1 І було мені слово Господнє таке:

Было ко мне слово Господа:

2 С ину людський, чим краще виноградове дерево від усякого дерева, та виноградна галузка, що була серед дерев лісових?

– Сын человеческий, чем древесина виноградной лозы лучше древесины ветвей всех деревьев леса?

3 Ч и візьметься з нього кусок дерева, щоб зробити яку роботу? Чи візьмуть із нього кілка, щоб повісити на ньому всяку річ?

Разве берут древесину виноградной лозы, чтобы сделать что-нибудь нужное? Разве делают из нее хотя бы колышки, чтобы развешивать вещи?

4 О сь воно дане огневі на пожертя... Обидва кінці його пожер огонь, а середина його надгоріла, чи надається воно до роботи?

А когда ее бросают в огонь как топливо, и огонь сжигает оба ее конца и обугливает середину, то годится ли она на что-нибудь?

5 Я к було воно непорушним воно не надавалося на роботу, що ж тепер, коли огонь пожер його, і воно надгоріло, то ще буде надаватися на роботу?

Если она ни на что не годилась, когда была целой, то на что же она годится после того, как ее поглотил огонь, и она обуглилась?

6 Т ому так говорить Господь Бог: Як виноградове дерево між лісними деревами, що Я дав його огневі на пожертя, так дам Я мешканців Єрусалиму!

Поэтому так говорит Владыка Господь: – Как Я отдал древесину виноградной лозы среди деревьев леса на пожирание огню, так поступлю и с жителями Иерусалима.

7 І оберну Я лице Своє проти них, з одного огню вони вийшли, та пожере їх другий огонь. І пізнаєте, ви, що Я Господь, коли зверну Своє лице проти них!

Я обращу лицо Мое против них. Даже если они выберутся из огня, огонь все равно поглотит их. И когда Я обращу против них лицо, вы узнаете, что Я – Господь.

8 І віддам цей Край на спустошення, за те, що вони спроневірилися, говорить Господь Бог.

Я предам землю опустошению за то, что они нарушили верность, – возвещает Владыка Господь.