1 Д ругого року Йоаша, Йоахазового сина, Ізраїлевого царя, зацарював Амація, Йоашів син, цар Юдин.

На втором году правления израильского царя Иоаша, сына Иоахаза, царем стал Амасия, сын иудейского царя Иоаша.

2 В ін був віку двадцяти й п'яти літ, коли зацарював, і царював в Єрусалимі двадцять і дев'ять років. А ім'я його матері Єгоаддан, з Єрусалиму.

Когда он стал царем, ему было двадцать пять лет, и правил он в Иерусалиме двадцать девять лет. Его мать звали Иегоаддань, она была родом из Иерусалима.

3 І робив він угодне в Господніх очах, тільки не так, як його батько Давид, він робив усе, що робив його батько Йоаш.

Он делал то, что было правильным в глазах Господа, но не так, как его предок Давид. Он во всем следовал примеру своего отца Иоаша.

4 Т ільки пагірки не були знищені, народ приносив жертву та кадив на пагірках.

Лишь святилища на возвышенностях не были уничтожены, и народ продолжал приносить там жертвы и возжигать благовония.

5 І сталося, як зміцнилося царство в руці його, то він повбивав своїх слуг, що забили його батька царя.

После того как царство утвердилось в его руках, он казнил приближенных, которые убили его отца царя.

6 А синів убійників він не позабивав, як написано в Книзі Мойсеєвого Закону, що наказав був Господь, говорячи: Не будуть забиті батьки за синів, а сини не будуть забиті за батьків, а тільки кожен за гріх свій буде забитий.

Но сыновей убийц он не предал смерти, поступив по написанному в книге Моисеева Закона, где Господь повелел: «Отцов нельзя предавать смерти за детей, и детей нельзя предавать смерти за отцов. Пусть каждый умирает за свой собственный грех».

7 В ін побив Едома в Соляній долині, десять тисяч, і взяв у війні Селу, і назвав ім'я їй: Йоктеїл, і так вона зветься аж до цього дня.

Это он разбил десять тысяч эдомитян в Соляной долине и завоевал город Селу, назвав его Иоктеил, как он называется и по сегодняшний день. Война между Амасией и Иоашем (2 Пар. 25: 17-24)

8 Т оді Амація послав послів до Йоаша, сина Єгоахаза, сина Єгу, Ізраїлевого царя, говорячи: Іди ж, поміряємось!

Амасия послал гонцов к израильскому царю Иоашу, сыну Иоахаза, внуку Ииуя, с вызовом: – Выходи, встретимся лицом к лицу!

9 І послав Йоаш, Ізраїлів цар, до Амації, Юдиного царя, говорячи: Терен, що на Ливані, послав до кедрини, що на Ливані, кажучи: Дай же дочку свою моєму синові за жінку! Та перейшла польова звірина, що на Ливані, і витоптала той терен.

Но Иоаш, царь Израиля, ответил Амасии, царю Иудеи: – Ливанский чертополох как-то послал сказать ливанскому кедру: «Отдай свою дочь за моего сына». Но прошел дикий ливанский зверь и вытоптал его.

10 П обити побив ти Едома, і піднесло тебе твоє серце. Пишайся собі та сиди в своїм домі! І пощо будеш ти дрочитися зо злом, бо впадеш ти та Юда з тобою?

Да, ты разбил Эдом и теперь возгордился. Славься своей победой, но оставайся дома! Зачем тебе искать беды, чтобы пасть и тебе, и Иудее вместе с тобой?

11 Т а не послухався Амація. І вийшов Йоаш, Ізраїлів цар, і помірялися він та Амація, цар Юдин, у Юдиному Бет-Шемеші.

Но Амасия не послушался, и Иоаш, царь Израиля, двинул на него свои войска. Он и Амасия, царь Иудеи, встретились лицом к лицу в битве под Бет-Шемешем, что в Иудее.

12 І був розбитий Юда Ізраїлем, і повтікали кожен до намету свого.

Иудея была наголову разбита Израилем, и каждый бежал к себе домой.

13 А Йоаш, цар Ізраїлів, схопив Амацію, Юдиного царя, сина Йоаша, сина Ахазії, у Бет-Шемеші, і прибув до Єрусалиму, і зруйнував єрусалимський мур від Єфремової брами аж до брами наріжної, чотири сотні ліктів.

Иоаш, царь Израиля, взял царя Иудеи Амасию, сына Иоаша, внука Охозии, в плен под Бет-Шемешем. Затем Иоаш двинулся к Иерусалиму и разрушил городскую стену от ворот Ефрема до Угловых ворот − участок длиной в четыреста локтей.

14 І забрав він усе золото й срібло, та ввесь посуд, що знаходився в Господньому домі та в скарбницях дому царевого, та запоручників, і вернувся в Самарію.

Он забрал все золото и серебро, и все вещи, найденные в доме Господа и в сокровищницах царского дворца. Еще он взял заложников, а затем вернулся в Самарию. Смерть Иоаша

15 А решта діл Йоаша, що зробив він, та лицарськість його, і як воював з Амацією, Юдиним царем, ось вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.

Что же до прочих событий правления Иоаша, того, что он сделал, о его доблести и о том, как он воевал с Амасией, царем Иудеи, то разве не записаны они в «Книге летописей царей Израиля»?

16 І спочив Йоаш зо своїми батьками, і був похований у Самарії з Ізраїлевими царями, а замість нього зацарював син його Єровоам.

Иоаш упокоился со своими предками и был похоронен в Самарии с царями Израиля. Иеровоам, его сын, стал царем вместо него. Смерть Амасии (2 Пар. 25: 25 – 26: 2)

17 І жив Амація, Йоашів син, цар Юдин, по смерті Йоаша, Єгоахазового сина, Ізраїлевого царя, п'ятнадцять літ.

Амасия, сын Иоаша, царя Иудеи, пережил Иоаша, сына Иоахаза, царя Израиля, на пятнадцать лет,.

18 А решта діл Амації, ось вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.

Что же до прочих событий правления Амасии, то разве они не записаны в «Книге летописей царей Иудеи»?

19 І вчинили на нього змову в Єрусалимі, та він утік до Лахішу. І послали за ним до Лахішу, і вбили його там.

Против Амасии в Иерусалиме составили заговор, и он бежал в город Лахиш, но за ним послали в Лахиш и убили его там.

20 І повезли його на конях, і він був похований з батьками своїми в Давидовому Місті.

Его привезли назад на конях и похоронили с его предками в Городе Давида.

21 І взяв ввесь Юдин народ Азарію, а він був віку шістнадцяти літ, і настановили його царем замість батька його Амації.

А народ Иудеи взял Азарию, которому было шестнадцать лет, и сделал его царем вместо его отца Амасии.

22 В ін збудував Елат, і вернув його Юді, як цар спочив зо своїми батьками.

Это он отстроил порт Элат и вернул его Иудее после того, как Амасия упокоился со своими предками. Иеровоам II − царь Израиля

23 П 'ятнадцятого року Амації, сина Йоаша, Юдиного царя, зацарював Єровоам, син Йоаша, Ізраїлевого царя, у Самарії, на сорок і один рік.

На пятнадцатом году правления Амасии, сына иудейского царя Иоаша, царем в Самарии стал Иеровоам, сын израильского царя Иоаша и правил сорок один год.

24 І робив він зло в Господніх очах, не відступався від усіх гріхів Єровоама, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля.

Он делал зло в глазах Господа и не отвернулся ни от одного из грехов Иеровоама, сына Навата, к которым тот склонил Израиль.

25 В ін вернув Ізраїлеву границю відти, де йдеться до Гамату, аж до степового моря, за словом Господа, Бога Ізраїля, що говорив через раба Свого Йону, сина пророка Амміттая, що з Ґат-Гахеферу,

Это он восстановил границы Израиля от Лево-Хамата до моря иорданской долины, по слову Господа, Бога Израиля, изреченному через Его слугу Иону, сына Амиттая, пророка из Гат-Хефера.

26 б о Господь побачив Ізраїлеву біду, дуже гірку, і не було вже невільного та вільного, і не було помічника Ізраїлеві.

Господь видел, как жестоко страдают в Израиле все – от раба до свободного, не было никого, кто пришел бы им на помощь.

27 Т а не говорив Господь знищити Ізраїлеве ім'я з-під неба, і споміг їх рукою Єровоама, Йоашового сина.

И так как Господь не говорил, что искоренит имя Израиля из поднебесной, Он спас их через Иеровоама, сына Иоаша.

28 А решта діл Єровоама та лицарськість його, як воював, і як вернув Юді Дамаск та Хамат в Ізраїлі, ось вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.

Что же до прочих событий правления Иеровоама, всего, что он сделал, и его свершений, включая то, как он воевал и вернул Израилю и Дамаск, и Хамат, которые принадлежали Иудее, то разве не записаны они в «Книге летописей царей Израиля»?

29 І спочив Єровоам із батьками своїми та з Ізраїлевими царями, а замість нього зацарював син його Захарій.

Иеровоам упокоился со своими предками, царями Израиля, а Захария, его сын, стал царем вместо него.