1 С едекія був віку двадцяти й одного року, коли зацарював. А царював він в Єрусалимі одинадцять років; ім'я ж його матері Хамутал, дочка Єремії з Лівни.

Цедекии был двадцать один год, когда он стал царем, и правил он в Иерусалиме одиннадцать лет. Его мать звали Хамуталь, она была дочерью Иеремии из Ливны.

2 І робив він зло в Господніх очах, усе так, як робив був Єгояким.

Цедекия делал зло в глазах Господа, во всем уподобляясь Иоакиму.

3 Б о через Господній гнів сталося це на Єрусалим та на Юду, аж поки Він не відкинув їх від Свого обличчя. А Седекія відпав від вавилонського царя.

Иерусалим и Иудея так разгневали Господа, что Он прогнал их от Себя. Падение Иерусалима (4 Цар. 24: 20 – 25: 21; 2 Пар. 36: 15-20; Иер. 39: 1-10) Цедекия восстал против царя Вавилона.

4 І сталося за дев'ятого року його царювання, десятого місяця, десятого дня місяця прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, він та все військо його, на Єрусалим, і розтаборилися проти нього, і побудували проти нього вала навколо.

И тогда на девятом году правления Цедекии, в десятый день десятого месяца, царь Вавилона, двинулся на Иерусалим со всем своим войском. Они разбили лагерь под городом и окружили его осадными сооружениями.

5 І ввійшло місто в облогу аж до одинадцятого року царя Седекії.

Осада города продолжалась до одиннадцатого года правления царя Цедекии.

6 Ч етвертого місяця, дев'ятого дня місяця настав великий голод у місті, і не було хліба для народу краю.

К девятому дню четвертого месяца голод в городе усилился, и у народа не осталось пищи.

7 І пробитий був пролім у стіні міста, і всі вояки повтікали, і повиходили з міста вночі дорогою брами між двома мурами, що при царському садку, бо халдеї були при місті навколо. І пішли вони дорогою в степ.

Тогда в городской стене была пробита брешь, и все войско бежало. Они покинули город ночью, хотя халдеи окружали город, пройдя через ворота между двумя стенами, что рядом с царским садом, и направились к иорданской долине.

8 А халдейське військо погналося за царем, та й догнали Седекію в єрихонських степах, а все його військо розпорошилося від нього...

Но халдейское войско пустилось в погоню за царем Цедекией и настигло его на равнинах у Иерихона. Все войско Цедекии рассеялось, бросив его одного,

9 І схопили царя, і відвели його до царя вавилонського до Рівли в краю Хамата, і там його той засудив.

и он был схвачен. Его привели к царю Вавилона в Ривлу, что в земле Хамата, где царь вынес ему приговор.

10 І цар вавилонський порізав Седекіїних синів на очах його, а також Юдиних зверхників він порізав у Рівлі...

В Ривле царь Вавилона заколол сыновей Цедекии у него на глазах и перебил всю знать Иудеи.

11 А очі Седекії він вибрав, і зв'язав його ланцюгами. І відвів його вавилонський цар до Вавилону, і посадив його до в'язниці аж до дня його смерти...

После этого он выколол Цедекии глаза, заковал в бронзовые кандалы и увел в Вавилон, где держал его в темнице до самого дня его смерти.

12 А п'ятого місяця, десятого дня місяця, це дев'ятнадцятий рік царя Навуходоносора, вавилонського царя, прийшов до Єрусалиму Невузар'адан, начальник царської сторожі, що ставав перед обличчям вавилонського царя.

В десятый день пятого месяца, на девятнадцатом году правления Навуходоносора, царя Вавилона, начальник царской охраны Невузарадан, слуга царя Вавилона, прибыл в Иерусалим.

13 І він спалив Господнього дома та дома царевого, і всі доми в Єрусалимі, і спалив кожного великого дома огнем.

Он сжег дом Господа, царский дворец и все дома Иерусалима. Он сжег все важные здания.

14 І мури навколо Єрусалиму порозбивало все халдейське військо, що було з начальником царської сторожі.

А халдейское войско под командованием начальника царской охраны разрушило все стены, окружавшие Иерусалим.

15 А з бідноти народу та решту народу, що позостався в місті, і перебіжників, що перебігли до вавилонського царя, і решту простого люду повиганяв Невузар'адан, начальник царської сторожі.

Невузарадан, начальник охраны, увел в плен часть бедного люда и тех, кто оставался в городе, вместе с оставшейся частью ремесленников и перебежчиков, которые переметнулись к царю Вавилона.

16 А з бідноти краю начальник царської сторожі позоставив декого за винарів та за рільників.

Но Невузарадан оставил некоторых из бедного люда той страны, чтобы они трудились на виноградниках и полях.

17 А мідяні стовпи, що в Господньому домі, і підстави, і мідяне море, що в Господньому домі, халдеї поламали, і понесли всю їхню мідь до Вавилону.

Халдеи разбили бронзовые колонны, передвижные подставки и бронзовое море, которые находились в доме Господа, и унесли всю бронзу в Вавилон.

18 І горнята, і лопатки, і ножиці, і кропильниці, і ложки, і ввесь мідяний посуд, що ним служать, позабирали.

Еще они забрали горшки, лопатки, ножницы для фитилей, кропильные чаши, блюда и всю бронзовую утварь, которая использовалась во время храмового служения.

19 І миски, і кадильниці, і кропильниці, і горнята, і свічники, і ложки, і жертовні миски, і що було золоте забрав золото, а що срібне срібло взяв начальник царської сторожі.

Начальник царской охраны также забрал все, сделанное из чистого золота и серебра: кубки, сосуды для возжигания благовоний, кропильные чаши, горшки, подсвечники, блюда и чаши для жертвенных возлияний.

20 Д ва стовпи, одне море, дванадцять мідяних волів, що під підставами, що цар Соломон поробив був для Господнього дому, не було й ваги для міді всіх цих речей!

Бронзы от двух колонн, от моря с двенадцатью быками под ним и от передвижных подставок, сделанных царем Соломоном для дома Господа, оказалось больше, чем можно было взвесить.

21 А стовпи вісімнадцять ліктів високість одного стовпа, і шнурок на дванадцять ліктів оточував його, а грубина його чотири пальці, всередині порожнявий.

Каждая колонна была восемнадцати локтей в высоту и двенадцати локтей в обхвате; стенки каждой были в четыре пальца толщиной, а внутри они были полыми.

22 І маковиця на ньому мідяна, а високість однієї маковиці п'ять ліктів та мережка, і гранатові яблука на маковиці навколо, усе мідь. І для другого стовпа так само, і гранатові яблука.

Бронзовая капитель колонны имела пять локтей в высоту и была украшена по кругу бронзовой сеткой и плодами гранатового дерева из бронзы. Такой же была и другая колонна с ее гранатовыми яблоками.

23 І було гранатових яблук дев'ятдесят і шість на кожну сторону, усіх гранатових яблук на мережці навколо сто.

По сторонам было девяносто шесть гранатовых яблок; всего гранатовых яблок, окружавших сетку, было сто.

24 н ачальник царської сторожі взяв Сераю, головного священика, і Цефанію, другого священика, та трьох сторожів порога.

Начальник царской охраны взял в плен первосвященника Сераю, второго после него священника Софонию и трех привратников.

25 А з міста взяв він одного евнуха, що був начальником над військовими, та семеро чоловіка з тих, що бачать цареве обличчя, що були знайдені в місті, і писаря, зверхника військового відділу, що записував народ краю до військового відділу, і шістдесят чоловіка з народу краю, що знаходилися в місті.

Из тех, кто еще оставался в городе, он взял одного сановника, который распоряжался воинами, и семерых царских советников. Еще он взял писаря, главного в войске, который записывал в войско народ страны и шестьдесят человек из его людей, которых нашли в городе.

26 І позабирав їх Невузар'адан, начальник царської сторожі, і відвів їх до вавилонського царя, до Рівли.

Невузарадан, начальник царской охраны, взял их всех и отвел к царю Вавилона в Ривлу.

27 І вдарив їх вавилонський цар, і позабивав їх у Рівлі, у хаматовому краї. І пішов Юда на вигнання з своєї землі!

В Ривле, что в земле Хамата, царь велел их казнить. Так увели народ Иудеи в плен из своей земли.

28 О це той народ, що вигнав Навуходоносор: у сьомому році три тисячі й двадцять і три юдеї.

Вот количество людей, угнанных Навуходоносором в плен: в седьмом году его власти – 3 023 иудея;

29 У вісімнадцятому році Навуходоносора вигнав він з Єрусалиму вісім сотень тридцять і дві душі.

в восемнадцатом году правления Навуходоносора – 832 человека были уведены из Иерусалима;

30 У році двадцятому й третьому вигнав Невузар'адан, начальник царської сторожі, сім сотень сорок і п'ять душ юдеїв. Усіх душ чотири тисячі й шість сотень.

в двадцать третьем году его правления – Невузарадан, начальник царской охраны, угнал в плен 745 иудеев. Всего – 4 600 человек. Освобождение Иехонии (4 Цар. 25: 27-30)

31 І сталося за тридцятого й сьомого року вигнання Єгоякима, Юдиного царя, дванадцятого місяця, двадцятого й п'ятого дня місяця, Евіл-Меродах, цар вавилонський, у році свого зацарювання, змилувався над Єгоякимом, Юдиним царем, і вивів його з дому ув'язнення.

В тридцать седьмом году пленения Иехонии, царя Иудеи, в том году, когда Эвил-Меродах стал царем Вавилона, он освободил Иехонию, царя Иудеи, из темницы на двадцать пятый день двенадцатого месяца.

32 І він говорив з ним добре, і поставив трона його понад трона царів, що були з ним у Вавилоні.

Он говорил с ним дружелюбно и превознес его выше всех царей, бывших с ним в Вавилоне.

33 І змінив в'язничну одежу його, і він завжди їв хліб перед ним по всі дні свого життя.

Иехония сменил свои тюремные одежды и остаток своих дней всегда ел за царским столом.

34 А їжа його, їжа стала, видавалася йому від вавилонського царя, щоденне кожного дня, аж до дня його смерти, по всі дні його життя.

Изо дня в день вавилонский царь выдавал ему постоянное содержание всю жизнь, до самого дня его смерти.