1 Т ож кажу я: поки спадкоємець дитина, він нічим від раба не різниться, хоч він пан над усім,
Я имею в виду, что, пока наследник еще ребенок, он в своих правах ничем не отличается от раба, хотя на самом деле ему принадлежит все имение.
2 а ле під опікунами та керівниками знаходиться він аж до часу, що визначив батько.
Но в детстве у него есть воспитатели и опекуны, которым он подчиняется до определенного времени, установленного его отцом.
3 Т ак і ми, поки дітьми були, то були поневолені стихіями світу.
Так и мы, пока были «детьми», находились в рабстве у основ в мире.
4 Я к настало ж виповнення часу, Бог послав Свого Сина, що родився від жони, та став під Законом,
Но когда пришло назначенное время, Бог послал Своего Сына, рожденного от женщины, подвластного Закону,
5 щ об викупити підзаконних, щоб усиновлення ми прийняли.
чтобы искупить находящихся под Законом и усыновить нас.
6 А що ви сини, Бог послав у ваші серця Духа Сина Свого, що викликує: Авва, Отче!
А поскольку вы – сыны Бога, то Бог поселил в ваши сердца Духа Своего Сына, Духа, Который взывает к Богу: «Абба! Отец!».
7 Т ому ти вже не раб, але син. А як син, то й спадкоємець Божий через Христа.
Так что ты уже не раб, а сын. А если сын, то Бог сделал тебя и наследником. Павел переживает за галатов
8 Т а тоді, не знаючи Бога, служили ви тим, що з істоти богами вони не були.
Когда вы еще не знали Бога, то вы были рабами существ, которые по природе своей не боги.
9 А тепер, як пізнали ви Бога, чи краще як Бог вас пізнав, як вертаєтесь знов до слабих та вбогих стихій, яким хочете знов, як давніше, служити?
Но сейчас вы знаете Бога, вернее сказать, Бог знает вас. Так как же вы могли опять вернуться к этим слабым, ничтожным основам, в рабство к которым вы желаете отдаться?
10 В и вважаєте пильно на дні та на місяці, і на пори та роки.
Вы даже чтите определенные дни, месяцы, времена и годы!
11 Я боюся за вас, чи не дармо я працював коло вас?...
Боюсь, что все мои труды ради вас были напрасны.
12 П рошу я вас, браття, будьте, як я, бо й я такий самий, як ви. Нічим ви мене не покривдили!
Братья, умоляю вас, будьте как я, потому что и я стал таким, как вы. Вы не причинили мне никакого зла.
13 І знаєте ви, що в немочі тіла я перше звіщав вам Євангелію,
Когда в первый раз я пришел к вам возвещать Радостную Весть, я испытывал телесную слабость, как вы это знаете.
14 в и ж моєю спокусою в тілі моїм не погордували, і мене не відкинули, але, немов Ангола Божого, ви прийняли мене, як Христа Ісуса!
И хотя мое физическое состояние было испытанием и для вас, вы не пренебрегали тогда мной и не унизили меня. Вы приняли меня словно ангела Бога, как бы Самого Христа Иисуса!
15 Т ож де ваше тодішнє блаженство? Свідкую бо вам, що якби було можна, то ви вибрали б очі свої та мені віддали б!
Где же теперь тогдашнее ваше счастье? Говорю вам, вы бы даже вырвали свои глаза и отдали бы их мне, если бы это было возможно.
16 Ч и ж я став для вас ворогом, правду говорячи вам?
Так неужели я стал вашим врагом оттого, что говорю вам истину?
17 Н едобре пильнують про вас, але вас відлучити хочуть, щоб ви пильнували про них.
Я знаю, что эти люди ревниво стараются перетянуть вас на свою сторону, но к добру это не приведет. Они лишь хотят оторвать вас от нас, чтобы вы стали их ревностными приверженцами.
18 Т о добре, пильнувати про добре постійно, а не тільки тоді, як приходжу до вас.
Хорошо всегда быть ревностным в достижении хорошей цели, а не только когда я бываю у вас.
19 Д ітки мої, я знову для вас терплю муки породу, поки образ Христа не відіб'ється в вас!
Дети мои, я снова испытываю родовые муки, пока в вас не отразится образ Христа.
20 Я хотів би тепер бути в вас та змінити свій голос, бо маю я сумнів за вас.
Как бы мне хотелось сейчас быть среди вас и говорить с вами совсем в другом тоне, потому что меня удивляет то, что я о вас слышу. Дети рабыни и дети свободной
21 С кажіть мені ви, що хочете бути під Законом: чи не слухаєтесь ви Закону?
Скажите мне, вы, желающие быть под Законом, разве вы не слушаете Закона?
22 Б о написано: Мав Авраам двох синів, одного від рабині, а другого від вільної.
Ведь написано, что у Авраама было двое сыновей – один родился от рабыни, а другой – от свободной женщины.
23 А ле той, хто був від рабині, народився за тілом, а хто був від вільної, за обітницею.
Сын рабыни родился по человеческой инициативе, а сын свободной родился согласно обещанию Бога.
24 Р озуміти це треба інакше, бо це два заповіти: один від гори Сінай, що в рабство народжує, а він то Аґар.
Здесь содержится иносказание: две женщины символизируют два завета. Один был заключен на горе Синай, и его символ – Агарь, рождающая детей в рабство.
25 Б о Аґар то гора Сінай в Арабії, а відповідає сучасному Єрусалимові, який у рабстві з своїми дітьми.
Агарь – это гора Синай в Аравии, а также это современный Иерусалим, потому что Иерусалим и все его дети в рабстве.
26 А вишній Єрусалим вільний, він мати всім нам!
Но Небесный Иерусалим свободен, и он является нашей с вами матерью.
27 Б о написано: Звеселися, неплідна, ти, що не родиш! Гукай та викликуй ти, що в породі не мучилась, бо в полишеної значно більше дітей, ніж у тієї, що має вона чоловіка!
Ведь написано: «Ликуй, бесплодная, не рожавшая детей! Запевай песню, кричи и ликуй, никогда не испытывавшая родовых мук, потому что у покинутой женщины будет больше детей, чем у той, что имеет мужа!»
28 А ви, браття, діти обітниці за Ісаком!
Вы же, братья, как и Исаак, дети обещания.
29 А ле як і тоді, хто родився за тілом, переслідував тих, хто родився за духом, так само й тепер.
Тогда сын, рожденный обыкновенным образом, преследовал сына, рожденного по силе Духа. То же происходит и сейчас.
30 Т а що каже Писання? Прожени рабиню й сина її, бо не буде спадкувати син рабині разом із сином вільної.
Но что говорит об этом Писание? Оно говорит: «Прогони рабыню и ее сына, потому что сын рабыни не разделит наследства с сыном свободной».
31 Т ому, браття, не сини ми рабині, але вільної!
Итак, братья, мы дети не рабыни, мы дети свободной!