1 З віщаю ж вам, браття, Євангелію, яку я вам благовістив, і яку прийняли ви, в якій і стоїте,

Now I make known unto you brethren, the gospel which I preached unto you, which also ye received, wherein also ye stand,

2 Я кою й спасаєтесь, коли пам'ятаєте, яким словом я благовістив вам, якщо тільки ви ввірували не наосліп.

by which also ye are saved, if ye hold fast the word which I preached unto you, except ye believed in vain.

3 Б о я передав вам найперш, що й прийняв, що Христос був умер ради наших гріхів за Писанням,

For I delivered unto you first of all that which also I received: that Christ died for our sins according to the scriptures;

4 і що Він був похований, і що третього дня Він воскрес за Писанням,

and that he was buried; and that he hath been raised on the third day according to the scriptures;

5 і що з'явився Він Кифі, потім Дванадцятьом.

and that he appeared to Cephas; then to the twelve;

6 А потім з'явився нараз більше як п'ятистам браттям, що більшість із них живе й досі, а дехто й спочили.

then he appeared to above five hundred brethren at once, of whom the greater part remain until now, but some are fallen asleep;

7 П отому з'явився Він Якову, опісля усім апостолам.

then he appeared to James; then to all the apostles;

8 А по всіх Він з'явився й мені, мов якому недородкові.

and last of all, as to the child untimely born, he appeared to me also.

9 Я бо найменший з апостолів, що негідний зватись апостолом, бо я переслідував був Божу Церкву.

For I am the least of the apostles, that am not meet to be called an apostle, because I persecuted the church of God.

10 Т а благодаттю Божою я те, що є, і благодать Його, що в мені, не даремна була, але я працював більше всіх їх, правда не я, але Божа благодать, що зо мною вона.

But by the grace of God I am what I am: and his grace which was bestowed upon me was not found vain; but I labored more abundantly than they all: yet not I, but the grace of God which was with me.

11 Т ож чи я, чи вони, ми так проповідуємо, і так ви ввірували.

Whether then it be I or they, so we preach, and so ye believed.

12 К оли ж про Христа проповідується, що воскрес Він із мертвих, як же дехто між вами говорять, що немає воскресення мертвих?

Now if Christ is preached that he hath been raised from the dead, how say some among you that there is no resurrection of the dead?

13 Я к немає ж воскресення мертвих, то й Христос не воскрес!

But if there is no resurrection of the dead, neither hath Christ been raised:

14 о ли ж бо Христос не воскрес, то проповідь наша даремна, даремна також віра ваша!

and if Christ hath not been raised, then is our preaching vain, your faith also is vain.

15 М и знайшлися б тоді неправдивими свідками Божими, бо про Бога ми свідчили, що воскресив Він Христа, Якого Він не воскресив, якщо не воскресають померлі.

Yea, we are found false witnesses of God; because we witnessed of God that he raised up Christ: whom he raised not up, if so be that the dead are not raised.

16 Б о як мертві не воскресають, то й Христос не воскрес!

For if the dead are not raised, neither hath Christ been raised:

17 К оли ж бо Христос не воскрес, тоді віра ваша даремна, ви в своїх ще гріхах,

and if Christ hath not been raised, your faith is vain; ye are yet in your sins.

18 т оді то загинули й ті, що в Христі упокоїлись!

Then they also that are fallen asleep in Christ have perished.

19 К оли ми надіємося на Христа тільки в цьому житті, то ми найнещасніші від усіх людей!

If we have only hoped in Christ in this life, we are of all men most pitiable.

20 Т а нині Христос воскрес із мертвих, первісток серед покійних.

But now hath Christ been raised from the dead, the firstfruits of them that are asleep.

21 С мерть бо через людину, і через Людину воскресення мертвих.

For since by man came death, by man came also the resurrection of the dead.

22 Б о так, як в Адамі вмирають усі, так само в Христі всі оживуть,

For as in Adam all die, so also in Christ shall all be made alive.

23 к ожен у своєму порядку: первісток Христос, потім ті, що Христові, під час Його приходу.

But each in his own order: Christ the firstfruits; then they that are Christ's, at his coming.

24 А потому кінець, коли Він передасть царство Богові й Отцеві, коли Він зруйнує всякий уряд, і владу всяку та силу.

Then cometh the end, when he shall deliver up the kingdom to God, even the Father; when he shall have abolished all rule and all authority and power.

25 Б о належить Йому царювати, аж доки Він не покладе всіх Своїх ворогів під ногами Своїми!

For he must reign, till he hath put all his enemies under his feet.

26 Я к ворог останній смерть знищиться,

The last enemy that shall be abolished is death.

27 б о під ноги Його Він усе впокорив. Коли ж каже, що впокорено все, то ясно, що все, окрім Того, Хто впокорив Йому все.

For, He put all things in subjection under his feet. But when he saith, All things are put in subjection, it is evident that he is excepted who did subject all things unto him.

28 А коли Йому все Він упокорить, тоді й Сам Син упокориться Тому, Хто все впокорив Йому, щоб Бог був у всьому все.

And when all things have been subjected unto him, then shall the Son also himself be subjected to him that did subject all things unto him, that God may be all in all.

29 Б о що зроблять ті, хто христяться ради мертвих? Коли мертві не воскресають зовсім, то нащо вони ради мертвих і христяться?

Else what shall they do that are baptized for the dead? If the dead are not raised at all, why then are they baptized for them?

30 Д ля чого й ми повсякчас наражаємось на небезпеки?

Why do we also stand in jeopardy every hour?

31 Я щодень умираю. Так свідчу, браття, вашою хвалою, що маю її в Христі Ісусі, Господі нашім.

I protest by that glorifying in you, brethren, which I have in Christ Jesus our Lord, I die daily.

32 К оли я зо звірами боровся в Ефесі, яка мені по-людському користь, коли мертві не воскресають? Будем їсти та пити, бо ми взавтра вмрем!...

If after the manner of men I fought with beasts at Ephesus, what doth it profit me? If the dead are not raised, let us eat and drink, for to-morrow we die.

33 Н е дайте себе звести, товариство лихе псує добрі звичаї!

Be not deceived: Evil companionships corrupt good morals.

34 П ротверезіться правдиво, та й не грішіть, бо деякі Бога не знають, говорю вам на сором!

Awake to soberness righteously, and sin not; for some have no knowledge of God: I speak this to move you to shame.

35 А ле дехто скаже: Як мертві воскреснуть? І в якім тілі прийдуть?

But some one will say, How are the dead raised? and with what manner of body do they come?

36 Н ерозумний, що ти сієш, те не оживе, як не вмре.

Thou foolish one, that which thou thyself sowest is not quickened except it die:

37 І коли сієш, то сієш не тіло майбутнє, але голе зерно, яке трапиться, пшениці або чого іншого,

and that which thou sowest, thou sowest not the body that shall be, but a bare grain, it may chance of wheat, or of some other kind;

38 і Бог йому тіло дає, як захоче, і кожному зерняті тіло його.

but God giveth it a body even as it pleased him, and to each seed a body of its own.

39 Н е кожне тіло однакове тіло, але ж інше в людей, та інше тіло в скотини, та інше тіло в пташок, та інше у риб.

All flesh is not the same flesh: but there is one flesh of men, and another flesh of beasts, and another flesh of birds, and another of fishes.

40 Є небесні тіла й тіла земні, але ж інша слава небесним, а інша земним.

There are also celestial bodies, and bodies terrestrial: but the glory of the celestial is one, and the glory of the terrestrial is another.

41 І нша слава для сонця, та інша слава для місяця, та інша слава для зір, бо зоря від зорі відрізняється славою!

There is one glory of the sun, and another glory of the moon, and another glory of the stars; for one star differeth from another star in glory.

42 Т ак само й воскресення мертвих: сіється в тління, в нетління встає,

So also is the resurrection of the dead. It is sown in corruption; it is raised in incorruption:

43 с іється в неславу, у славі встає, сіється в немочі, у силі встає,

it is sown in dishonor; it is raised in glory: it is sown in weakness; it is raised in power:

44 с іється тіло звичайне, встає тіло духовне. Є тіло звичайне, є й тіло духовне.

it is sown a natural body; it is raised a spiritual body. If there is a natural body, there is also a spiritual body.

45 Т ак і написано: Перша людина Адам став душею живою, а останній Адам то дух оживляючий.

So also it is written, The first man Adam became a living soul. The last Adam became a life-giving spirit.

46 Т а не перше духовне, але звичайне, а потім духовне.

Howbeit that is not first which is spiritual, but that which is natural; then that which is spiritual.

47 П ерша людина з землі, земна, друга Людина із неба Господь.

The first man is of the earth, earthy: the second man is of heaven.

48 Я кий земний, такі й земні, і Який небесний, такі й небесні.

As is the earthy, such are they also that are earthy: and as is the heavenly, such are they also that are heavenly.

49 І , як носили ми образ земного, так і образ небесного будемо носити.

And as we have borne the image of the earthy, we shall also bear the image of the heavenly.

50 І це скажу, браття, що тіло й кров посісти Божого Царства не можуть, ані тління нетління не посяде.

Now this I say, brethren, that flesh and blood cannot inherit the kingdom of God; neither doth corruption inherit incorruption.

51 О сь кажу я вам таємницю: не всі ми заснемо, та всі перемінимось,

Behold, I tell you a mystery: We all shall not sleep, but we shall all be changed,

52 р аптом, як оком змигнути, при останній сурмі: бо засурмить вона і мертві воскреснуть, а ми перемінимось!...

in a moment, in the twinkling of an eye, at the last trump: for the trumpet shall sound, and the dead shall be raised incorruptible, and we shall be changed.

53 М усить бо тлінне оце зодягнутись в нетління, а смертне оце зодягтися в безсмертя.

For this corruptible must put on incorruption, and this mortal must put on immortality.

54 А коли оце тлінне в нетління зодягнеться, і оце смертне в безсмертя зодягнеться, тоді збудеться слово написане: Поглинута смерть перемогою!

But when this corruptible shall have put on incorruption, and this mortal shall have put on immortality, then shall come to pass the saying that is written, Death is swallowed up in victory.

55 Д е, смерте, твоя перемога? Де твоє, смерте, жало?

O death, where is thy victory? O death, where is thy sting?

56 Ж ало ж смерти то гріх, а сила гріха то Закон.

The sting of death is sin; and the power of sin is the law:

57 А Богові дяка, що Він Господом нашим Ісусом Христом перемогу нам дав.

but thanks be to God, who giveth us the victory through our Lord Jesus Christ.

58 О тож, брати любі мої, будьте міцні, непохитні, збагачуйтесь завжди в Господньому ділі, знаючи, що ваша праця не марнотна у Господі!

Wherefore, my beloved brethren, be ye stedfast, unmoveable, always abounding in the work of the Lord, forasmuch as ye know that your labor is not vain in the Lord.