês fossem parciais.

11 Ч и ж велич Його не настрашує вас, і не нападає на вас Його страх?

O esplendor dele não os aterrorizaria? O pavor dele não cairia sobre vocês?

12 В аші нагадування це прислів'я із попелу, ваші башти це глиняні башти!

As máximas que vocês citam são provérbios de cinza; suas defesas não passam de barro.

13 М овчіть передо мною, а я говоритиму, і нехай щобудь прийде на мене!

“Aquietem-se e deixem-me falar, e aconteça comigo o que acontecer.

14 Н ащо дертиму я своє тіло зубами своїми, а душу свою покладу в свою руку?

Por que me ponho em perigo e tomo a minha vida em minhas mãos?

15 О сь Він мене вб'є, і я надії не матиму, але перед обличчям Його про дороги свої сперечатися буду!

Embora ele me mate, ainda assim esperarei nele; certo é que defenderei os meus caminhos diante dele.

16 І це мені буде спасінням, бо перед обличчя Його не підійде безбожний.

Aliás, será essa a minha libertação, pois nenhum ímpio ousaria apresentar-se a ele!

17 Н аправду послухайте слова мого, а моє це освідчення в ваших ушах нехай буде.

Escutem atentamente as minhas palavras; que os seus ouvidos acolham o que eu digo.

18 О сь я суд спорядив, бо я справедливий, те знаю!

Agora que preparei a minha defesa, sei que serei justificado.

19 Х то той, що буде зо мною провадити прю? Бо тепер я замовк би й помер би...

Haverá quem me acuse? Se houver, ficarei calado e morrerei.

20 Т ільки двох цих речей не роби Ти зо мною, тоді від обличчя Твого я не буду ховатись:

“Concede-me só estas duas coisas, ó Deus, e não me esconderei de ti:

21 в іддали Свою руку від мене, а Твій страх хай мене не жахає!...

Afasta de mim a tua mão, e não mais me assustes com os teus terrores.

22 Т оді клич, а я відповідатиму, або я говоритиму, Ти ж мені відповідь дай!

Chama-me, e eu responderei, ou deixa-me falar, e tu responderás.

23 С кільки в мене провин та гріхів? Покажи Ти мені мій переступ та гріх мій!

Quantos erros e pecados cometi? Mostra-me a minha falta e o meu pecado.

24 Ч ому Ти ховаєш обличчя Своє і вважаєш мене Собі ворогом?

Por que escondes o teu rosto e me consideras teu inimigo?

25 Ч и Ти будеш страхати завіяний вітром листок? Чи Ти соломину суху будеш гнати?

Atormentarás uma folha levada pelo vento? Perseguirás a palha?

26 Б о Ти пишеш на мене гіркоти й провини мого молодечого віку даєш на спадок мені,

Pois fazes constar contra mim coisas amargas e me fazes herdar os pecados da minha juventude.

27 і в кайдани заковуєш ноги мої, і всі дороги мої стережеш, назирці ходиш за мною,

Acorrentas os meus pés e vigias todos os meus caminhos, pondo limites aos meus passos.

28 і він розпадається, мов та трухлявина, немов та одежа, що міль її з'їла!...

“Assim o homem se consome como coisa podre, como a roupa que a traça vai roendo.