1 Т ож кажу я: поки спадкоємець дитина, він нічим від раба не різниться, хоч він пан над усім,

Казвам още: До тогаз, докато наследникът е малолетен, той не се различава в нищо от роб, ако и да е господар на всичко,

2 а ле під опікунами та керівниками знаходиться він аж до часу, що визначив батько.

но е под надзиратели и настойници до назначения от бащата срок.

3 Т ак і ми, поки дітьми були, то були поневолені стихіями світу.

Така и ние, когато бяхме малолетни, бяхме поробени под първоначалните учения на света;

4 Я к настало ж виповнення часу, Бог послав Свого Сина, що родився від жони, та став під Законом,

а когато се изпълни времето, Бог изпрати Сина Си, Който се роди от жена, роди се и под закона,

5 щ об викупити підзаконних, щоб усиновлення ми прийняли.

за да изкупи ония, които бяха под закона, та да получим осиновението.

6 А що ви сини, Бог послав у ваші серця Духа Сина Свого, що викликує: Авва, Отче!

И понеже сте синове, Бог изпрати в сърдцата ни Духа на Сина Си, Който вика: Авва, Отче!

7 Т ому ти вже не раб, але син. А як син, то й спадкоємець Божий через Христа.

Затова не си вече роб, но син; и ако си син, то си Божий наследник чрез Христа.

8 Т а тоді, не знаючи Бога, служили ви тим, що з істоти богами вони не були.

Но тогава, когато не познавахте Бога, вие робувахте на ония, които по естество не са богове;

9 А тепер, як пізнали ви Бога, чи краще як Бог вас пізнав, як вертаєтесь знов до слабих та вбогих стихій, яким хочете знов, як давніше, служити?

а сега, когато познахте Бога, или по-добре, като станахте познати от Бога, как се връщате надире към слабите и сиромашки първоначални учения, на които наново желаете да робувате?

10 В и вважаєте пильно на дні та на місяці, і на пори та роки.

Вие пазите дните, месеците, времената и годините.

11 Я боюся за вас, чи не дармо я працював коло вас?...

Боя се за вас, да не би напусто да съм се трудил помежду ви.

12 П рошу я вас, браття, будьте, як я, бо й я такий самий, як ви. Нічим ви мене не покривдили!

Моля ви се, братя, станете като мене, защото и аз станах като вас. Не сте ми сторили никаква неправда,

13 І знаєте ви, що в немочі тіла я перше звіщав вам Євангелію,

но сами знаете, че на първия път ви проповядвах благовестието, вследствие на телесна слабост;

14 в и ж моєю спокусою в тілі моїм не погордували, і мене не відкинули, але, немов Ангола Божого, ви прийняли мене, як Христа Ісуса!

но пак, това, което ви беше изпитня в моята снага, вие не го презряхте, нито се погнусихте от него, но ме приехте като Божий ангел, като Христа Исуса.

15 Т ож де ваше тодішнє блаженство? Свідкую бо вам, що якби було можна, то ви вибрали б очі свої та мені віддали б!

Тогава, къде е онова ваше самочеститяване? Понеже свидетелствувам за вас, че, че ако беше възможно, очите си бихте извъртели и бихте ми ги дали.

16 Ч и ж я став для вас ворогом, правду говорячи вам?

Прочее, аз неприятел ли ви станах, понеже постъпвам вярно с вас?

17 Н едобре пильнують про вас, але вас відлучити хочуть, щоб ви пильнували про них.

Тия учители ви търсят ревностно не по добър начин; даже те желаят да ви отлъчат от нас, за да търсите тях ревностно.

18 Т о добре, пильнувати про добре постійно, а не тільки тоді, як приходжу до вас.

Но добре е да бъдете търсени ревностно за това, което е добро, и то на всяко време, а не само, когато се намирам аз между вас.

19 Д ітки мої, я знову для вас терплю муки породу, поки образ Христа не відіб'ється в вас!

Дечица мои, за които съм пак в родилни болки докле се изобрази Христос във вас,

20 Я хотів би тепер бути в вас та змінити свій голос, бо маю я сумнів за вас.

желал бих да съм сега при вас и да променя гласа си, защото съм в недоумение за вас.

21 С кажіть мені ви, що хочете бути під Законом: чи не слухаєтесь ви Закону?

Кажете ми вие, които желаете да бъдете под закона, не чувате ли що казва законът?

22 Б о написано: Мав Авраам двох синів, одного від рабині, а другого від вільної.

Защото е писано, че Авраам имаше два сина, един от слугинята и един от свободната;

23 А ле той, хто був від рабині, народився за тілом, а хто був від вільної, за обітницею.

но тоя, който бе от слугинята, се роди по плът, а оня, който бе от свободната, по обещание.

24 Р озуміти це треба інакше, бо це два заповіти: один від гори Сінай, що в рабство народжує, а він то Аґар.

И това е иносказание, защото тия жени представляват два завета, единият от Синайската планина, който ражда чада за робство, и той е Агар.

25 Б о Аґар то гора Сінай в Арабії, а відповідає сучасному Єрусалимові, який у рабстві з своїми дітьми.

А тая Агар представлява планината Синай в Арабия и съответствува на днешния Ерусалим, защото тя е в робство с чадата си.

26 А вишній Єрусалим вільний, він мати всім нам!

А горният Ерусалим е свободен, който е майка;

27 Б о написано: Звеселися, неплідна, ти, що не родиш! Гукай та викликуй ти, що в породі не мучилась, бо в полишеної значно більше дітей, ніж у тієї, що має вона чоловіка!

защото е писано: "Весели се, неплодна, която не раждаш; Възгласи и извикай, ти, която не си била в родилни болки, Защото повече са чедата на самотната, нежели чадата на омъжената".

28 А ви, браття, діти обітниці за Ісаком!

А ние, братя, както Исаак, сме чада на обещание.

29 А ле як і тоді, хто родився за тілом, переслідував тих, хто родився за духом, так само й тепер.

Но, както тогава роденият по плът гонеше родения по Дух, така е и сега.

30 Т а що каже Писання? Прожени рабиню й сина її, бо не буде спадкувати син рабині разом із сином вільної.

Обаче, що казва писанието? "Изпъди слугинята и сина й; защо, синът на слугинята няма да наследи със сина на свободната".

31 Т ому, браття, не сини ми рабині, але вільної!

За туй, братя, ние не сме чада на слугиня, а на свободната.