1 Н авчальна пісня Етана езрахеяннина. (89-2) Про милості Господа буду співати повіки, я буду звіщати устами своїми про вірність Твою з роду в рід!

(По слав. 88). Поучение на Етана Езраева. Господи, до века ще възпявам Твоите милости; С устата си ще известявам Твоята вярност из род в род.

2 ( 89-3) Бо я був сказав: Буде навіки збудована милість, а небо Ти вірність Свою встановляєш на нім.

Защото рекох: Милостта Ти ще се съгради за до века; На самите небеса ще утвърдиш верността Си.

3 ( 89-4) Я склав заповіта з вибранцем Своїм, присягнув Я Давидові, Моєму рабові:

Ти каза: Направил съм завет с избрания Си, Заклел съм се на слугата Си Давида, казвайки:

4 ( 89-5) Встановлю Я навіки насіння твоє, а твій трон Я збудую на вічні віки! Села.

Ще утвърдя потомството ти за винаги, И ще съзидам престола ти из род в род. (Села).

5 ( 89-6) і небо хвалитиме, Господи, чудо Твоє, також вірність Твою на зібранні святих,

И небесата ще възпяват Твоите чудеса, Господи, Също и Твоята вярност, в събранието на светиите.

6 ( 89-7) бо хто в небі подібний до Господа? Хто подібний до Господа серед Божих синів?

Защото на небето кой може да се сравни с Господа? Между синовете на силните+ кой може да се уподоби Господу?

7 ( 89-8) Бог дуже страшний у зібранні святих, і грізний Він на ціле довкілля Своє!

Бог е твърде ужасен в съвета на светиите, И достопочитаем повече от всички, които са около Него.

8 ( 89-9) Господи, Боже Саваоте, хто сильний, як Ти, Господи? А вірність Твоя на довкіллі Твоїм!

Господи Боже на Силите, кой е могъщ Господ като Тебе? Твоята вярност Те окръжава.

9 ( 89-10) Ти пануєш над силою моря, коли підіймаються хвилі, Ти їх втихомирюєш.

Ти владееш над надигането на морето; Когато се подигат вълните му, Ти ги укротяваш.

10 ( 89-11) Ти стиснув Рагава, як трупа, і сильним раменом Своїм розпорошив Своїх ворогів.

Ти си съкрушил Египет като някого смъртно ранен; С мощната си мишца си разпръснал враговете Си.

11 ( 89-12) Твої небеса, Твоя теж земля, вселенна і все, що на ній, Ти їх заложив!

Твои са небесата, Твоя е земята; Вселената и всичко що има в нея - Ти си ги основал.

12 ( 89-13) Північ та південє Ти їх створив, Фавор та Хермон співають про Ймення Твоє.

Север и юг - Ти си ги създал; Тавор и Ермон се радват в името Ти.

13 ( 89-14) Могутнє рамено Твоє, рука Твоя сильна, висока правиця Твоя!

Ти имаш крепка мишца; Силна е ръката Ти, и издигната десницата Ти.

14 ( 89-15) Справедливість та право підстава престолу Твого, милість та правда обличчя Твоє випереджують!

Правда и правосъдие са основа на престола Ти; Милост и истина ходят пред Твоето лице.

15 ( 89-16) Блаженний народ, що знає він поклик святковий, Господи, вони ходять у світлі обличчя Твого!

Блажени людете, които познават възклицанието на тръбите; Та ходят, Господи, в светлината на Твоето лице.

16 ( 89-17) Радіють вони цілий день Твоїм іменням, і підвищуються Твоєю справедливістю,

В Твоето име се радват всеки ден, И с правдата Ти се въздигат;

17 ( 89-18) бо окраса їхньої сили то Ти, а Твоєю зичливістю ріг наш підноситься,

Защото Ти си славата на силата им; И с Твоето благоволение ще се въздигне нашият рог.

18 ( 89-19) бо щит наш Господній, а цар наш від Святого ізраїлевого!

Понеже на Господа принадлежи да бъде наша защита, И на Светия Израилев да бъде наш Цар.

19 ( 89-20) Тоді богобійним Своїм промовляв Ти в об'явленні та говорив: Я поклав допомогу на сильного, Я вибранця підніс із народу:

Тогава Ти говори на светиите Си чрез видение, Като каза: Възложих на един силен да бъде помощ, Възвисих едного избран между людете.

20 ( 89-21) знайшов Я Давида, Свого раба, Я його намастив Своєю святою оливою,

Намерих слугата Си Давида; Със светото Си миро го помазах.

21 ( 89-22) щоб із ним була сильна рука Моя, а рамено Моє вміцнило його!

Ръката Ми ще го поддържа, И мишцата Ми ще го укрепява.

22 ( 89-23) Ворог на нього не нападе, а син беззаконня не буде його переслідувати,

Неприятелят няма да го изнудва, Нито предадения+ на нечестие ще го наскърби.

23 ( 89-24) його ворогів поб'ю перед обличчям його, і вдарю його ненависників!

Но Аз ще съкруша пред него противниците му, И ще поразя ония, които го мразят.

24 ( 89-25) із ним Моя вірність та милість Моя, а Йменням Моїм його ріг піднесеться,

А верността Ми и милостта Ми ще бъдат с него; И с Моето име ще се издигне рогът му.

25 ( 89-26) і Я покладу його руку на море, і на ріки правицю його.

Тоже ще туря ръката му над морето, И десницата му над реките.

26 ( 89-27) Він Мене буде звати: Отець Ти мій, Бог мій, і скеля спасіння мого!

Той ще извика към Мене: Отец ми си, Бог мой и спасителната ми канара.

27 ( 89-28) Я вчиню його теж перворідним, найвищим над земних царів.

При това Аз ще го поставя в положение на първороден, По-горе от земните царе.

28 ( 89-29) Свою милість для нього навіки сховаю, і Мій заповіт йому вірний,

Вечно ще пазя милостта Си за него; И завета Ми ще бъде верен спрямо него.

29 ( 89-30) і насіння його покладу Я навіки, а трона його як дні неба!

Също и потомството му ще направя да продължава до века, И престолът му като дните на небето.

30 ( 89-31) Коли ж його діти покинуть Закона Мого, і не будуть держатись наказів Моїх,

Чадата му ако оставят закона Ми, И не ходят в съдбите Ми,

31 ( 89-32) коли ізневажать Мої постанови, і не будуть держатись наказів Моїх,

Ако престъпят+ повеленията Ми. И не пазят заповедите Ми, -

32 ( 89-33) тоді палицею навіщу їхню провину, та поразами їхнє беззаконня!

Тогава ще накажа

33 ( 89-34) А ласки Своєї від нього Я не заберу, і не зраджу його в Своїй вірності,

Но милостта Си не ще оттегля от него, Нито ще изневеря на верността Си.

34 ( 89-35) не збезчещу Свого заповіту, а що було з уст Моїх вийшло, того не зміню!

Няма да наруша+ завета Си, Нито ще променя това що е излязло из устните Ми.

35 ( 89-36) Одне в Своїй святості Я присягнув, не повім Я неправди Давидові:

За едно нещо се заклех в светостта Си. И няма да излъжа Давида,

36 ( 89-37) повік буде насіння його, а престол його передо Мною як сонце,

Че потомството му ще трае до века, И престолът му като слънцето пред мене,

37 ( 89-38) як місяць, він буде стояти повіки, і Свідок на хмарі правдивий... Села.

Като луната, която е утвърдена до века, И е вярна свидетелка на небето. (Села.)

38 ( 89-39) А Ти опустив та обридив, розгнівався Ти на Свого помазанця,

Но Ти си отхвърлил помазаника Си, Отказал си се от него, и си му се разгневил.

39 ( 89-40) Ти неважливим зробив заповіта Свого раба, Ти скинув на землю корону його,

Погнусил си се от завета със слугата Си; Унизил+ си короната му до земята.

40 ( 89-41) всю горожу його поламав, твердині його обернув на руїну!...

Съсипал си всичките му огради; Превърнал си крепостта му в развалини. Да! делото на ръцете ни утвъждавай го.

41 ( 89-42) Всі грабують його, хто проходить дорогою, він став для сусідів своїх посміховищем...

Разграбват го всички, които минават по пътя; Стана за укор на съседите си.

42 ( 89-43) Підніс Ти правицю його переслідувачів, усіх його ворогів Ти потішив,

Възвисил си десницата на противниците му; Зарадвал си всичките му неприятели.

43 ( 89-44) і Ти відвернув вістря шаблі його... у війні ж не підтримав його...

Още си упътил острото на меча му, И не си го укрепил в боя.

44 ( 89-45) Ти слави позбавив його, а трона його повалив був на землю,

Направил си да престане блясъкът му, И тръшнал си престола му на земята.

45 ( 89-46) скоротив Ти був дні його молодости, розтягнув над ним сором! Села.

Съкратил си дните на младостта му; Покрил си го със срам. (Села.)

46 ( 89-47) Доки, Господи, будеш ховатись назавжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь?

До кога, Господи? ще се криеш ли винаги? Ще гори ли като огън гневът Ти?

47 ( 89-48) Пам'ятай же про мене, яка довгота життя людського? Для чого створив Ти всіх людських синів на ніщо?

Помни колко е кратко времето ми; За каква суета си създал всичките човешки чада!

48 ( 89-49) Котрий чоловік буде жити, а смерти на бачитиме, збереже свою душу від сили шеолу? Села.

Кой човек ще живее без да види смърт, И ще избави душата си от ръката на преизподнята? (Села.)

49 ( 89-50) Де Твої перші милості, Господи, що їх присягав Ти Давидові у Своїй вірності?

Где са предишните Твои милости, Господи, Които с клетва си обещал на Давида във верността Си?

50 ( 89-51) Згадай, Господи, про ганьбу рабів Своїх, яку я ношу в своїм лоні від усіх великих народів,

Помни, Господи, как са укорявани слугите Ти, Как нося в пазухата си укор от толкова многочислени племена,

51 ( 89-52) якою Твої вороги зневажають, о Господи, і кроки Твого помазанця безславлять!

С който враговете Ти, Господи, укоряваха, С който укоряваха Постъпките на Твоя помезаник.

52 ( 89-53) Благословенний навіки Господь! Амінь і амінь!

Благословен да бъде Господ до века. Ами и амин!