1 Я той муж, який бачив біду від жезла Його гніву,

I am the man that hath seen affliction by the rod of his wrath.

2 В ін провадив мене й допровадив до темряви, а не до світла...

He hath led me and caused me to walk in darkness, and not in light.

3 Л иш на мене все знову обертає руку Свою цілий день...

Surely against me he turneth his hand again and again all the day.

4 В ін виснажив тіло моє й мою шкіру, мої кості сторощив,

My flesh and my skin hath he made old; he hath broken my bones.

5 о бгородив Він мене, і мене оточив гіркотою та мукою,

He hath builded against me, and compassed me with gall and travail.

6 у темноті мене посадив, мов померлих давно...

He hath made me to dwell in dark places, as those that have been long dead.

7 О бгородив Він мене і не вийду, тяжкими вчинив Він кайдани мої...

He hath walled me about, that I cannot go forth; he hath made my chain heavy.

8 І коли я кричу й голошу, затикає Він вуха Свої на молитву мою...

Yea, when I cry, and call for help, he shutteth out my prayer.

9 К амінням обтесаним обгородив Він дороги мої, повикривлював стежки мої...

He hath walled up my ways with hewn stone; he hath made my paths crooked.

10 В ін для мене ведмедем чатуючим став, немов лев той у сховищі!

He is unto me as a bear lying in wait, as a lion in secret places.

11 П оплутав дороги мої та розшарпав мене, учинив Він мене опустошеним!

He hath turned aside my ways, and pulled me in pieces; he hath made me desolate.

12 Н атягнув Свого лука й поставив мене, наче ціль для стріли,

He hath bent his bow, and set me as a mark for the arrow.

13 п устив стріли до нирок моїх з Свого сагайдака...

He hath caused the shafts of his quiver to enter into my reins.

14 Д ля всього народу свого я став посміховиськом, глумливою піснею їхньою цілий день...

I am become a derision to all my people, and their song all the day.

15 Н аситив мене гіркотою, мене напоїв полином...

He hath filled me with bitterness, he hath sated me with wormwood.

16 І стер мені зуби жорствою, до попелу кинув мене,

He hath also broken my teeth with gravel stones; he hath covered me with ashes.

17 і душа моя спокій згубила, забув я добро...

And thou hast removed my soul far off from peace; I forgat prosperity.

18 І сказав я: Загублена сила моя, та моє сподівання на Господа...

And I said, My strength is perished, and mine expectation from Jehovah.

19 З гадай про біду мою й муку мою, про полин та отруту,

Remember mine affliction and my misery, the wormwood and the gall.

20 д уша моя згадує безперестанку про це, і гнеться в мені...

My soul hath them still in remembrance, and is bowed down within me.

21 О це я нагадую серцеві своєму, тому то я маю надію:

This I recall to my mind; therefore have I hope.

22 Ц е милість Господня, що ми не погинули, бо не покінчилось Його милосердя,

It is of Jehovah's lovingkindnesses that we are not consumed, because his compassions fail not.

23 н ове воно кожного ранку, велика бо вірність Твоя!

They are new every morning; great is thy faithfulness.

24 Г осподь це мій уділ, говорить душа моя, тому я надію на Нього складаю!

Jehovah is my portion, saith my soul; therefore will I hope in him.

25 Г осподь добрий для тих, хто надію на Нього кладе, для душі, що шукає Його!

Jehovah is good unto them that wait for him, to the soul that seeketh him.

26 Д обре, коли людина в мовчанні надію кладе на спасіння Господнє.

It is good that a man should hope and quietly wait for the salvation of Jehovah.

27 Д обре для мужа, як носить ярмо в своїй молодості,

It is good for a man that he bear the yoke in his youth.

28 н ехай він самітно сидить і мовчить, як поклав Він на нього його;

Let him sit alone and keep silence, because he hath laid it upon him.

29 х ай закриє він порохом уста свої, може є ще надія;

Let him put his mouth in the dust, if so be there may be hope.

30 х ай щоку тому підставляє, хто його б'є, своєю ганьбою насичується...

Let him give his cheek to him that smiteth him; let him be filled full with reproach.

31 Б о Господь не навіки ж покине!

For the Lord will not cast off for ever.

32 Б о хоч Він і засмутить кого, проте змилується за Своєю великою милістю,

For though he cause grief, yet will he have compassion according to the multitude of his lovingkindnesses.

33 б о не мучить Він з серця Свого, і не засмучує людських синів.

For he doth not afflict willingly, nor grieve the children of men.

34 Щ об топтати під своїми ногами всіх в'язнів землі,

To crush under foot all the prisoners of the earth,

35 щ об перед обличчям Всевишнього право людини зігнути,

To turn aside the right of a man before the face of the Most High,

36 щ об гнобити людину у справі судовій його, оцього не має на оці Господь!

To subvert a man in his cause, the Lord approveth not.

37 Х то то скаже і станеться це, як Господь того не наказав?

Who is he that saith, and it cometh to pass, when the Lord commandeth it not?

38 Х іба не виходить усе з уст Всевишнього, зле та добре?

Out of the mouth of the Most High cometh there not evil and good?

39 Ч ого ж нарікає людина жива? Нехай скаржиться кожен на гріх свій.

Wherefore doth a living man complain, a man for the punishment of his sins?

40 П ошукаймо доріг своїх та дослідімо, і вернімось до Господа!

Let us search and try our ways, and turn again to Jehovah.

41 п ідіймімо своє серце та руки до Бога на небі!

Let us lift up our heart with our hands unto God in the heavens.

42 С проневірились ми й неслухняними стали, тому не пробачив Ти нам,

We have transgressed and have rebelled; thou hast not pardoned.

43 з акрився Ти гнівом і гнав нас, убивав, не помилував,

Thou hast covered with anger and pursued us; thou hast slain, thou hast not pitied.

44 з акрив Себе хмарою, щоб до Тебе молитва моя не дійшла...

Thou hast covered thyself with a cloud, so that no prayer can pass through.

45 С міттям та огидою нас Ти вчинив між народами,

Thou hast made us an off-scouring and refuse in the midst of the peoples.

46 н аші всі вороги пороззявляли на нас свого рота,

All our enemies have opened their mouth wide against us.

47 с трах та яма на нас поприходили, руїна й погибіль...

Fear and the pit are come upon us, devastation and destruction.

48 М оє око спливає потоками водними через нещастя дочки мого люду...

Mine eye runneth down with streams of water, for the destruction of the daughter of my people.

49 В иливається око моє безупинно, нема бо перерви,

Mine eye poureth down, and ceaseth not, without any intermission,

50 а ж поки не зглянеться та не побачить Господь із небес,

Till Jehovah look down, and behold from heaven.

51 м оє око вчиняє журбу для моєї душі через дочок усіх мого міста...

Mine eye affecteth my soul, because of all the daughters of my city.

52 Л овлячи, ловлять мене, немов птаха, мої вороги безпричинно,

They have chased me sore like a bird, they that are mine enemies without cause.

53 ж иття моє в яму замкнули вони, і каміннями кинули в мене...

They have cut off my life in the dungeon, and have cast a stone upon me.

54 П ливуть мені води на голову, я говорю: Вже погублений я!...

Waters flowed over my head; I said, I am cut off.

55 К ликав я, Господи, Ймення Твоє із найглибшої ями,

I called upon thy name, O Jehovah, out of the lowest dungeon.

56 Т и чуєш мій голос, не заховуй же вуха Свого від зойку мого, від благання мого!

Thou heardest my voice; hide not thine ear at my breathing, at my cry.

57 Т и близький того дня, коли кличу Тебе, Ти говориш: Не бійся!

Thou drewest near in the day that I called upon thee; thou saidst, Fear not.

58 З а душу мою Ти змагався, о Господи, життя моє викупив Ти.

O Lord, thou hast pleaded the causes of my soul; thou hast redeemed my life.

59 Т и бачиш, о Господи, кривду мою, розсуди ж Ти мій суд!

O Jehovah, thou hast seen my wrong; judge thou my cause.

60 У сю їхню помсту Ти бачиш, всі задуми їхні на мене,

Thou hast seen all their vengeance and all their devices against me.

61 Т и чуєш, о Господи, їхні наруги, всі задуми їхні на мене,

Thou hast heard their reproach, O Jehovah, and all their devices against me,

62 м ову повстанців на мене та їхнє буркотіння на мене ввесь день...

The lips of those that rose up against me, and their device against me all the day.

63 П обач їхнє сидіння та їхнє вставання, як завжди глумлива їхня пісня!

Behold thou their sitting down, and their rising up; I am their song.

64 З аплати їм, о Господи, згідно з чином їхніх рук!

Thou wilt render unto them a recompense, O Jehovah, according to the work of their hands.

65 П одай їм темноту на серце, прокляття Твоє нехай буде на них!

Thou wilt give them hardness of heart, thy curse unto them.

66 С воїм гнівом жени їх, і вигуби їх з-під Господніх небес!

Thou wilt pursue them in anger, and destroy them from under the heavens of Jehovah.