1 П існя прочан. Багато гнобили мене від юнацтва мого, нехай но ізраїль повість!

Много раз притесняли меня с юности – пусть скажет Израиль, –

2 Б агато гнобили мене від юнацтва мого, та мене не подужали!

много раз притесняли меня с юности, но не одолели.

3 О рали були на хребті моїм плугатарі, поклали вони довгі борозни,

На спине моей пахали пахари, проводили свои длинные борозды.

4 т а Господь справедливий, Він шнури безбожних порвав!

Господь праведен: Он разрубил узы нечестивых.

5 Н ехай посоромлені будуть, і хай повідступають назад усі ті, хто Сіона ненавидить!

Пусть постыдятся и повернут назад все ненавидящие Сион.

6 Б одай стали вони, як трава на дахах, що всихає вона, поки виросте,

Пусть будут они как трава на крыше дома, которая высыхает прежде чем будет вырвана.

7 щ о нею жмені своєї жнець не наповнить, ані оберемка свого в'язальник,

Жнец не наполнит ею руки своей, и вяжущий снопы не соберет ее в пригоршни.

8 і не скаже прохожий до них: Благословення Господнє на вас, благословляємо вас ім'ям Господа!

Проходящие мимо не скажут: «Благословение Господне на вас! Благословляем вас Именем Господним».