1 П отому, по чотирнадцяти роках, я знову ходив в Єрусалим із Варнавою, взявши й Тита з собою.

Then after the space of fourteen years I went up again to Jerusalem with Barnabas, taking Titus also with me.

2 А пішов я за відкриттям. І подав їм Євангелію, що її проповідую між поганами, особливо знатнішим, чи не дарма змагаюся я чи змагався.

And I went up by revelation; and I laid before them the gospel which I preach among the Gentiles but privately before them who were of repute, lest by any means I should be running, or had run, in vain.

3 А ле й Тит, що зо мною, бувши греком, не був до обрізання змушений.

But not even Titus who was with me, being a Greek, was compelled to be circumcised:

4 А щодо прибулих фальшивих братів, що прийшли підглядати нашу вільність, яку маємо в Христі Ісусі, щоб нас поневолити,

and that because of the false brethren privily brought in, who came in privily to spy out our liberty which we have in Christ Jesus, that they might bring us into bondage:

5 т о ми їх не послухали ані на хвилю, і не піддалися були, щоб тривала в вас правда Євангелії.

to whom we gave place in the way of subjection, no, not for an hour; that the truth of the gospel might continue with you.

6 Щ ождо тих, що за щось уважають себе, та якими колись вони були, то ні в чому різниці для мене нема, не дивиться Бог на особу людини! Бо ті, що за щось уважають себе, нічого мені не додали,

But from those who were reputed to be somewhat (whatsoever they were, it maketh no matter to me: God accepteth not man's person)-- they, I say, who were of repute imparted nothing to me:

7 а ле навпаки, побачивши, що мені припоручена Євангелія для необрізаних, як Петрові для обрізаних,

but contrariwise, when they saw that I had been intrusted with the gospel of the uncircumcision, even as Peter with the gospel of the circumcision

8 б о Той, хто помагав Петрові в апостольстві між обрізаними, помагав і мені між поганами,

(for he that wrought for Peter unto the apostleship of the circumcision wrought for me also unto the Gentiles);

9 і , пізнавши ту благодать, що дана мені, Яків, і Кифа, і Іван, що стовпами вважаються, подали мені та Варнаві правиці спільноти, щоб ми для поган працювали, вони ж для обрізаних,

and when they perceived the grace that was given unto me, James and Cephas and John, they who were reputed to be pillars, gave to me and Barnabas the right hands of fellowship, that we should go unto the Gentiles, and they unto the circumcision;

10 т ільки щоб ми пам'ятали про вбогих, що я й пильнував був чинити таке.

only they would that we should remember the poor; which very thing I was also zealous to do.

11 К оли ж Кифа прийшов був до Антіохії, то відкрито я виступив супроти нього, заслуговував бо він на осуд.

But when Cephas came to Antioch, I resisted him to the face, because he stood condemned.

12 Б о він перед тим, як прийшли були дехто від Якова, споживав із поганами. А коли прибули, став ховатися та відлучатися, боячися обрізаних.

For before that certain came from James, he ate with the Gentiles; but when they came, he drew back and separated himself, fearing them that were of the circumcision.

13 А з ним лицемірили й інші юдеї, так що навіть Варнава пристав був до їхнього лицемірства.

And the rest of the Jews dissembled likewise with him; insomuch that even Barnabas was carried away with their dissimulation.

14 А коли я побачив, що не йдуть вони рівно за євангельською правдою, то перед усіма сказав Кифі: Коли ти, бувши юдеєм, живеш по-поганському, а не по-юдейському, то нащо поган ти примушуєш жити по-юдейському?

But when I saw that they walked not uprightly according to the truth of the gospel, I said unto Cephas before them all, If thou, being a Jew, livest as do the Gentiles, and not as do the Jews, how compellest thou the Gentiles to live as do the Jews?

15 М и юдеї природою, а не грішники з поган...

We being Jews by nature, and not sinners of the Gentiles,

16 А коли ми дізнались, що людина не може бути виправдана ділами Закону, але тільки вірою в Христа Ісуса, то ми ввірували в Христа Ісуса, щоб нам виправдатися вірою в Христа, а не ділами Закону. Бо жадна людина ділами Закону не буде виправдана!

yet knowing that a man is not justified by the works of the law but through faith in Jesus Christ, even we believed on Christ Jesus, that we might be justified by faith in Christ, and not by the works of the law: because by the works of the law shall no flesh be justified.

17 К оли ж, шукаючи виправдання в Христі, ми й самі показалися грішниками, то хіба Христос слуга гріху? Зовсім ні!

But if, while we sought to be justified in Christ, we ourselves also were found sinners, is Christ a minister of sin? God forbid.

18 Б о коли я будую знов те, що був зруйнував, то самого себе роблю злочинцем.

For if I build up again those things which I destroyed, I prove myself a transgressor.

19 Б о Законом я вмер для Закону, щоб жити для Бога. Я розп'ятий з Христом.

For I through the law died unto the law, that I might live unto God.

20 І живу вже не я, а Христос проживає в мені. А що я живу в тілі тепер, живу вірою в Божого Сина, що мене полюбив, і видав за мене Самого Себе.

I have been crucified with Christ; and it is no longer I that live, but Christ living in me: and that life which I now live in the flesh I live in faith, the faith which is in the Son of God, who loved me, and gave himself up for me.

21 Б ожої благодаті я не відкидаю. Бо коли набувається правда Законом, то надармо Христос був умер!

I do not make void the grace of God: for if righteousness is through the law, then Christ died for nought.