1 С оломонова Пісня над піснями.

The Song of songs, which is Solomon's.

2 Н ехай він цілує мене поцілунками уст своїх, бо ліпші кохання твої від вина!

Let him kiss me with the kisses of his mouth; For thy love is better than wine.

3 Н а запах оливи твої запашні, твоє ймення неначе олива розлита, тому діви кохають тебе!

Thine oils have a goodly fragrance; Thy name is as oil poured forth; Therefore do the virgins love thee.

4 П отягни ти мене за собою, біжім! Цар впровадив мене у палати свої, ми радіти та тішитись будемо тобою, згадаємо кохання твої, від вина приємніші, поправді кохають тебе!

Draw me; we will run after thee: The king hath brought me into his chambers; We will be glad and rejoice in thee; We will make mention of thy love more than of wine: Rightly do they love thee.

5 Д очки єрусалимські, я чорна та гарна, немов ті намети кедарські, мов занавіси Соломонові!

I am black, but comely, Oh ye daughters of Jerusalem, As the tents of Kedar, As the curtains of Solomon.

6 Н е дивіться на те, що смуглявенька я, бож сонце мене опалило, сини неньки моєї на мене розгнівалися, настановили мене сторожити виноградники, та свого виноградника власного не встерегла я!...

Look not upon me, because I am swarthy, Because the sun hath scorched me. My mother's sons were incensed against me; They made me keeper of the vineyards; But mine own vineyard have I not kept.

7 С кажи ж мені ти, кого покохала душа моя: Де ти пасеш? Де даєш ти спочити у спеку отарі? Пощо біля стад твоїх друзів я буду, немов та причинна?

Tell me, O thou whom my soul loveth, Where thou feedest thy flock, Where thou makest it to rest at noon: For why should I be as one that is veiled Beside the flocks of thy companions?

8 Я кщо ти не знаєш цього, вродливіша посеред жінок, то вийди собі за слідами отари, і випасуй при шатрах пастуших козлятка свої.

If thou know not, O thou fairest among women, Go thy way forth by the footsteps of the flock, And feed thy kids beside the shepherds' tents.

9 Я тебе прирівняв до лошиці в возах фараонових, о моя ти подруженько!

I have compared thee, O my love, To a steed in Pharaoh's chariots.

10 Г арні щічки твої поміж шнурами перел, а шийка твоя між разками намиста!

Thy cheeks are comely with plaits of hair, Thy neck with strings of jewels.

11 Л анцюжки золоті ми поробимо тобі разом із срібними кульками!

We will make thee plaits of gold With studs of silver.

12 Д оки цар при своєму столі, то мій нард видає свої пахощі.

While the king sat at his table, My spikenard sent forth its fragrance.

13 М ій коханий для мене мов китиця мирри: спочиває між персами в мене!

My beloved is unto me as a bundle of myrrh, That lieth betwixt my breasts.

14 М ій коханий для мене мов кипрове гроно в ен-ґедських садах-виноградах!

My beloved is unto me as a cluster of henna-flowers In the vineyards of En-gedi.

15 Я ка ти прекрасна, моя ти подруженько, яка ти хороша! Твої очі немов голубині!

Behold, thou art fair, my love; Behold thou art fair; Thine eyes are as doves.

16 Я кий ти прекрасний, о мій ти коханий, який ти приємний! а ложе нам зелень!

Behold, thou art fair, my beloved, yea, pleasant: Also our couch is green.

17 Б руси наших домів то кедрини, стелі в нас кипариси!

The beams of our house are cedars, And our rafters are firs.