1 М ертві мухи псують та зашумовують оливу мироварника, так трохи глупоти псує мудрість та славу.

Assim como a mosca morta produz mau cheiro e estraga o perfume, também um pouco de insensatez pesa mais que a sabedoria e a honra.

2 С ерце мудрого тягне праворуч, а серце безумного ліворуч.

O coração do sábio se inclina para o bem, mas o coração do tolo, para o mal.

3 К оли нерозумний і прямою дорогою йде, йому серця бракує, і всім він говорить, що він нерозумний.

Mesmo quando anda pelo caminho, o tolo age sem o mínimo bom senso e mostra a todos que não passa de tolo.

4 К оли гнів володаря стане на тебе, не лишай свого місця, бо лагідність доводить до прощення навіть великих провин.

Se a ira de uma autoridade se levantar contra você, não abandone o seu posto; a tranqüilidade evita grandes erros.

5 Є зло, що я бачив під сонцем, мов помилка, що повстає від володаря:

Há outro mal que vi debaixo do sol, um erro cometido pelos que governam:

6 н а великих висотах глупота буває поставлена, а багаті сидять у низині!

tolos são postos em cargos elevados, enquanto ricos ocupam cargos inferiores.

7 Я бачив на конях рабів, князі ж пішки ходили, немов ті раби...

Tenho visto servos andando a cavalo, e príncipes andando a pé, como servos.

8 Х то яму копає, той в неї впаде, а хто валить мура, того гадина вкусить.

Quem cava um poço cairá nele; quem derruba um muro será picado por uma cobra.

9 Х то зносить каміння, пораниться ним; хто дрова рубає, загрожений ними.

Quem arranca pedras, com elas se ferirá; quem racha lenha se arrisca.

10 Я к залізо ступіє, й хтось леза не вигострить, той мусить напружити свою силу, та мудрість зарадить йому!

Se o machado está cego e sua lâmina não foi afiada, é preciso golpear com mais força; agir com sabedoria assegura o sucesso.

11 К оли вкусить гадюка перед закляттям, тоді ворожбит не потрібний.

Se a cobra morder antes de ser encantada, para que servirá o encantador?

12 С лова з уст премудрого милість, а губи безумного нищать його:

As palavras do sábio lhe trazem benefícios, mas os lábios do insensato o destroem.

13 п очаток слів його уст глупота, а кінець його уст зле шаленство.

No início as suas palavras são mera tolice, mas no final são loucura perversa.

14 Н ерозумний говорить багато, та не знає людина, що буде; а що буде по ньому, хто скаже йому?

Embora o tolo fale sem parar, ninguém sabe o que está para vir; quem poderá dizer a outrem o que lhe acontecerá depois?

15 В томляє безумного праця його, бо не знає й дороги до міста.

O trabalho do tolo o deixa tão exausto que ele nem consegue achar o caminho de casa.

16 Г оре, краю, тобі, коли цар твій хлопчина, а владики твої спозаранку їдять!

Pobre da terra cujo rei é jovem demais e cujos líderes fazem banquetes logo de manhã.

17 Щ асливий ти, краю, коли син шляхетних у тебе царем, а владики твої своєчасно їдять, як ті мужі, а не як п'яниці!

Feliz é a terra cujo rei é de origem nobre, e cujos líderes comem no devido tempo para recuperar as forças, e não para embriagar-se.

18 В ід лінощів валиться стеля, а з опущення рук тече дах.

Por causa da preguiça, o telhado se enverga; por causa das mãos indolentes, a casa tem goteiras.

19 Г остину справляють для радощів, і вином веселиться життя, а за срібло все це можна мати.

O banquete é feito para divertir, e o vinho torna a vida alegre, mas isso tudo se paga com dinheiro.

20 Н авіть у думці своїй не злослов на царя, і в спальні своїй не кляни багача, небесний бо птах віднесе твою мову, а крилатий розкаже про слово твоє...

Nem em pensamento insulte o rei! Nem mesmo em seu quarto amaldiçoe o rico! Porque uma ave do céu poderá levar as suas palavras, e seres alados poderão divulgar o que você disser.