1 М ертві мухи псують та зашумовують оливу мироварника, так трохи глупоти псує мудрість та славу.

Dead flies cause the oil of the perfumer to send forth an evil odor; so doth a little folly outweigh wisdom and honor.

2 С ерце мудрого тягне праворуч, а серце безумного ліворуч.

A wise man's heart is at his right hand; but a fool's heart at his left.

3 К оли нерозумний і прямою дорогою йде, йому серця бракує, і всім він говорить, що він нерозумний.

Yea also, when the fool walketh by the way, his understanding faileth him, and he saith to every one that he is a fool.

4 К оли гнів володаря стане на тебе, не лишай свого місця, бо лагідність доводить до прощення навіть великих провин.

If the spirit of the ruler rise up against thee, leave not thy place; for gentleness allayeth great offences.

5 Є зло, що я бачив під сонцем, мов помилка, що повстає від володаря:

There is an evil which I have seen under the sun, as it were an error which proceedeth from the ruler:

6 н а великих висотах глупота буває поставлена, а багаті сидять у низині!

folly is set in great dignity, and the rich sit in a low place.

7 Я бачив на конях рабів, князі ж пішки ходили, немов ті раби...

I have seen servants upon horses, and princes walking like servants upon the earth.

8 Х то яму копає, той в неї впаде, а хто валить мура, того гадина вкусить.

He that diggeth a pit shall fall into it; and whoso breaketh through a wall, a serpent shall bite him.

9 Х то зносить каміння, пораниться ним; хто дрова рубає, загрожений ними.

Whoso heweth out stones shall be hurt therewith; and he that cleaveth wood is endangered thereby.

10 Я к залізо ступіє, й хтось леза не вигострить, той мусить напружити свою силу, та мудрість зарадить йому!

If the iron be blunt, and one do not whet the edge, then must he put to more strength: but wisdom is profitable to direct.

11 К оли вкусить гадюка перед закляттям, тоді ворожбит не потрібний.

If the serpent bite before it is charmed, then is there no advantage in the charmer.

12 С лова з уст премудрого милість, а губи безумного нищать його:

The words of a wise man's mouth are gracious; but the lips of a fool will swallow up himself.

13 п очаток слів його уст глупота, а кінець його уст зле шаленство.

The beginning of the words of his mouth is foolishness; and the end of his talk is mischievous madness.

14 Н ерозумний говорить багато, та не знає людина, що буде; а що буде по ньому, хто скаже йому?

A fool also multiplieth words: yet man knoweth not what shall be; and that which shall be after him, who can tell him?

15 В томляє безумного праця його, бо не знає й дороги до міста.

The labor of fools wearieth every one of them; for he knoweth not how to go to the city.

16 Г оре, краю, тобі, коли цар твій хлопчина, а владики твої спозаранку їдять!

Woe to thee, O land, when thy king is a child, and thy princes eat in the morning!

17 Щ асливий ти, краю, коли син шляхетних у тебе царем, а владики твої своєчасно їдять, як ті мужі, а не як п'яниці!

Happy art thou, O land, when thy king is the son of nobles, and thy princes eat in due season, for strength, and not for drunkenness!

18 В ід лінощів валиться стеля, а з опущення рук тече дах.

By slothfulness the roof sinketh in; and through idleness of the hands the house leaketh.

19 Г остину справляють для радощів, і вином веселиться життя, а за срібло все це можна мати.

A feast is made for laughter, and wine maketh glad the life; and money answereth all things.

20 Н авіть у думці своїй не злослов на царя, і в спальні своїй не кляни багача, небесний бо птах віднесе твою мову, а крилатий розкаже про слово твоє...

Revile not the king, no, not in thy thought; and revile not the rich in thy bedchamber: for a bird of the heavens shall carry the voice, and that which hath wings shall tell the matter.