1 Петра 2 ~ 1-e Петра 2

picture

1 О тож, відкладіть усяку злобу, і всякий підступ, і лицемірство, і заздрість, і всякі обмови,

Итак, освободитесь от всякой злобы, лжи, лицемерия, зависти и клеветы.

2 і , немов новонароджені немовлята, жадайте щирого духовного молока, щоб ним вирости вам на спасіння,

Как новорожденные младенцы, стремитесь к чистому, духовному молоку, чтобы, питаясь им, вырасти в вашем спасении,

3 я кщо ви спробували, що добрий Господь.

раз вы вкусили, что Господь благ. Живой храм

4 П риступайте до Нього, до Каменя живого, дорогоцінного, що відкинули люди Його, але вибрав Бог.

Когда вы приходите к Нему, к живому камню, отверженному людьми, но драгоценному, избранному Богом,

5 І самі, немов те каміння живе, будуйтеся в дім духовий, на священство святе, щоб приносити жертви духовні, приємні для Бога через Ісуса Христа.

то пусть из вас самих, как из живых камней, строится духовный дом, чтобы вам быть святым священством и приносить через Иисуса Христа духовные жертвы, приятные Богу.

6 Б о стоїть у Писанні: Ось кладу Я на Сіоні Каменя вибраного, наріжного, дорогоцінного, і хто вірує в Нього, той не буде осоромлений!

Ведь в Писании говорится: «Вот, Я кладу на Сионе избранный и драгоценный краеугольный Камень. Верующий в Него никогда не будет постыжен».

7 О тож бо, для вас, хто вірує, Він коштовність, а для тих, хто не вірує камінь, що його занедбали були будівничі, той наріжним став каменем,

Итак, для вас, верующих, Этот Камень ценен. Но для тех, кто не верит, Он есть «Камень, Который строители отвергли, но Который стал краеугольным»

8 і камінь спотикання, і скеля спокуси, і об нього вони спотикаються, не вірячи слову, на що й призначені були.

и «Камень, о Который споткнутся, и Скала, из-за Которой они упадут». Они спотыкаются потому, что не послушны слову. Так для них и было определено.

9 А ле ви вибраний рід, священство царське, народ святий, люд власности Божої, щоб звіщали чесноти Того, Хто покликав вас із темряви до дивного світла Свого,

А вы – род избранный, царственное священство, святой народ, люди, принадлежащие Богу, призванные возвещать о Его великих делах. Он призвал вас из тьмы в Свой чудесный свет.

10 к олись ненарод, а тепер народ Божий, колись непомилувані, а тепер ви помилувані!

Вы, которые раньше не были народом, теперь стали народом Божьим. Раньше не знавшие милости, теперь же помилованные.

11 Б лагаю вас, любі, як приходьків та подорожніх, щоб ви здержувались від тілесних пожадливостей, що воюють проти душі.

Возлюбленные, я умоляю вас как пришельцев и странников, держаться подальше от ваших низменных желаний, которые воюют против вашей души.

12 П оводьтеся поміж поганами добре, щоб за те, за що вас обмовляють вони, немов би злочинців, побачивши добрі діла, славили Бога в день відвідання.

Живите достойно среди язычников, чтобы те, кто клевещет на вас, называя вас злодеями, увидели бы ваши добрые дела и прославили Бога в День посещения. Послушание правителям и власти

13 О тож, коріться кожному людському творінню ради Господа, чи то цареві, як найвищому,

Ради Господа подчиняйтесь всякой власти, установленной людьми, будь то императору как высшей власти,

14 ч и то володарям, як від нього посланим для карання злочинців та для похвали доброчинців.

или наместникам, назначенным им, чтобы наказывать делающих зло и поощрять делающих добро.

15 Б о така Божа воля, щоб доброчинці гамували неуцтво нерозумних людей,

Бог хочет, чтобы, делая добро, вы прекратили невежественные разговоры глупых людей.

16 я к вільні, а не як ті, що мають волю на прикриття лихого, але як раби Божі.

Хоть вы и свободные люди, смотрите, чтобы ваша свобода не стала прикрытием зла, ведь вы – слуги Божьи.

17 Ш ануйте всіх, братство любіть, Бога бійтеся, царя поважайте.

Оказывайте всем уважение, любите братство, бойтесь Бога и почитайте императора.

18 Р аби, коріться панам із повним страхом, не тільки добрим та тихим, але й прикрим.

Рабы, подчиняйтесь со всяким уважением своим хозяевам, и причем не только тем, кто добр и снисходителен, но и тем, кто жесток.

19 Б о то вгодне, коли хто, через сумління перед Богом, терпить недолю, непоправді страждаючи.

Это достойно хвалы, если кто-то по совести ради Бога переносит скорби, несправедливо страдая.

20 Б о яка похвала, коли терпите ви, як вас б'ють за провини? Але коли з мукою терпите за добрі вчинки, то це вгодне Богові!

Ведь если вы терпите, когда вас бьют за проступки, то в чем ваша заслуга? Но если вы страдаете за добро и терпеливо это переносите – вы заслужили одобрение Бога.

21 Б о на це ви покликані. Бо й Христос постраждав за нас, і залишив нам приклада, щоб пішли ми слідами Його.

К этому вы были призваны, потому что и Христос пострадал за вас, оставив вам пример, чтобы вы следовали по Его стопам!

22 Н е вчинив Він гріха, і не знайшлося в устах Його підступу!

«Он не совершил греха, и в устах Его не было никакой лжи».

23 К оли був лихословлений, Він не лихословив взаємно, а коли Він страждав, не погрожував, але передав Тому, Хто судить справедливо.

Когда Его оскорбляли, Он не отвечал оскорблениями; страдая, Он не угрожал, но доверял Себя Тому, Кто судит справедливо.

24 В ін тілом Своїм Сам підніс гріхи наші на дерево, щоб ми вмерли для гріхів та для праведности жили; Його ранами ви вздоровилися.

Он Сам в Своем теле вознес наши грехи на дерево, чтобы мы умерли для греха и жили для праведности. Его ранами вы были исцелены.

25 В и бо були як ті вівці заблукані, та ви повернулись до Пастиря й Опікуна ваших душ.

Ведь вы, как овцы, сбились с пути, но сейчас вы вернулись к вашему Пастырю, Хранителю душ ваших.