1 Н ад річками Вавилонськими, там ми сиділи та й плакали, коли згадували про Сіона!

By the rivers of Babylon, There we sat down, yea, we wept, When we remembered Zion.

2 Н а вербах у ньому повісили ми свої арфи,

Upon the willows in the midst thereof We hanged up our harps.

3 с піву бо пісні від нас там жадали були поневолювачі наші, а веселощів наші мучителі: Заспівайте но нам із Сіонських пісень!

For there they that led us captive required of us songs, And they that wasted us required of us mirth, saying, Sing us one of the songs of Zion.

4 Я к же зможемо ми заспівати Господнюю пісню в землі чужинця?

How shall we sing Jehovah's song In a foreign land?

5 Я кщо я забуду за тебе, о Єрусалиме, хай забуде за мене правиця моя!

If I forget thee, O Jerusalem, Let my right hand forget her skill.

6 Н ехай мій язик до мого піднебіння прилипне, якщо я не буду тебе пам'ятати, якщо не поставлю я Єрусалима над радість найвищу свою!...

Let my tongue cleave to the roof of my mouth, If I remember thee not; If I prefer not Jerusalem Above my chief joy.

7 П ам'ятай же, о Господи, едомським синам про день Єрусалиму, як кричали вони: Руйнуйте, руйнуйте аж до підвалин його!...

Remember, O Jehovah, against the children of Edom The day of Jerusalem; Who said, Rase it, rase it, Even to the foundation thereof.

8 В авилонськая дочко, що маєш і ти ограбована бути, блажен, хто заплатить тобі за твій чин, що ти нам заподіяла!

O daughter of Babylon, that art to be destroyed, Happy shall he be, that rewardeth thee As thou hast served us.

9 Б лажен, хто ухопить та порозбиває об скелю і твої немовлята!...

Happy shall he be, that taketh and dasheth thy little ones Against the rock.