1 О тож, відкладіть усяку злобу, і всякий підступ, і лицемірство, і заздрість, і всякі обмови,

Putting away therefore all wickedness, and all guile, and hypocrisies, and envies, and all evil speakings,

2 і , немов новонароджені немовлята, жадайте щирого духовного молока, щоб ним вирости вам на спасіння,

as newborn babes, long for the spiritual milk which is without guile, that ye may grow thereby unto salvation;

3 я кщо ви спробували, що добрий Господь.

if ye have tasted that the Lord is gracious:

4 П риступайте до Нього, до Каменя живого, дорогоцінного, що відкинули люди Його, але вибрав Бог.

unto whom coming, a living stone, rejected indeed of men, but with God elect, precious,

5 І самі, немов те каміння живе, будуйтеся в дім духовий, на священство святе, щоб приносити жертви духовні, приємні для Бога через Ісуса Христа.

ye also, as living stones, are built up a spiritual house, to be a holy priesthood, to offer up spiritual sacrifices, acceptable to God through Jesus Christ.

6 Б о стоїть у Писанні: Ось кладу Я на Сіоні Каменя вибраного, наріжного, дорогоцінного, і хто вірує в Нього, той не буде осоромлений!

Because it is contained in scripture, Behold, I lay in Zion a chief corner stone, elect, precious: And he that believeth on him shall not be put to shame.

7 О тож бо, для вас, хто вірує, Він коштовність, а для тих, хто не вірує камінь, що його занедбали були будівничі, той наріжним став каменем,

For you therefore that believe is the preciousness: but for such as disbelieve, The stone which the builders rejected, The same was made the head of the corner;

8 і камінь спотикання, і скеля спокуси, і об нього вони спотикаються, не вірячи слову, на що й призначені були.

and, A stone of stumbling, and a rock of offence; for they stumble at the word, being disobedient: whereunto also they were appointed.

9 А ле ви вибраний рід, священство царське, народ святий, люд власности Божої, щоб звіщали чесноти Того, Хто покликав вас із темряви до дивного світла Свого,

But ye are a elect race, a royal priesthood, a holy nation, a people for God's own possession, that ye may show forth the excellencies of him who called you out of darkness into his marvellous light:

10 к олись ненарод, а тепер народ Божий, колись непомилувані, а тепер ви помилувані!

who in time past were no people, but now are the people of God: who had not obtained mercy, but now have obtained mercy.

11 Б лагаю вас, любі, як приходьків та подорожніх, щоб ви здержувались від тілесних пожадливостей, що воюють проти душі.

Beloved, I beseech you as sojourners and pilgrims, to abstain from fleshly lust, which war against the soul;

12 П оводьтеся поміж поганами добре, щоб за те, за що вас обмовляють вони, немов би злочинців, побачивши добрі діла, славили Бога в день відвідання.

having your behavior seemly among the Gentiles; that, wherein they speak against you as evil-doers, they may by your good works, which they behold, glorify God in the day of visitation.

13 О тож, коріться кожному людському творінню ради Господа, чи то цареві, як найвищому,

Be subject to every ordinance of man for the Lord's sake: whether to the king, as supreme;

14 ч и то володарям, як від нього посланим для карання злочинців та для похвали доброчинців.

or unto governors, as sent by him for vengeance on evil-doers and for praise to them that do well.

15 Б о така Божа воля, щоб доброчинці гамували неуцтво нерозумних людей,

For so is the will of God, that by well-doing ye should put to silence the ignorance of foolish men:

16 я к вільні, а не як ті, що мають волю на прикриття лихого, але як раби Божі.

as free, and not using your freedom for a cloak of wickedness, but as bondservants of God.

17 Ш ануйте всіх, братство любіть, Бога бійтеся, царя поважайте.

Honor all men. Love the brotherhood. Fear God. Honor the king.

18 Р аби, коріться панам із повним страхом, не тільки добрим та тихим, але й прикрим.

Servants, be in subjection to your masters with all fear; not only to the good and gentle, but also to the froward.

19 Б о то вгодне, коли хто, через сумління перед Богом, терпить недолю, непоправді страждаючи.

For this is acceptable, if for conscience toward God a man endureth griefs, suffering wrongfully.

20 Б о яка похвала, коли терпите ви, як вас б'ють за провини? Але коли з мукою терпите за добрі вчинки, то це вгодне Богові!

For what glory is it, if, when ye sin, and are buffeted for it, ye shall take it patiently? but if, when ye do well, and suffer for it, ye shall take it patiently, this is acceptable with God.

21 Б о на це ви покликані. Бо й Христос постраждав за нас, і залишив нам приклада, щоб пішли ми слідами Його.

For hereunto were ye called: because Christ also suffered for you, leaving you an example, that ye should follow his steps:

22 Н е вчинив Він гріха, і не знайшлося в устах Його підступу!

who did no sin, neither was guile found in his mouth:

23 К оли був лихословлений, Він не лихословив взаємно, а коли Він страждав, не погрожував, але передав Тому, Хто судить справедливо.

who, when he was reviled, reviled not again; when he suffered threatened not; but committed himself to him that judgeth righteously:

24 В ін тілом Своїм Сам підніс гріхи наші на дерево, щоб ми вмерли для гріхів та для праведности жили; Його ранами ви вздоровилися.

who his own self bare our sins in his body upon the tree, that we, having died unto sins, might live unto righteousness; by whose stripes ye were healed.

25 В и бо були як ті вівці заблукані, та ви повернулись до Пастиря й Опікуна ваших душ.

For ye were going astray like sheep; but are now returned unto the Shepherd and Bishop of your souls.