1 К уди твій коханий пішов, о найвродливіша з жінок? Куди спрямував твій коханий? Бо ми пошукаємо його із тобою.

Whither is thy beloved gone, O thou fairest among women? Whither hath thy beloved turned him, That we may seek him with thee?

2 М ій коханий пішов до садочка свого, в квітники запашні, щоб пасти в садках і збирати лілеї.

My beloved is gone down to his garden, To the beds of spices, To feed in the gardens, and to gather lilies.

3 Я належу своєму коханому, а мені мій коханий, що пасе між лілеями!

I am my beloved's, and my beloved is mine; He feedeth his flock among the lilies,

4 Т и прекрасна, моя ти подруженько, мов та Тірца, ти хороша, як Єрусалим, ти грізна, як війська з прапорами!

Thou art fair, O my love, as Tirzah, Comely as Jerusalem, Terrible as an army with banners.

5 В ідверни ти свої оченята від мене, бо вони непокоять мене! Твої коси немов стадо кіз, що хвилями сходять з того Гілеаду!

Turn away thine eyes from me, For they have overcome me. Thy hair is as a flock of goats, That lie along the side of Gilead.

6 Т вої зуби немов та отара овець, що з купелю вийшли, що котять близнята, і між ними немає неплідної!

Thy teeth are like a flock of ewes, Which are come up from the washing; Whereof every one hath twins, And none is bereaved among them.

7 М ов частина гранатного яблука скроня твоя за серпанком твоїм!

Thy temples are like a piece of a pomegranate Behind thy veil.

8 Ш істдесят є цариць, і вісімдесят є наложниць, а дівчатам немає числа,

There are threescore queens, and fourscore concubines, And virgins without number.

9 т а єдина вона ця голубка моя, моя чиста! У неньки своєї вона одиначка, обрана вона у своєї родительки! Як бачили дочки Сіону її, то щасливою звали її, цариці й наложниці то вихваляли її:

My dove, my undefiled, is but one; She is the only one of her mother; She is the choice one of her that bare her. The daughters saw her, and called her blessed; Yea, the queens and the concubines, and they praised her.

10 Х то це така, що вона виглядає, немов та досвітня зоря, прекрасна, як місяць, як сонце ясна, як полки з прапорами грізна?

Who is she that looketh forth as the morning, Fair as the moon, Clear as the sun, Terrible as an army with banners?

11 З ійшла я в оріховий сад, щоб поглянути на пуп'яночки при потоці, щоб побачити там, чи зацвів виноград, чи гранатові яблуні порозцвітали?

I went down into the garden of nuts, To see the green plants of the valley, To see whether the vine budded, And the pomegranates were in flower.

12 І не зчулася я, як мене посадила душа моя між колесниці моєї дружини бояр...

Before I was aware, my soul set me Among the chariots of my princely people.

13 ( 7-1) Вернися, вернись, Суламітко! Вернися, вернися, нехай ми на тебе надивимось! Чого вам дивитися на Суламітку, немов би на танець військовий?

Return, return, O Shulammite; Return, return, that we may look upon thee. Why will ye look upon the Shulammite, As upon the dance of Mahanaim?